Українська Служба

«Кремлівський легіон Ради Європи». Тіні Кокс і його зв’язки з... Людмилою Козловською. Нові факти

16.09.2022 13:50
Сьогодні ми вже знаємо, хто стояв за створенням можливості голові Фонду «Відкритий діалог» просувати антипольський наратив на міжнародній арені, — пише Niezalezna.pl
Ілюстраційне фото pxhere.com/CC0 Public Domain

У виданні Niezalezna.pl читаємо, що голова Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс підтримував зв’язок з російським агентом ГРУ, і Кремль сприймав його як «контакт» принаймні від 2014 року. Сьогодні, — читаємо 16 вересня, — стали відомі нові факти. Йдеться про зв’язки Кокса з Людмилою Козловською. Виявляється, що саме він уможливив їй появу в Страсбурзі та публічний виступ на двох подіях, організованих у Раді Європи. Це тоді Козловська різко атакувала польський уряд, — пише автор статті Пйотр Лукавський.

Чималою сенсацією стало оприлюднення того, що колишні очільники Парламентської асамблеї Ради Європи на чолі з її нинішнім головою контактувалися з російським агентом ГРУ та підтримували інтереси Кремля в цій організації. Про це свідчать документи Dossier Center, неурядової організації, засновник якої — Міхаїл Ходорковський. Серед задіяних у цю справу є, зокрема, нідерландський сенатор від Соціалістичної партії, який цього року очолив ПАРЄ, — Тіні Кокс.

Контакт Кремля в Раді Європи

У статті «Кремлівський легіон Ради Європи» британська організація, заснована критиком путіна Міхаїлом Ходорковським, звинувачує нинішнього і колишніх голів Парламентської асамблеї Ради Європи у таємному спілкуванні з російським дипломатом, видаленим за зв’язки з ГРУ.

«Нинішній голова ПАРЄ Тіні Кокс кілька років захищав інтереси Кремля, а його обрання на пост голови асамблеї лобіював шпигун ГРУ», — читаємо у статті.

Головним координатором кремлівської мережі в Раді Європи мав бути професійний офіцер російської розвідки Валєрій Лєвіцький. В організації нагадують, що він був генеральним консулом Росії в Страсбурзі, але в квітні 2018 року його видворили з Франції як агента ГРУ за дії, несумісні з дипломатичним статусом.

Як повідомляє Dossier Center, в мережі впливу Кремля було також кілька колишніх очільників ПАРЄ, зокрема іспанець Педро Аґрамунт, який навіть відвідав Сирію з російською делегацією 2017 року, а також колишній генеральний секретар асамблеї, француз Бруно Аллер.

«Кремль вважав Тіні Кокса своїм "контактом" у ПАРЄ принаймні від літа 2014 року, а ідея обрати його головою організації виникла в Москві не пізніше, ніж улітку 2017 року», — вказує автор статті.

Документи, які оприлюднив Dossier Center, свідчать про те, що спочатку в Кремлі не вірили, що це можливе, але мети було досягнуто незадовго до нападу на Україну.

«У статтях у пресі наближені до Кремля ЗМІ прямо називали його "проросійським кандидатом" і нагадували, що саме він ініціював скасування санкцій проти Росії», — читаємо далі.

Що пов’язує Кокса з Козловською?

Сьогодні стають відомими нові факти у справі прокремлівської активності голови Парламентської асамблеї Ради Європи. З’являється також ім’я голови Фонду «Відкритий діалог». Що спільного має Тіні Кокс із Людмилою Козловською? Виявляється, що саме він разом з групою кількох євродепутатів відповідальний за клопотання, аби надати їй французьку візу, завдяки якій Козловська змогла приїхати до Страсбурга та виступити публічно. Тоді вона атакувала польський уряд.

Її тогочасну діяльність описував портал Niezalezna.pl. Від серпня 2018 року, коли Людмилу Козловську видворили з Європейського Союзу після того, як польські служби внесли її прізвище до системи SIS, вона встигла здійснити екскурсію до Берліна, де очорнювала польську владу, а також побувала з візитом у Європейському парламенті на спеціальне запрошення відомого своїм негативним ставленням до Польщі Ґі Вергофстадта. Пізніше вона була в Англії з дружиною Радослава Сікорського. Опісля, на запрошення Франції, брала участь у двох заходах у Раді Європи у Страсбурзі. І знову ображала польську владу. Сьогодні ми вже знаємо, хто стояв за створенням можливості голові Фонду «Відкритий діалог» просувати антипольський наратив на міжнародній арені.

Niezalezna.pl/Н.Б.

Побач більше на цю тему: Польща