Притягнути Meta до відповідальності за шахрайські рекламні оголошення в соцмережах значно складніше, ніж може здаватися на перший погляд. Навіть якщо користувач доведе, що реклама була шахрайською, цього недостатньо — потрібно також довести незаконні дії або бездіяльність самої платформи.
Про проблему свідчить справа австралійського мільярдера Ендрю Форреста, який намагався домогтися відповідальності Meta через шахрайські оголошення, що поширювалися у Facebook. Паралельно з цивільним позовом у США він ініціював кримінальне провадження в Австралії. Після дворічного розслідування прокуратура припинила справу через недостатність доказів.
Юрист Мацея Зборовського зазначає, що це не означає, що австралійська прокуратура визнала дії Meta законними. Кримінальне провадження має інші правила доказування, і в конкретній справі не вдалося зібрати достатньо доказів для підтвердження складу злочину.
Основна проблема для постраждалих полягає в тому, що закон тривалий час розглядав великі онлайн-платформи передусім як технічних посередників, а не як видавців рекламного контенту.
Тому в суді недостатньо показати, що конкретне оголошення було шахрайським. Позивачеві необхідно довести, що Meta знала про порушення, не вжила належних заходів, активно впливала на поширення реклами або іншим чином сприяла виникненню шкоди.
Додатковою перешкодою у США є Section 230. Норма не забезпечує платформам абсолютного імунітету, однак значною мірою захищає їх від відповідальності як видавців контенту, створеного іншими особами.
У справі Форреста важливим стало твердження про те, що алгоритми Meta можуть не просто нейтрально розміщувати рекламу, а змінювати її елементи, визначати аудиторію та спрямовувати оголошення на потенційно вразливих користувачів. Суд вирішив, що ці обставини потребують подальшого розгляду і не можуть бути відкинуті лише на початковому етапі процесу.
Однак це ще не означає перемогу позивача.
Постраждала людина бачить рекламу на екрані та може показати наслідки шахрайства. Meta водночас має значно більше інформації: дані про рекламодавця, платежі, таргетування, кількість переглядів, попередні скарги, автоматичні зміни оголошення та рішення систем модерації.
Без доступу до цих даних довести відповідальність платформи надзвичайно складно.
Саме це стало однією з проблем у справі Форреста. Позивач роками намагався отримати інформацію, яка зберігалася всередині систем Meta. Згодом з'ясувалося, що частина необхідних даних не була збережена.
Якщо людина стала жертвою шахрайської реклами, насамперед потрібно зафіксувати оголошення. Варто зберегти скриншоти або відеозапис реклами, адресу сторінки чи рекламного оголошення, ідентифікатор реклами, якщо він доступний, дату та час показу, інформацію про рекламодавця та докази завданої шкоди.
Після цього необхідно офіційно повідомити платформу про незаконний характер реклами. Це важливо не лише для її видалення, а й для подальшого доказування того, коли саме Meta отримала інформацію про порушення.
За можливості факт появи реклами можна додатково засвідчити нотаріально або за допомогою іншого надійного способу фіксації.
Постраждалі також можуть використовувати інші правові механізми — звертатися до суду, органів із захисту персональних даних, правоохоронців, а у випадках інвестиційного шахрайства — до відповідних фінансових та кібербезпекових органів.
В Європейському Союзі ситуація поступово змінюється завдяки GDPR та Digital Services Act, або DSA.
DSA встановлює для великих онлайн-платформ додаткові обов'язки, зокрема щодо боротьби з незаконним контентом, прозорості реклами та управління системними ризиками. За порушення передбачені значні штрафи.
Водночас головною проблемою залишається швидкість реагування. Шахрайська реклама може працювати кілька днів і завдати значної шкоди, тоді як регуляторні та судові процедури можуть тривати роками.
Показовою є ситуація з польським підприємцем Рафалом Бжоскою. У 2024 році польський орган із захисту персональних даних застосував до Meta тимчасовий захід і зобов'язав компанію на три місяці припинити показ у Польщі реклами, яка використовувала дані та зображення Бжоски. Meta оскаржила рішення, але згодом відкликала скарги.
Окремо тривають судові та регуляторні процедури, пов'язані з відповідальністю платформи.
Європейське законодавство дедалі активніше намагається контролювати діяльність технологічних платформ. Проте ефективність цих норм значною мірою залежить від того, наскільки швидко регулятори та суди можуть реагувати на порушення.
Проблема шахрайської реклами полягає в тому, що видалення одного оголошення часто не вирішує проблему. Шахраї можуть створити новий акаунт, змінити домен, зображення, текст або інші елементи реклами та знову запустити кампанію.
Тому справжнім тестом для європейського законодавства стане не кількість окремих перемог у судах, а здатність змусити великі платформи системно змінити механізми розповсюдження шахрайської реклами.
Поки ж для звичайного користувача найважливішими залишаються швидка фіксація реклами, збереження доказів та офіційне повідомлення платформи про порушення.
Puls Biznesu/В.Г.