Журналісти «Rzeczpospolita», які перші дослідили раніше закриті архіви Краківської курії, встановили, що кардинал Кароль Войтила, митрополит Кракова у 1962–1978 роках, не приховував випадків педофілії серед священників. З документів видно, що у ситуаціях, коли він дізнавався про злочинну діяльність духовенства, то вживав швидких та рішучих заходів, які в деяких випадках були нестандартними для того часу.
Наприклад, у 1969 році священника, підозрюваного у знущанні з дітей, відправили на психіатричне обстеження, а винних священників відсторонювали, усували з парафій і направляли до монастирів без права служити месу після відбуття покарання. У випадку з о. Болеславом Садусем не знайдено доказів, що кардинал Войтила знав про його злочини.
Архіви містять документи щодо о. Євгенія Сургента, Йозефа Лоранца та Болеслава Садуса — засуджених у 70-х роках за сексуальне насильство над дітьми. Їхні справи контролювали як Церква, так і правоохоронні органи, а дії Войтили часто випереджали розслідування міліції.
Наразі створена комісія незалежних експертів, яка має аналізувати випадки сексуального насильства над неповнолітніми священниками, зокрема ті, про які знав кардинал Кароль Войтила.
Публікація «Rzeczpospolita» показує, що у задокументованих випадках зловживань кардинал Войтила не лише діяв відповідно до церковного права, а й часто приймав рішення, що виходили за межі стандартів того часу, змінюючи попереднє уявлення про його дії у справах педофілії в Церкві.
Rzeczpospolita/В.Г.