Понад 183 мільйонів злотих було зібрано у Польщі під час 34-го фіналу благодійної кампанії «Великий оркестр святкової допомоги» (WOŚP), який відбувся цими вихідними. Проте традиційно остаточні результати оголосять на початку березня, адже сума доброчинності продовжує зростати завдяки онлайн-аукціонам.
«Великий оркестр святкової допомоги» — найбільша благодійна ініціатива в Польщі, яка з 1993-го щороку організовує одноденний загальнонаціональний збір коштів для підтримки конкретних медичних напрямків у педіатрії та інших сферах охорони здоров’я. З роками акція перетворилася на соціальний рух, який об’єднує громади, волонтерів і меценатів навколо ідеї спільної допомоги й зміцнення медицини.
Найпомітнішим елементом кампанії є волонтери, які в день фіналу виходять на вулиці міст і сіл із характерними картонними скриньками для пожертв. За внесені кошти донори традиційно отримують червону наліпку у формі серця — символ WOŚP. Щоб забезпечити прозорість збору, кожен волонтер має офіційні позначки та індивідуальний ідентифікаційний номер.
Поруч із традиційним вуличним збором WOŚP активно використовує цифрові платформи. Важливою складовою фіналу благодійної кампанії є також концерти, спортивні заходи та різноманітні публічні активності, які відбуваються у багатьох містах. Їх кульмінацією стає телевізійний марафон із прямими включеннями, музичними виступами та постійним оновленням лічильника зібраних коштів. Окрему роль у зборі коштів відіграють благодійні аукціони, на яких виставляють унікальні предмети, послуги або досвід, часто запропоновані відомими людьми, інституціями чи компаніями.
Цьогорічна кампанія проходила під гаслом «Здорові животики наших дітей» і була присвячена дитячій гастроентерології. Зібрані кошти буде спрямовано на закупівлю сучасного обладнання для діагностики й лікування захворювань травної системи у дітей, а також на підтримку педіатричних відділень у лікарнях по всій Польщі.
У 34-му фіналі WOŚP працювало 1681 штаб, зокрема 88 за кордоном. До акції долучилася Україна.
Польське радіо — також представило свої лоти. Серед іншого, це екскурсії, відвідування радіоархіву, запис подкастів та участь у інших проєктах. Журналісти Польського радіо для України Яна Стемпнєвич і Марцін Ґачковський запрошують стати учасником лоту «Третій мікрофон». Переможець проведе з ними радіопередачу. Пропонування ставок триватиме до 9 лютого.
TVN 2 / Business Insider / Polskie Radio
Польський генерал: «Війна для Росії повинна бути невигідною»
Польща повинна розвивати здатність завдавати ударів углиб територій інших країн для того, щоб потенційна агресія на неї не була вигідною супротивнику, зокрема, Росії. Про це в інтерв’ю Rzeczpospolita заявив генерал-лейтенант Ярослав Ґромадзінський, колишній командир Єврокорпусу.
Коментуючи Програму розвитку Збройних Сил Польщі до 2030 року, генерал зазначив, що вперше на офіційному рівні йдеться про стримування через можливість впливу на територію противника, зокрема шляхом глибоких ударів. Водночас, за його словами, наразі це радше декларація, ніж реальна спроможність.
Громадзінський наголосив, що сьогодні Польща не має повністю незалежних можливостей для точних ударів на великій відстані без підтримки союзників. Хоча ВПС мають ракети JASSM і JASSM-ER, ключовою проблемою залишається система цілевказання: розвідка, аналіз, командування і зв’язок. Без цього, як показує приклад України, удари по території Росії неможливі.
Генерал вважає, що у разі конфлікту і нападу на Польщу передуватиме масштабна повітряна операція, а не класичне наземне вторгнення. Він також звернув увагу на гібридний характер сучасного протистояння з Росією: кібератаки та диверсії, які тривають уже зараз.
На його думку, Польща має брати участь у програмах створення ракет дальністю понад 1000 км і будувати власні незалежні системи стримування. Лише це, за словами генерала, може створити для Росії стратегічну дилему й зробити агресію вигідною.
Rzeczpospolita
Комплексна система безпеки та підтримки мешканців Варшави у зимовий період
Під час прогнозів сильних морозів або снігопадів міські служби Варшави переходять у режим підвищеної готовності, координуючи дії між комунальними підприємствами, транспортними операторами, муніципальною поліцією, пожежною службою та медичними установами.
