«Курява після битви в першому турі президентських виборів повільно осідає, але боротьба ще не закінчилася. Чого очікувати у другому турі?» «Абсолютно всього», — каже у коментарі порталу Interia професор Ольгерд Аннусевич, політолог з Варшавського університету. Його підтримує професор Рафал Хведорук із того ж вишу, який зазначає, що другий тур виборів буде набагато цікавішим, ніж очікувалося. Як він наголошує, предметом політичної боротьби будуть виборці Ґжеґожа Брауна, а ключовою виявиться політика щодо України.
«Цілком очевидно, що програло польське суспільство, бо якщо подивитися на масштаби розколу та поляризації, то це фактично результат, який показує, що політичний конфлікт дуже глибоко засів у суспільстві, і цю Маріанську западину буде важко або неможливо закопати найближчим часом. Це провал політичної системи, бо політики розділили нас і налаштували один проти одного», — розповідає Interia докторка Маґдалєна Новак-Паралюш, політологиня Університету WSB Merito.
14:10 01CE6519.mp3 Огляд польських медіа: Вирішальні вибори. Російська підступність. Українці - це вигода для польської економіки
Портал i.pl публікує різку оцінку Томаша Слупіка, політолога із Сілезького університету, який вважає, що результати першого туру — це жовта картка для нинішньої правлячої коаліції.
«Результат Менцена та Брауна показує, що Польща дуже швидко "коричневіє". Понад мільйон людей проголосували за хлопця, який вселяє жах: говорить антиукраїнські нісенітниці, використовує антисемітську мову та риторику, запозичену з Німеччини 1920-х років, він поширює теорії змови, він гомофоб. Менцен трохи цивілізованіший, але все ж радикальний правий. Кожен п'ятий поляк голосує за радикальних, у деяких варіантах криптофашистських, правих. Від цього по спині бігають мурахи», — не приховує свого шоку політолог.
За словами Томаша Слупіка, саме виборці Менцена й Брауна вирішать, хто стане новим президентом Польщі.
«Це овочевий салат правого крила, від найбільших "покидьків" та прихильників теорій змови до поміркованої фракції. Вітер дме в бік антисемітів, антиукраїнців та антиєвропейських настроїв з протрампівським компонентом. Ці виборці раді, що Трамп запроваджує тарифи на ЄС, зокрема на Польщу, і вони працюють, наприклад, у компаніях, яким доводиться експортувати товари до США за вищими цінами. Вони втратять роботу, але не розуміють цих відносин», — різко коментує політолог.
«Це вирішальні вибори» — наголошує у розмові з тижневиком Newsweek Polska британський історик Тімоті Ґартон Еш.
«З Тшасковським у Президентському палаці та Туском як прем’єр-міністром Польщі знову була б більш-менш ліберальною демократією. Якщо Тшасковський програє, редемократизація може зав’язати на місці», — вважає відомий публіцист.
Відповідаючи на запитання, що для влади Польщі змінює президентство Дональда Трампа, Тімоті Ґартон Еш відповідає, що «це змінює все не тільки для неї, але для лібералів по всьому світу». «Протягом 80 років ми могли покладатися на Америку, але це закінчилося. А якщо якась країна знаходиться у Центрально-Східній Європі, близько Росії, то це ще більш очевидно.
Хоча я думаю, що країною, для якої Трамп є найбільшою катастрофою, після України, є США. Руйнуючи міжнародний лад, лідерами якого вони були, США надзвичайно самі собі шкодять. І в кінці вони це зрозуміють, коли їхній борг стане непідйомним, а долар опиниться під тиском. Я боюся, що нам дуже не сподобається те, що настане після Америки», — із сумом говорить в інтерв’ю британець.
Про «російську підступність» на шпальтах тижневика Do Rzeczy пише Даріуш Вєромєйчик.
«Наші ЗМІ щойно поділилися цікавими відкриттями щодо пожежі в торговому центрі на вулиці Маривільській у Варшаві. Виявилося, що, за даними литовської прокуратури, пожежу було влаштовано на замовлення російських спецслужб. Литовцям вдалося затримати українця Данила Б., який перебуває під слідством за підпал магазину IKEA у Вільнюсі. Заарештований у Литві українець нібито знімав пожежу на Варшавському ринку від імені свого співвітчизника, який нібито перебував у Росії», — пише автор статті.
«Традиційні методи тероризування ворожої країни атаками на енергетичну й транспортну інфраструктуру, а також систему зв’язку чи фінансів, росіяни значно модифікували. Цілями диверсантів стали меблеві салони та китайські оптові ринки шльопанців. Але може бути гірше», — зазначає Вєромєйчик, нагадуючи інформацію агентства Reuters, яка декілька місяців тому розповіла про ще одного громадянина України, Владислава Д., який також у Литві начиняв вибуховими матеріалами «посилки із косметикою, подушки для масажу та еротичні іграшки».
«Особливо остання категорія смертоносних пасток викликала ймовірну паніку в багатьох польських домівках. Не забуваймо, що українська розвідка регулярно підкладає у Росії вибухівку, що спрацьовує під будинками російських генералів. Як зрозуміти відповідь росіян, що розміщують бомби в еротичних гаджетах? Різні державні структури мають, ймовірно, різні слабкі місця», — іронізує Даріуш Вєромєйчик.
На порталі businessinsider.com.pl читаємо про те, що «у Польщі знову побільшало українців, а дані показують, що це добре для польської економіки».
«Згідно з офіційною статистикою, наразі в Європейському Союзі перебуває трохи більше 4,2 мільйона українців. Половина з них у двох країнах — Німеччині та Польщі. Хоча на захід від Одри все ще більше біженців, тенденція за останні місяці явно змінилася. Цифри показують, що це чудова новина для польської економіки», — пише Якуб Цеґляж.
Публіцист наводить дані Національного банку Польщі, згідно з якими, у 2021–2023 роках середньорічний внесок іммігрантської праці у зростання ВВП становив 0,5 процентного пункту, тобто майже одну п'яту від усього зростання польської економіки.
Він додає, що у випадку з українськими біженцями, які прибули у 2022–2023 роках, ситуація ще краща. Їхній внесок склав цілих 0,8 процентного пункту на рік, що становить аж 29 відсотків загальне зростання економіки Польщі.
Також Банк національного господарства підрахував, що у 2024 році надходження до польського бюджету від українців збільшилися на 15,1 млрд злотих. Для порівняння: на кожен злотий, витрачений на допомогу 800+ для громадян України, припадає аж 5,4 злотих з їхніх податків та внесків, констатує автор.
Цеґляж теж наводить адміністративні дані, зібрані сервісом Demagog з різних установ та міністерств, і вони дають точніший баланс: доходи від українців склали 17,7 млрд злотих, тоді як бюджетні витрати на соціальну допомогу та охорону здоров'я — 3,3 млрд злотих. «Різниця величезна й додатня, і варто додати, що ці розрахунки не враховують повного впливу ПДВ на споживання», — пише автор на businessinsider.com.pl.
Опрац. Тарас Андрухович