Українська Служба

Огляд польських тижневиків: Європі варто розвивати ініціативу «Небесний щит»

13.10.2025 16:00
Британський військовий аналітик: варто поглиблювати українсько-європейську співпрацю, зокрема, ініціативу «Небесний щит Європи». Космічний Вроцлав — новий центр польської аерокосмічної промисловості. Історичний тріумф Нетаньягу.
Фото ілюстративне CC0 Domena publiczna / https://pxhere.com/pl/photo/1086716

Росія множить провокації. Чи стоїть Європа на межі війни?

«Якщо Україна програє війну, це стане стратегічною катастрофою для НАТО і створить нові ризики для Польщі та країн Балтії», — вважає британський історик і військовий аналітик сер Лоуренс Фрідман. Як пише Newsweek Polska, експерт переконаний, що попри напруження, і дедалі більше провокацій з боку Росії, які фіксують європейські уряди, прямої загрози війни між Росією та НАТО зараз немає.

На його думку, замість страху перед можливими інцидентами варто поглиблювати українсько-європейську співпрацю. Як приклад — ініціативу «Небесний щит Європи», систему колективного захисту повітряного простору, яка могла б охопити частину заходу України та сусідні держави.

Попри сумніви щодо вартості та масштабів проєкту, Фрідман вважає, що постійні російські провокації можуть пришвидшити його реалізацію. Водночас він нагадав, що слабкі сторони має не лише Захід, а й сама Росія. Війна проти України виявила обмеженість її промислового потенціалу, а внутрішня економічна напруга лише зростає.

«Росія не змогла змінити ситуацію в Україні, її фінанси напружені, у Москві й Криму бракує пального. Українські атаки на нафтопереробні заводи створюють серйозні проблеми для російської армії», — наголосив Фрідман.

Аналітик вважає, що «поки Росія слабшає і затягує війну, вона не становить прямої загрози Альянсу. Але Європа повинна бути готовою діяти єдиним фронтом»,  пише Newsweek Polska.

Космічний Вроцлав — новий центр польської аерокосмічної промисловості

Вроцлав поступово перетворюється на ключовий осередок польської космічної галузі. Як пише Newsweek, саме тут розробляють проєкти наносупутників, наукові інструменти для місій Європейського космічного агентства та системи супутникової зйомки й аналізу даних.

Місто має потужні академічні традиції, а випускники Вроцлавської політехніки та Вроцлавського університету працюють над технологіями, що дозволяють Польщі долучатися до міжнародних космічних програм.

Одним з провідних польських стартапів у сфері космічних технологій є Thorium Space, основні напрями діяльності котрого  розробка антенних систем та чипів BFIC (Beam-Forming Integrated Circuits), створення наносупутників і компонентів для місій Європейського космічного агентства, супутниковий зв’язок і спостереження Землі. Компанія працює над рішеннями, що дозволяють ефективно передавати великі обсяги даних із орбіти.
Одним з найбільших досягнень Thorium Space є встановлення співпраці зі шведською компанією Sivers Semiconductors щодо створення унікальних чипсетів для наземних терміналів та космічних корисних навантажень. 

Головним викликом залишається фінансування амбітних проєктів і доступ до необхідних електронних компонентів, але Вроцлав упевнено закріплює за собою репутацію «польської столиці космосу».

Детальніше — у Newsweek Polska.

Історичний тріумф Нетаньяху

Мирний план президента США дає прем’єру Ізраїля Беньяміну Нетаньяху «шанс оголосити перемогу» в Секторі Гази. На думку авторів тижневика Sieci, Ізраїль перебуває у найкращому стратегічному становищі. 

До початку переговорів між ХАМАС та ізраїльськими делегаціями в єгипетському курорті Шарм-ель-Шейх, що призначені на 13 жовтня (інформація на момент публікації видання Sieci  ред.), Дональд Трамп дав обом сторонам 72 години для досягнення консенсусу. Переговорники дотрималися цього терміну та досягли першої угоди про припинення вогню та обмін заручниками та утримуваними особами.

За інформацією Sieci, рух погодився звільнити 20 осіб і передати тіла загиблих, однак процес ідентифікації може тривати щонайменше десять днів. Ізраїльські представники сумніваються, що домовленостей буде легко дотриматися, оскільки виконання наступних пунктів, зокрема, виведення військ із Гази та заміна їх міжнародними миротворцями, залишається складним завданням.

За даними тижневика Sieci, ХАМАС має відмовитися від зброї та влади, а управління сектором Газа планують передати міжнародній комісії технократів, у яку можуть увійти представники арабських країн і навіть колишній прем’єр Великої Британії Тоні Блер.

Sieci також звертає увагу на роль Сполучених Штатів і попри складність переговорів називають ситуацію «переломною» та вважають, що саме тепер Нетаньяху має шанс закріпити свій політичний успіх і стратегічну перевагу Ізраїлю на Близькому Сході.

Більше — читайте у тижневику Sieci.

Кельце не можуть інвестувати в укриття упродовж цього року

Попри наявність коштів, міста Польщі, зокрема Кельце, не можуть вкладати гроші в модернізацію укриттів через відсутність нормативної бази. На цьому наголошує президентка міста Аґата Войда.

Газеті Rzeczpospolita посадовиця розповіла, що: «Сьогодні теоретично у нас є гроші на модернізацію укриттів, але ми не знаємо, на яких принципах їх базувати та які технічні умови вони мають мати».

Проблема набуває особливої актуальності після того, як депутати Міської ради відмовилися підтримати консолідований кредит майже на 400 мільйонів злотих. Ці кошти мали стати частиною плану стабілізації фінансів і дозволити місту реалізувати низку інвестицій, у тому числі проєкти, пов’язані з безпекою та інфраструктурою.

За словами очільниці міста Кельце, відсутність кредиту означає уповільнення або замороження багатьох ініціатив, серед яких, розвиток промислових зон, будівництво доріг і створення системи стійкості до зміни клімату.

«Ми мали реалізувати великий проєкт, який дозволив би утримувати стічні води, збудувати водосховища, модернізувати сигналізацію. Це не лише питання комфорту, а й безпеки», — пояснила Войда.

Серед відкладених проєктів — також створення сучасної інфраструктури, що мала би посилити захисні функції міста, зокрема й у випадку надзвичайних ситуацій.

У ширшому контексті це вкладається у загальну польську проблему — відсутності чітких стандартів для укриттів, — читаємо у газеті Rzeczpospolita.

Підготувала Христина Срібняк