Дорожню, теплову та водопровідну інфраструктуру контролюють цілодобово, а технічні несправності усувають у пріоритетному порядку. Окрему увагу місто приділяє підтримці людей у кризі бездомності. Взимку Варшава збільшує кількість місць у притулках. Цього року додатково відкрито 250 ліжок, активізує роботу мобільних соціальних патрулів і консультаційних пунктів, які пропонують теплу їжу, транспорт до нічліжок та медичну допомогу. У районі Воля відкрито новий інтеграційний центр із санітарним пунктом, пральнею та медичними кабінетами, де можна безкоштовно отримати базову допомогу.
Міська варта проводить посилені перевірки стану тротуарів і реагує на сигнали мешканців. Повідомити про небезпечні ділянки можна на міському порталі і мобільному застосунку Warsaw 19115.
Rzeczpospolita
У Польщі готують закон про обмеження доступу дітей до соцмереж
У Польщі тривають дискусії щодо можливого заборонення користування соціальними мережами для дітей до 15 років. Ініціатива викликала широкий резонанс, але експерти наголошують, що законодавча робота над таким обмеженням триватиме місяці, а то й роки.
Медіаекспертка Маґдалена Біґай у коментарі для видання Wyborcza зазначає, що алгоритми соцмереж пропонують дітям небезпечний контент, включно з матеріалами, що провокують тривогу чи думки про самогубство. Вона підкреслює, що відповідальність за захист дітей має лежати на платформах, а не на батьках.
Відзначається, що нині в Польщі доступ до соцмереж дозволено з 13 років, але близько 58% дітей ними користуються вже у віці 7–12 років. Експерти радять запроваджувати системні механізми верифікації віку, подібні до тих, що впроваджують в Австралії та ЄС.
Щодо шкіл, пропонують не забороняти телефони повністю, а встановлювати правила їхнього зберігання на території навчального закладу. Такі заходи вже дають позитивні результати, адже учні частіше спілкуються між собою, проводять час на свіжому повітрі та беруть участь у групових іграх.
Експертка наголошує, що зміни потребують часу, освіти та системного підходу, але уникати їх не можна.
Wyborcza
Польща нагадує про ліміти забору води з криниці
Власники криниць у Польщі можуть отримати великі штрафи за надмірне використання води. Пише протал Forsal.pl Згідно з чинним Водним кодексом, дозволено забирати не більше 5 м³ води на добу для власних потреб, тобто для побуту, поливу саду чи напування тварин.
Використання води для комерційних цілей або великих сільськогосподарських проєктів потребує водоправного дозволу. Ігнорування правил може обернутися штрафом до понад 100 тисяч злотих, нарахуванням оплат за попередні роки та навіть закриттям криниці.
Експерти зауважують, що через часті посухи та дефіцит води контролі можуть посилюватися, а дотримання обмежень стане обов’язковим навіть для власників приватних криниць.
Forsal.pl
Польські юристи: за помилки ШІ в компаніях завжди відповідає людина
У Польщі зростає дискусія щодо юридичної відповідальності за рішення, ухвалені з використанням штучного інтелекту в бізнесі. Як наголошують правники, ШI не має правосуб’єктності, а отже не може нести відповідальність за свої помилки, тож всю відповідальність завжди несе людина або компанія, яка використовує алгоритми.
У коментарі для Business Insider радниця з права Марієтта Пожняк підкреслює: з погляду закону не існує «помилки алгоритму» відірваної від людського рішення про його впровадження, спосіб використання та відсутність належного нагляду. Якщо система ШI введе клієнта в оману або призведе до фінансових чи правових наслідків, відповідальність нестиме роботодавець як суб’єкт, що організує процеси та отримує з них економічну вигоду.
Матеріал також звертає увагу на внутрішню відповідальність у компаніях. Працівники, які користуються ШІ відповідно до внутрішніх процедур, як правило, захищені від фінансових претензій. Водночас ситуація змінюється у випадках «тіньового використання» несанкціонованих інструментів без відома роботодавця, особливо якщо йдеться про персональні або конфіденційні дані. У таких випадках можливі дисциплінарні, цивільні, а іноді й кримінальні наслідки.
Окремий блок матеріалу присвячений автоматизованим рішенням у сфері HR (рекрутингу). Автори нагадують, що відповідно до європейських норм працівники мають право вимагати людського втручання та пояснення логіки алгоритмічних рішень. Додаткові обов’язки для роботодавців запроваджує й Європейський акт про штучний інтелект, який класифікує системи ШI у рекрутингу як високоризикові.
Юристи підсумовують, що найбільшим ризиком для компаній є не сама технологія, а пасивність. Відсутність правил, навчання персоналу та контролю над використанням ШI може призвести не лише до юридичних санкцій, а й до репутаційних втрат.
Business Insider
Підготувала Х. С.