Вікендовий випуск «Dziennik Gazeta Prawna» на першу сторінку виносить назву «Велике повернення матерії», нагадуючи, що хоча в контенті домінують такі вирази, як код, ШІ, мовні моделі, насправді за цим всім чіти, центри даних і гігантська енергетична інфраструктура, тобто алюміній, мідь, кобальт, срібло. У статті «Як не потрапити до чистилища ЄС» аналізується ситуація України, якій ЄС пропонує позірно легкі умови для вступу, а насправді вони можуть означати, що «після входу до передпокою ЄС Україна лишиться в ньому назавжди».
У рубриці «Форум бізнесу» стаття «Чому сильна й стійка психіка — це найважливіша компетенція майбутнього» психологиня, менторка й терапевтка, директорка школи бізнесу та програм MBA на Політехніці Шльонській проф. Малгожата Добровольська наголошує, що в умовах, коли темп життя і рівень тиску зростають швидше, ніж наші можливості відновлення, здатність будувати психічну витривалість стає абсолютним «must have». Вона підкреслює, що цю компетенцію можна й потрібно тренувати.
Професорка пояснює, що психологічна сила — це не твердість і не «панцир», який захищає від болю, і не відсутність емоцій. Навпаки, це еластичність і здатність приймати власні почуття — сказати собі «мені болить» або «я боюся», а потім діяти попри це. Людина стійка не заперечує слабкість, бо розуміє, що вона є частиною життя. Справжня витривалість полягає у вмінні зміщувати акценти, адаптуватися і використовувати внутрішні ресурси, багато з яких залишаються латентними. За словами дослідниці, більшість людей використовують лише близько 20% своїх можливостей.
Авторка вказує, що сучасний світ безпрецедентно перевантажує нервову систему. Людина функціонує ніби комп’ютер із безліччю відкритих вкладок — працює повільніше й менш ефективно через надлишок стимулів, очікувань і тривог. Постійна доступність, робота до пізнього вечора, відповіді на повідомлення вночі не дозволяють системі «вимкнутися» навіть на кілька годин.
Серед способів щоденного тренування стійкості проф. Добровольська називає насамперед розвиток самосвідомості — регулярний контакт із собою та запитання: «Що я відчуваю?», «Що мною керувало?», «Що мене зміцнило, а що ослабило?». Вона підкреслює важливість встановлення меж як прояву поваги до власних ресурсів, а також значення мікрозмін — щоденних дрібних рішень на користь відпочинку й відновлення. Ключовими є лагідність і чуйність до себе, адже психологічна стійкість — це не одноразовий проєкт, а тривалий процес.
Dziennik Gazeta Prawna/С.Ч.