Вибори в Молдові: країна продовжить курс євроінтеграції.
Парламентські вибори в Молдові, які відбулися 28 вересня, називали історичними, адже від їхнього результату залежало, чи збереже країна проєвропейський курс, чи поверне в бік Москви. Перемога проєвропейської партії «Дія і Солідарність» (рум. Partidul «Acțiune și Solidaritate» (PAS)) на рівні 50,16% голосів означає, що Кишинів продовжить рух до ЄС. «Це важливо також для України, адже обидві країни йдуть синхронним шляхом інтеграції», — інформує зі столиці Молдови журналіст Пйотр Андрусєчко для газети Wyborcza.
«Дія і Солідарність» забезпечила собі 55 із 101 місця в парламенті, це означає збереження більшості, хоча партія втратила частину мандатів у порівнянні з попереднім скликанням. Другим за результатом став проросійський «Патріотичний блок» на чолі з колишнім президентом Ігорем Додоном (24,19%). До парламенту також увійшли: «Блок Альтернатива» — 7,97%, який намагався позиціонувати себе як центристи, але часто отримував закиди у проросійських симпатіях, а також популістська партія «Наша партія» (PN) — 6,20%.
Головною сенсацією, як читаємо у матеріалі газети Wyborcza, стало проходження в парламент партії «Демократія вдома» з результатом 5,62%. Лідер цієї сили Василе Костюк тісно пов'язаний із румунською націоналістичною партією Джордже Сіміона, відомою закликами до «об’єднання всіх румунів» і критикою підтримки України. На думку експертів, подолати прохідний бар’єр «Демократії вдома» дозволила активна передвиборча програма у тіктоці. Водночас є підозри, що цьому сприяла «мережа Ілана Шора» — молдовського олігарха, який утік до Росії.
Журналісти також встановили, що Костюк у минулому мав контакти з російським ФСБ. Це підсилює побоювання щодо можливого впливу Кремля на молдовську політику.
Ігор Додон визнав результат, закликавши «шанувати вибір громадян». Одночасно він організував мітинг під парламентом, куди прийшли кілька сотень прихильників, і заявив про намір оскаржити вибори через нібито порушення. Додон стверджує, що Партія «Дія і Солідарність» перемогла завдяки голосам діаспори, тоді як у самій Молдові більшість отримала опозиція.
Перед урядом і президенткою Майєю Санду, на думку журналіста Пйотра Андрусєчка, стоять непрості завдання. Молдовське суспільство невдоволене низькими зарплатами й високими цінами. Водночас виборці очікують швидких кроків у напрямку членства в ЄС.
Протести, як прогнозують експерти, масштабними не стануть. Та опозиція в парламенті, яку сформують три партії з різним рівнем проросійськості, ускладнюватиме роботу уряду. Наступні роки для Молдови обіцяють бути складними, але визначальними для її майбутнього курсу.
Швеція ставить на «тотальну оборону»
«У Швеції триває масштабна модернізація мережі цивільних сховищ та відновлення системи обов’язкової військової служби», — пише газета Rzeczpospolita. Модель, яку держава вибудовує вже понад десятиліття, викликає зацікавлення в інших країнах Європи.
Як читаємо у виданні, сьогодні понад дві третини населення країни може знайти місце у 64 тисячах укриттів, більшість із яких збудували під час холодної війни. Загалом вони вміщують близько семи мільйонів осіб. Сховища обладнують новими системами вентиляції та очищення повітря, а управління ними цифровізують. Наприклад, у стокгольмському районі Кунгсхольмен відновили бункер, вирубаний у скелі ще за часів Другої світової війни. Він здатен прийняти 1200 людей і знову готовий до використання у випадку кризи чи війни.
«Ситуація безпеки в світі різко погіршилася, а неподалік триває війна. Саме тому роботи з відновлення та модернізації укриттів ми значно прискорили», — пояснила речниця Шведського управління цивільного захисту та готовності Анна Веннерстрем.
У 2017 році Швеція відновила обов’язкову військову службу для чоловіків і жінок, яким виповнилося 18 років. Проте, на відміну від інших країн, тут діє система суворого відбору.
Щороку молодь заповнює анкету щодо стану здоров’я, а також вказує інші важливі дані щодо навчання, або сімейного стану. На її основі формують групу для проходження комісії.
Rzeczpospolita пише, що зі 110 тисяч юнаків та дівчат 2007 року народження цьогоріч викликали понад 28 тисяч, але до армії потраплять лише близько 8,5 тисяч. Служба триває від 9 до 15 місяців.
Відбір передбачає тести зі знання мови, логічного мислення, просторової уяви, а також медичні й психологічні обстеження. Якщо кандидат не відповідає вимогам, його не беруть, хоча можна подавати заявку повторно.
Швеція активно інтегрує жінок у систему військової служби, і чимало експертів зазначають, що саме вони часто проявляють більшу зрілість і здібності до командування, ніж чоловіки.
Не всі молоді шведи прагнуть йти в армію. Частина посилається на проблеми зі здоров’ям чи психікою, зокрема депресію та ADHD. Утім за неправдиві дані у формулярах передбачена відповідальність, аж до запису в кримінальному реєстрі.
Система викликає інтерес за кордоном. У Німеччині зазначають, що суворий відбір дозволяє отримати добре підготовлених солдатів, але водночас ставлять під сумнів справедливість такої моделі, адже служити йде лише невелика частина покоління.
Швеція, яка у 1970-х могла мобілізувати до 850 тисяч військових, нині планує відбудувати армію чисельністю близько 90 тисяч осіб. Влада переконана: поєднання сильної цивільної інфраструктури з модернізованою армією є найкращою відповіддю на нові виклики безпеки в Європі.
Немає батога — немає домашніх завдань: польські школи переживають кризу мотивації
Понад 60% поляків підтримують повернення домашніх завдань для початкових класів. Про це пише тижневик Newsweek з посиланням на опитування Інституту досліджень освіти.
Польська молодша школа після скасування домашніх завдань опинилася у стані хаосу. «Діти швидко зрозуміли, що вдома нічого робити не потрібно, а вчителі втратили один із найефективніших методів стимулювання учнів», — пише тижневик Newsweek. Батьки, які раніше скаржилися на «прусську» шкільну систему та її суворі методи, тепер сумують за старими порядками. На батьківських зборах у варшавському районі Воля вже точаться гарячі дискусії.
Міністерство національної освіти намагається впоратися з критикою. Після року експериментів міністр Барбара Новацька ініціювала оцінку проєкту. Опитування Інституту досліджень освіти серед 2081 початкової школи та близько 6000 вчителів і директорів показало, що понад 60% поляків підтримують повернення домашніх завдань для початкових класів. У старших класах домашнє завдання досі задає лише кожен третій учитель, а у старших школах — кожен п’ятий, що формально є порушенням нових правил.
Вчителі визнають, що без «батога» домашніх завдань вони втрачають контроль над учнями. У старших класах спостерігається зниження мотивації, що змушує замість домашніх завдань збільшувати кількість тестів і вікторин. Частина педагогів намагається адаптуватися: половина вчителів 1–3 класів обмежуються короткими вправами, дві третини вчителів 4–8 класів не вимагають повного виконання завдань, хоча кожен третій зізнається, що лише зменшує обсяг роботи.
Директори шкіл говорять про «пошук нових методів» навчання, але опитування свідчить про радше безпорадність системи перед новою реальністю. Експерти зауважують, що зміни потребують часу та комплексного підходу: просто скасувати домашні завдання без підготовки та підтримки вчителів і батьків виявилося надто різким кроком.
Христина Срібняк