Автор статті, опублікованої в останньому номері тижневика Sieci, пише про ймовірний план команди президента України Володимира Зеленського, який скоріш за все, був такий: перед самітом НАТО у Вільнюсі починається наступ і досить швидко навчені та оснащені на Заході сили оборони встигають зробити значні прориви в підготовлених росіянами рубежах оборони. Це мало посилити переговорну позицію України та зменшити опір союзників, сприяючи прийняттю вирішального з точки зору майбутнього рішення, яким мало стати запрошення до НАТО, пише тижневик Sieci. Звісно, не тому, що хтось у Києві вірив, що Україна через півтора десятка місяців стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу, а зовсім з іншої причини. Ідея полягала в тому, щоб виключити ризик винесення питання членства України в НАТО на порядок денний переговорів, коли розпочнеться наступний крок, до якого українська дипломатія готується багато тижнів. Такий ризик був і залишається реальним хоча б тому, що в мирному плані з 12 пунктів, підготовленому Пекіном у квітні цього року, йдеться про необхідність врахування стурбованості Росії щодо розширення Альянсу, пише тижневик.
У Києві припускали, що підготовчі мирні переговори, які вже тривають, завершаться великою конференцією восени цього року, коли Україна після успішного наступу та за підтримки міжнародної коаліції зможе домовитися з Росією з позиції сили.
Автор статті на сторінках тижневика Sieci припускає, що російський диктатор помилився в оцінці можливої реакції країн глобального Півдня, насамперед африканського континенту, на вихід із зернової угоди. Іншою помилкою стала оцінка Росією можливої реакції Африки на державний переворот у Нігері. В результаті союз західноафриканських держав оголосив про інтервенцію в Нігері, а політику Москви почали розглядати як фактор потенційної дестабілізації для всього континенту.
Дипломатична ізоляція Росії є доброю ознакою для Києва, пише тижневик, як і те, що всі країни, включно з Китаєм, закликають поважати принцип непорушності кордонів. Якщо Україна погодиться навіть на частковий компроміс щодо своїх кордонів, вона може очікувати «компенсації» від союзників по НАТО. Ймовірно, тому президент України закликає своїх дипломатів до мобілізації, стверджуючи, що до кінця року може бути вирішено як питання миру, так і членства України в НАТО та Євросоюзі, а також міжнародних гарантій безпеки.
Sieci/Д.Н.