Українська Служба

Tygodnik Powszechny: «Хто підірвав дамбу на Дніпрі?»

08.06.2023 12:00
«Такі дії з боку росії могли бути викликані панікою і страхом перед висадкою українського десанту за Дніпром. На думку інших експертів, це не продиктовано панікою, а холоднокровна, цинічна і прорахована дія», — читаємо на сторінках видання Tygodnik Powszechny
C   Maxar Technologies,
Cупутниковий знімок компанії Maxar Technologies, вигляд зруйнованої дамби та гідроелектростанції в Новій КаховціPAP/EPA/MAXAR TECHNOLOGIES HANDOUT

За офіційними заявами, як з боку України, так і росії, а також, враховуючи реакції міжнародної спільноти, автор статті Войцєх П’єнцяк моделює можливі варіанти і висуває припущення, хто і для чого міг це зробити.

Україна стверджує, що дамбу підірвали росіяни. Президент Володимир Зеленський говорить про черговий російський воєнний злочин. Росія (Кремль, ТАСС, міністерство оборони), з іншого боку, стверджує, що за підрив дамби несуть відповідальність українці, нібито це була їхня «диверсія». Автор статті звертає увагу на риторику, якої у цьому та інших питаннях, пов'язаних з Україною, дотримуються в Кремлі.

«Варто звернути увагу на такий вибір слів: Москва говорить, наприклад, не про ракетний удар, який можна було б перевірити, а про диверсію. Тим часом, як може виглядати таке відволікання? Напевно, можна уявити лише один сценарій: українські диверсанти проникають в район дамби, яка, безсумнівно, ретельно охороняється, і підривають заряди, закладені на ній росіянами ще восени 2022 року, оскільки привезти з собою сотні тонн тротилу їм було б фізично неможливо; проте в російському публічному просторі ніхто не нарікає на такий безсумнівний промах…», читаємо в статті.

Є також перші реакції зі світу. Канцлер Олаф Шольц назвав підрив дамби «новим виміром» цієї війни, не залишаючи жодних сумнівів, що це вписується в російський «modus operandi» (ред. «спосіб дії») на сьогоднішній день. Директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Ґроссі хоче якнайшвидше відправити ще одну місію Агентства на тимчасово окуповану Запорізьку атомну електростанцію, щоб з'ясувати, чи може падіння рівня води в Каховському водосховищі вплинути на систему охолодження реакторів.

Натомість автор Войцєх П’єнцяк висуває припущення щодо того, чому росіяни зацікавлені у підриві дамби. Перша і найчастіше згадувана причина це могла бути реакція на все більш інтенсивні українські наступальні дії в останні тижні і дні. Такі дії могли бути викликані панікою і страхом перед висадкою українського десанту за Дніпром. Досі відволікаючі і розвідувальні операції, проведені там українською армією, призвели до захоплення низки островів і острівців, дуже численних на цій ділянці розлитого Дніпра, який вже повільно наближається до Чорного моря. Тепер вони опиняться під водою і українці повинні будуть їх залишити.

«На думку інших експертів, реакція росіян не продиктована панікою, а холоднокровна, цинічна, прорахована (в цьому розрахунку ігноруються власні витрати). Згідно з такою інтерпретацією, підрив дамби був би своєрідною "асиметричною відповіддю". Тобто, це була б несподівана, підривна і деструктивна дія для України. І, можливо, також сигнал Україні, і Заходу: "дивіться, на що ми здатні, якщо відчуваємо, що ви притискаєте нас до стіни, ми готові зробити щось подібне". У цьому сенсі коментар про "новий вимір" цієї війни удар насамперед по цивільному населенню, а також по навколишньому середовищу, екосистемі регіону, видається влучним. Тільки невже росіяни відчувають себе настільки слабкими, що вдаються до таких заходів? Або чого вони так бояться?», запитує Войцєх П’єнцяк у виданні Tygodnik Powszechny.

Попри новітні технології, які використовуються у цій війни, зокрема розвідувальні безпілотники, завдяки яким командири з обох боків можуть стежити за перебігом бойових дій у реальному часі і оперативно приймати рішення, давній термін «туман війни» все ще актуальний, переконаний автор. Тільки сьогодні він означає дещо інше,  це як «інформаційний туман», який навмисно створюється (ред.  принаймні, обома сторонами) як для того, щоб заплутати ворога, так і для того, щоб зберегти контроль над повідомленнями для власного населення, а також для інших держав.

Більше читайте на шпальтах видання Tygodnik Powszechny.

Х.С.