У тижевику «Newsweek» наголошено, що польська сторона була спроможна перехопити лише невелику частину російських дронів, які минулого тижня потрапили на територію Польщі. «Якщо це максимальні можливості натівської системи захисту повітряного простору, це викликає тривогу», — читаємо у розмові з британським експертом, знавцем Росії Кіром Джайлзом (у статті «Це тест для Польщі та Європи»).
«Росія перевіряє, скільки може собі дозволити. Це „тактика салямі”, що полягає у поступовому нормалізуванні стану війни. Під час цього інциденту польські аеропорти були закриті — подібно як усі українські аеропорти від 2022 року. А це лише дрібний приклад хаосу, який Росія може викликати навіть у країнах, з якими вона теоретично в стані миру. І якщо її відповідно не зупинять, немає сумніву, вона діятиме далі. Ключовим питанням є те, коли ми вирішимо назвати ціль російських дій. Польща визнала, що такий момент настав, і назвала цей інцидент актом агресії», — коментує Кір Джайлз.
На запитання, чи є шанс дати Україні справжні гарантії безпеки, Кір Джайлз відповів у тижневику «Newsweek»: «Завжди існувала можливість надати Україні справжні гарантії безпеки, та ніхто не був схильний зробити це. Ми мусимо дати Україні таку потужну підтримку, щоб Росія не мала сумнівів, що подальші атаки викликали б наслідки, руйнівні для лідерства Путіна. Жодна інша гарантія не має значення».
Тижневик «Polityka» у статті «Нелегальні легальні» прогнозує параліч польських компаній без українських працівників. Авторка статті Йоанна Сольська пише, що внаслідок вето президента Польщі Кароля Навроцького стосовно закону про допомогу громадянам України, 1 жовтня на роботу не прийдуть майже мільйон українців, які тут працюють. Разом із закінченням дії дотеперішнього закону вони втратять право на легальну зайнятість.
Дописувачка нагадує, що в польській промисловості одна п’ята робітників, які працюють легально, це громадяни України.
Додаймо, що 12 вересня Сейм ухвалив законопроєкт, на основі якого чинні правила про легальное проживання громадян України, які втекли від війни, будуть продовжені до 4 березня 2026 року. Відтак над ними працюватиме Сенат.
У виданні «Tygodnik Powszechny» у статті «Порожній стілець» читаємо, що «поляки довго мріяли про просування у міжнародній ієрархії. Але колись не було для цього ні засобів, ні зовнішніх умов. Сьогодні з’явилося одне і друге, та вже немає готовності реалізувати мрії. На думку коментаторів, Польща випала з дискусії про війну в Україні і міжнародний лад після її закінчення. «Ми перестали бути настільки важливими, щоб варто було з нами узгоджувати ключові питання», — наголошує автор допису Павел Мусялек.
Тижневик «Sieci» пише про ініціативу сенатора Ґжеґожа Бєрецького, який пропонує радикальну зміну підходу до репатріації та поселення в Польщі, об’єднуючи ці два процеси в одну систему. Як читаємо у статті Артура Цейровського, це не лише відповідь на поглиблення демографічної кризи, але й реакція на драматичне становище поляків у країнах колишнього СРСР, особливо Білорусі та Росії, де вони роками зазнають переслідувань та змагаються з процесом деполонізації. Нинішня репатріаційна система в Польщі неефективна, що підтвердив зокрема звіт Верховної палати контролю.
Цей же тижневик, «Sieci», помістив статтю «Останні бандерівці у польських лісах». На сторінках, присвячених історії Другої світової війни, читаємо, що восени 1947 року в любачівських лісах, оточений силами Корпусу внутрішньої безпеки, Ярослав Старух «Стяг», який керував структурами ОУН-УПА на захід від лінії Керзона, наклав на себе руки у бункері, щоб не потрапити в руки комуністів.
Це був символічний кінець довгої і кривавої присутності українського підпілля в Польщі. Видання пише про масову депортацію українського населення в операції «Вісла». Як читаємо, унаслідок примусового виселення понад 140 тисяч людей із територій південно-східної Польщі на північні та західні землі, приєднані до Польщі після Другої світової війни, розбито 17 сотень УПА (приблизно півтори тисячі осіб), а 2 тисячі 900 активних членів ОУН або підозрюваних у членстві потрапило до в’язниць або таборів праці, зокрема в Явожні.
Н.Б.