Минув рік від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Рік, у якому армія агресора, вчиняючи численні злочини, планомірно намагається знищити Україну, її населення та інфраструктуру. Світ дивиться приголомшено, але це не перша подібна війна, яку веде російський режим, і не перша така вчинена цією країною жорстокість. У цьому контексті не зайвим буде нагадати, що основною причиною цих дій є імперське бажання домінувати над усім регіоном Центрально-Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Росія була і залишається суто колоніальною імперією, і в такому ключі її потрібно сприймати й оцінювати, за раз нагадує Rzeczpospolita .
Комусь таке твердження може здатися невиправданим. Представники покоління, народженого під час холодної війни, мабуть, пам’ятають, що Радянський Союз пишався своїм протистоянням західному, особливо американському, імперіалізму та колоніалізму в країнах Півдня. Радянська історіографія незмінно вживала слова «колонізація» і «колоніалізм» по відношенню до західних країн, але так само рішуче уникала їх щодо власної історії, підкреслює авторка статті.
Однак це не змінює того факту, що багато закономірностей, характерних для колоніальної політики, повторюються в історії, культурі та функціонуванні Росії. Неважливо, що російська колоніальна схема не завжди ідеально відповідає колоніальним схемам західних імперій. Більш того, є багато ознак того, що Росія не соромиться свого колоніального минулого і не має наміру жодним чином за нього вибачатися, і, що важливіше, вона продовжує цю колоніальну політику. Незалежно від того, під яким прапором вона діє, влада Росії не бачить потреби зводити рахунки зі своїм імперським та колоніальним минулим, не кажучи вже про те, щоб покінчити з ним.
Незалежно від того, в якій політичній системі вона існує і хто конкретно тримає царський скіпетр і яблуко та «керує душами», ця імперія, нездатна поважати право інших націй на самовизначення, підсумовує Rzeczpospolita.
Rzeczpospolita/Д.Н.