Щотижневий додаток до газети Rzeczpospolita Plus Minus темою номера оголошує «Китайський дракон атакує», але майже такий самий за обсягом матеріал присвячує зміні влади в Чечні після смерті Рамзана Кадирова.
«Водночас із черговими повідомленнями про погіршення стану здоров’я Рамзана Кадирова в Росії мало розпочатися змагання за його спадщину. «На кону не лише контроль над Чечнею, але також стабільність регіону, а навіть путіновської системи», — оцінює журналіст Марцін Лунєвський у статті під назвою «Чеченська головоломка під наглядом Москви». Він цитує цілу низку експертів, з оцінок яких випливає ідея, що наймолодший син Рамзана — Адам Кадиров, якого сам батько призначив своїм наступником, обминаючи старших синів, є лише одним із імовірних претендентів на цю «спадщину».
Треба зауважити, що всі можливі стосунки всередині кадирівської влади, кандидатури й сценарії автор статті неодмінно супроводжує умовним способом, підкреслюючи тим самим, що навіть експерти, з якими він розмовляв, можуть радше припускати, аніж бути стовідсотково впевненими в оцінках експертів кадирівщини.
Журналіст починає матеріал зі згадки про те, як Адам Кадиров жорстоко бив скованого наручниками 19-річного студента Нікіту Журавля, котрого звинувачено в спаленні Корану перед мечеттю в Волгограді. А водночас жодних інших «заслуг» Адама неможливо згадати. Хоча Кадиров його понагороджував орденами й медалями та призначив секретарем Ради Безпеки Чеченської Республіки. Кортеж Адама має таку ж довжину, як батьків, але автомобільна аварія, якій кортеж не надто запобіг, також віднімає бали у молодшого Кадирова, особливо з огляду на те, що Путін і до аварії не сприймав його надто серйозно. Крім того, Адам зможе стати президентом. Лише коли йому виповниться 30 років, а до того Рамзан міг би йому призначити «регента».
З образу «збірного Кадирова» на роль такого «регента» може претендувати два найближчі багаторічні співпрацівники Кадирова. Один із них – Адам Деліхманов, депутат Думи, який активувався ще на початку другої чеченської війни й «має відповідати за вбивства супротивників і критиків чеченського лідера, зокрема братів Руслана й Суліма Ямадаєвих, колись впливових політиків і противників Рамзана Кадирова».
Другим таким претендентом може бути Магомед Даудов, який під час другої чеченської війни боровся проти Росії, але після того, як потрапив у руки людей Кадирова, перейшов на його сторону. Роками Даудов виконував бов’язки спікера чеченського парламенту й показав себе хорошим організатором, що виявилося під час пандемії і коли потрібно було зібрати охочих на війну проти України. У 2024 Кадиров призначив його прем’єром.
Головним із погляду адміністрації Путіна, тобто Сергія Кириленка, автор називає Апті Алаудінова, того, що очолював кадирівських тіктокерів на війні проти України. Утім, Алаудінов немає репутації в Чечні й може впасти жертвою протистояння Кирієнко-ФСБ.
У матеріалах немає відповіді, але є міркування, які завершуються пуантом, що навіть якщо не складеться у Кадирових із владою після смерті Рамзана, то батько давно підготував родині тепле гніздечко в ОАЕ.
PlusMinus/С.Ч.