У разі початку війни щотретій поляк вирішив би втекти з місця проживання, лише 15,7 відсотка респондентів пішли б добровільно в армію. Такими є результати читаємо дослідження від IBRiS, проведеному для видання Rzeczpospolita. Респондентів запитали, що вони зробили б у разі збройного нападу росії на Польщу.
«Аж 29 відсотків заявили, що займуться волонтерською діяльністю, наприклад, у лікарні, 37,4 відсотка будуть евакуйовуватися, при цьому 11,9 відсотка виїдуть із родиною за кордон, а 25,5 відсотка — у безпечне місце в Польщі. Лише 15,7 відсотка респондентів підуть добровольцями в армію, 22 відсотки респондентів не будуть робити нічого, а 11,6 відсотка не знають, як вони поводитимуться. Про волонтерську діяльність у разі війни заявили люди, які переважно є виборцями керівного табору (38 відсотків), жінки (32 відсотки), люди старше п’ятдесяти (65 відсотків), жителі середніх міст (до 250 тисяч) — 32 відсотки», — повідомляє видання.
«Здебільшого виїжджати з родиною за кордон виявили бажання особи, котрі не голосували (15 відсотків), люди віком 30-39 років (33 відсотки), жителі сільської місцевості (18 відсотків), люди з середньою (19 відсотків) або вищою освітою (20 відсотків), які на останніх виборах проголосували за Третій шлях (21 відсоток)», — повідомляє газета.
Дослідження показують, що в армію здебільшого добровільно підуть виборці «Права і Справедливості» та «Конфедерації», тобто соціально-консервативного табору (23 відсотки), чоловіки (31 відсоток) та молодь (віком 18-29 років) — 37 відсотків респондентів. В основному це кажуть жителі великих міст (28 відсотків), найчастіше люди з найнижчою освітою: початковою, середньою або професійно-технічною.
Видання наголошує, що керівник Бюро національної безпеки Яцек Сєвєра вважає, що східний фланг НАТО має трирічний часовий горизонт для підготовки до протистояння.
«Це час, за який на східному фланзі має бути створений потенціал, який би був чітким сигналом стримування агресії», — каже очільник Бюро. У цьому контексті створення Польщею більшої армії може бути елементом стримування росії. «Воля президента Республіки Польща полягає в тому, щоб чисельність армії була збільшена, а також щоб армія була забезпечена зброєю», — додав Яцек Сєвєра.
Сєвєра зазначає, що симптомами, які вказують на те, що росія готується до війни із Заходом, є той факт, що збройна промисловість у росії працює в три зміни та здатна відновити свої ресурси протягом наступних трьох років. На думку деяких аналітиків, війна в Європі може початися, коли Китай вирішить силою захопити Тайвань, що, на думку китайських лідерів, може статися до 2027 року. Цей момент може використати росія. Інші вказують, що оптимістичний варіант передбачає збереження миру до кінця цього десятиліття, тобто протягом семи-восьми років. Хоча є й такі, хто каже, що росія може розпочати дії проти країн Балтії навіть уже наступного року, використовуючи момент, коли американська адміністрація буде зосереджена на виборах президента.
Rzeczpospolita, PAP/Т.А.