Українська Служба

Огляд тижневиків й медіа: Україна, безпека і політичні ризики: чим живе Європа

20.04.2026 17:00
Європа переглядає підходи до безпеки на тлі війни в Україні; експерти говорять про меншу залежність від США і ризики популізму. Водночас Україну дедалі частіше називають гарантом стабільності континенту, Литва закликає до жорсткішого стримування Росії, а політичні процеси в Болгарії та Угорщині піднімають питання можливого посилення проросійських впливів і змін у ЄС.
Аудіо
  • Огляд тижневиків й медіа: Україна, безпека і політичні ризики: чим живе Європа
 .
Ілюстративне фото.Ministry of Defense of Ukraine, CC BY-SA 2.0 , via Wikimedia Commons

Європа входить у нову фазу безпеки — із меншим розрахунком на США та більшим акцентом на власні сили. Про це говорить британський історик Тімоті Гартон Еш в інтерв’ю «Newsweek Polska». На його думку, війна Росії проти України стала каталізатором цього процесу, однак Євросоюз досі не зробив усього необхідного для зміцнення оборони.

Гартон Еш застерігає: підтримка України залежить від внутрішньої політики країн ЄС. Зростання популістичних сил може поставити її під загрозу. У цьому контексті важливу роль відіграє Польща, яка після виборів 2023 року отримала шанс не лише відновити демократичні інституції, а й стати одним із лідерів європейської політики безпеки.

Водночас ситуація залишається нестабільною: економічні труднощі можуть знову посилити позиції популістів — і не лише в Польщі.

Posłuchaj
10:13 01eee2bf.mp3 Огляд тижневиків й медіа: Україна, безпека і політичні ризики: чим живе Європа

 

На цьому тлі дедалі частіше звучить теза, що саме Україна вже сьогодні є ключовим фактором безпеки Європи. Як пише тижневик «Sieci», Київ фактично стримує Росію, виснажуючи її військовий потенціал і не дозволяючи агресії поширитися на інші країни.

Українська армія за роки війни стала однією з найефективніших у Європі, отримавши унікальний досвід сучасної війни — від використання дронів до протидії регулярній армії. Водночас Україна активно розвиває військову співпрацю із західними партнерами, зокрема Німеччиною та Норвегією.

Це змінює і сприйняття країни: з буферної зони вона перетворюється на ключовий елемент нової системи безпеки. Відповідно, підтримка України дедалі більше розглядається як інвестиція у стабільність самого Євросоюзу.

Подібну позицію озвучують і країни Балтії. В інтерв’ю «Defence24» литовська дипломатка Аудра Плепіте наголошує: Європа має перейти від декларацій до реального стримування Росії. За її словами, підтримка України — це не питання солідарності, а питання безпеки самого континенту.

Йдеться про конкретні кроки: посилення військової допомоги, збереження санкційного тиску та використання заморожених російських активів для відбудови України. Окремо підкреслюється необхідність притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини.

Водночас внутрішня політика окремих країн ЄС створює додаткові ризики. Як пише «Interia.pl», у Болгарії після чергових виборів зростають побоювання щодо посилення проросійського впливу. Президент Румен Радев демонструє скепсис щодо допомоги Україні та санкцій проти Росії, хоча експерти застерігають від прямих паралелей із Віктором Орбаном.

Політична нестабільність у Болгарії — це вже восьмі вибори за п’ять років — створює сприятливий ґрунт для зовнішнього впливу, зокрема з боку Росії. Втім, остаточний курс країни залишається відкритим.

Ще один важливий сигнал надходить з Угорщини. За даними тижневика «Do Rzeczy», країна може стояти на порозі політичних змін. Після тривалого домінування Віктора Орбана серйозний виклик владі кидає новий політик — Петер Мадяр.

Його зростання пов’язане з невдоволенням виборців економічною ситуацією та втомою від багаторічного правління «Фідес». Водночас навіть у разі зміни влади Угорщину може чекати складний перехідний період із ризиками політичної та конституційної кризи.

Опрацював Тарас Андрухович