Репресії, фальшиві суди та інсценовані звинувачення є буденністю для мешканців окупованого Криму з 2014 року. Сотні людей опинилися за ґратами лише за те, що не погодилися мовчати або співпрацювати. Яцек Павліцький на шпальтах видання «Newsweek» розповідає історії чотирьох політв’язнів Криму очима їхніх близьких.
Кримський татарин Аппаз Куртамет — наймолодший політв'язень Росії. Він навчався у Туреччині, працював у сфері ІТ і мріяв допомагати своїй громаді. У липні 2022 року 20-річного хлопця викрали російські силовики. Після кількох місяців йому запропонували свободу в обмін на співпрацю з ФСБ або — в’язниця. Він обрав свободу гідності.
Аппаза звинуватили в «підтримці тероризму» через переказ 500 гривень другові, який згодом приєднався до українського добровольчого батальйону, та засудили до семи років. Зараз він перебуває у колонії суворого режиму під Псковом.
Оксані Сенеджук дали 15 років колонії лише за знімки на смартфоні. Її звинуватили у шпигунстві, хоча доказів «державної зради» не було. Її випадок — непоодинокий. У Криму звинувачення у «тероризмі», «шпигунстві» чи «дискредитації армії» стали знаряддям залякування всіх, хто зберіг українську ідентичність.
За даними Кримської платформи, на тимчасово окупованому півострові утримують 225 політичних в’язнів, 134 з них — кримські татари. Декого вивозять до в'язниць у Росії. З 2014 року у Крим було переселено близько 800 тисяч росіян. Для Кремля контроль над півостровом — справа ідеологічна. Президент Путін вимагає визнання Криму частиною РФ як умову для мирних переговорів.
Х. С. / Newsweek