За офіційними заявами, як з боку України, так і росії, а також, враховуючи реакції міжнародної спільноти, автор статті Войцєх П’єнцяк моделює можливі варіанти і висуває припущення, хто і для чого міг це зробити.
Україна стверджує, що дамбу підірвали росіяни. Президент Володимир Зеленський говорить про черговий російський воєнний злочин. Росія (Кремль, ТАСС, міністерство оборони), з іншого боку, стверджує, що за підрив дамби несуть відповідальність українці, нібито це була їхня «диверсія». Автор статті звертає увагу на риторику, якої у цьому та інших питаннях, пов'язаних з Україною, дотримуються в Кремлі.
«Варто звернути увагу на такий вибір слів: Москва говорить, наприклад, не про ракетний удар, який можна було б перевірити, а про диверсію. Тим часом, як може виглядати таке відволікання? Напевно, можна уявити лише один сценарій: українські диверсанти проникають в район дамби, яка, безсумнівно, ретельно охороняється, і підривають заряди, закладені на ній росіянами ще восени 2022 року, оскільки привезти з собою сотні тонн тротилу їм було б фізично неможливо; проте в російському публічному просторі ніхто не нарікає на такий безсумнівний промах…», — читаємо в статті.
Є також перші реакції зі світу. Канцлер Олаф Шольц назвав підрив дамби «новим виміром» цієї війни, не залишаючи жодних сумнівів, що це вписується в російський «modus operandi» (ред. — «спосіб дії») на сьогоднішній день. Директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Ґроссі хоче якнайшвидше відправити ще одну місію Агентства на тимчасово окуповану Запорізьку атомну електростанцію, щоб з'ясувати, чи може падіння рівня води в Каховському водосховищі вплинути на систему охолодження реакторів.
Натомість автор Войцєх П’єнцяк висуває припущення щодо того, чому росіяни зацікавлені у підриві дамби. Перша і найчастіше згадувана причина — це могла бути реакція на все більш інтенсивні українські наступальні дії в останні тижні і дні. Такі дії могли бути викликані панікою і страхом перед висадкою українського десанту за Дніпром. Досі відволікаючі і розвідувальні операції, проведені там українською армією, призвели до захоплення низки островів і острівців, дуже численних на цій ділянці розлитого Дніпра, який вже повільно наближається до Чорного моря. Тепер вони опиняться під водою і українці повинні будуть їх залишити.
«На думку інших експертів, реакція росіян не продиктована панікою, а холоднокровна, цинічна, прорахована (в цьому розрахунку ігноруються власні витрати). Згідно з такою інтерпретацією, підрив дамби був би своєрідною "асиметричною відповіддю". Тобто, це була б несподівана, підривна і деструктивна дія для України. І, можливо, — також сигнал Україні, і Заходу: "дивіться, на що ми здатні, якщо відчуваємо, що ви притискаєте нас до стіни, ми готові зробити щось подібне". У цьому сенсі коментар про "новий вимір" цієї війни — удар насамперед по цивільному населенню, а також по навколишньому середовищу, екосистемі регіону, видається влучним. Тільки невже росіяни відчувають себе настільки слабкими, що вдаються до таких заходів? Або чого вони так бояться?», — запитує Войцєх П’єнцяк у виданні Tygodnik Powszechny.
Попри новітні технології, які використовуються у цій війни, зокрема розвідувальні безпілотники, завдяки яким командири з обох боків можуть стежити за перебігом бойових дій у реальному часі і оперативно приймати рішення, давній термін «туман війни» все ще актуальний, — переконаний автор. Тільки сьогодні він означає дещо інше, — це як «інформаційний туман», який навмисно створюється (ред. — принаймні, обома сторонами) як для того, щоб заплутати ворога, так і для того, щоб зберегти контроль над повідомленнями для власного населення, а також для інших держав.
Більше читайте на шпальтах видання Tygodnik Powszechny.
Х.С.