Російський військовий безпілотник знайшли в Балтійському морі біля польського узбережжя, неподалік Ярославця. За попередніми даними Міністерства національної оборони Польщі, знайдений апарат має російське походження. Безпілотник підняли з води і передали на експертизу саперам та іншим фахівцям. У польських медіа припускають, що це могла бути «Гербера» — недорогий російський апарат, який використовують, зокрема, як хибну ціль для української ППО.
Колишній командувач спецпідрозділу GROM, генерал Роман Полько, вважає, що безпілотник міг прилетіти з півночі, пролетівши через територію країн Балтії, а потім впав у море біля Польщі. У розмові для видання Wirtualna Polska, експерт припустив, що подібних випадків може ставати більше, оскільки наслідки війни Росії проти України стають дедалі відчутнішими для безпеки Польщі.
Знахідку виявили наступного дня після масованої російської атаки по Україні. У ніч на 13 вересня польські системи зафіксували поблизу західної України кілька реактивних дронів «Герань-5». Один із них влучив у локомотив потяга Київ–Варшава приблизно за два кілометри від польського кордону. На щастя, ніхто з 206 пасажирів не постраждав. Черз російські атаки по Україні Польща піднімала в повітря F-16, вертольоти та розвідувальний літак.
Wirtualna Polska
Російська атака на поїзд у Ягодині — це спроба залякати й роз’єднати Європу
Російська атака на пасажирський потяг Київ—Варшава біля польського кордону була спрямована на залякування Заходу та розкол Європи, — пише Gazeta Wyborcza, посилаючись на оцінки європейських політиків. Напередодні атаки на станції зупинявся дипломатичний потяг із колишнім прем’єром Великої Британії Борисом Джонсоном, представниками ЄС та іншими європейськими політиками.
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що метою удару було відлякати західні країни від підтримки України та поїздок до неї. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро назвав атаку спробою залякати й розділити європейців. Український глава МЗС Андрій Сибіга закликав партнерів до рішучої відповіді та санкцій, наголосивши, що російські атаки дедалі ближче підходять до кордонів ЄС і НАТО.
Gazeta Wyborcza
Росія випереджає Захід: дешева зброя, китайські комплектуючі та масове виробництво
Росія нарощує виробництво дешевої високотехнологічної зброї, використовуючи, зокрема, китайські компоненти, і змушує Україну та західні країни змінювати підходи до протиповітряної оборони, — пише Rzeczpospolita.
Як зазначає видання, після того як Україна навчилася ефективніше збивати російські дрони, Москва почала застосовувати нове покоління швидших безпілотників і крилатих ракет. Серед них — «Герань-5» та ракети «Бандероль», які мають ускладнити роботу української ППО. За даними України та інших країн, що досліджували уламки збитих апаратів, важливу роль у створенні цієї зброї відіграють компоненти з Китаю. Пекін водночас заявляє про контроль за експортом технологій, які можуть використовуватися у воєнних цілях.
Автор наголошує на швидкості, з якою російський військово-промисловий комплекс адаптує свої розробки. Аналітики закликають західні армії врахувати цю здатність Росії швидко масштабувати нові технології. Окремою перевагою Москви є ціна. Згадані апарати оцінюють приблизно у 100 тисяч доларів за одиницю, тоді як американські крилаті ракети «Томагавк» та подібні російські системи коштують понад 2 мільйони доларів. Таке співвідношення дозволяє Росії виробляти зброю масово й водночас створювати для ППО противника складну економічну проблему: дорогі ракети-перехоплювачі використовуються для знищення значно дешевших цілей.
Rzeczpospolita
Припущення, що після війни проти України Росія не вдасться до нової агресії, може виявитися небезпечною помилкою
Росія після завершення війни проти Україні може становити для Європи більшу військову загрозу, ніж сьогодні, тому НАТО має готуватися до нового етапу протистояння, — звертає увагу Newsweek Polska.
Автор статті зазначає, що російська армія, попри значні втрати та проблеми, за час війни стала більшою і адаптувалася до сучасних способів ведення бойових дій. Американські військові аналітики Майкл Кофман і Дара Массікот наголошують, що Москва систематично аналізує досвід війни та впроваджує зміни. Зокрема, Росія переглянула близько 500 бойових інструкцій, створила механізми обміну досвідом між військовими, промисловістю та університетами й навчається масштабно застосовувати нові технології. За оцінкою фінської військової розвідки, після війни Москва може суттєво збільшити кількість військ уздовж північних кордонів НАТО. Автор застерігає, що припущення, що ослаблена війною Росія автоматично втратить здатність до нової агресії, може виявитися небезпечною помилкою.
Newsweek Polska
Успіхи «Альтернативи для Німеччини» становлять проблему для НАТО
Успіх «Альтернативи для Німеччини» (AfD) на виборах у Саксонії-Ангальт може започаткувати перебудову всієї німецької партійної системи. Про це в інтерв’ю для Newsweek Polska розповів дослідник німецького суспільства Штефан Майстер.
За його словами, AfD отримала понад 40% голосів у федеральній землі, що стало «зміною парадигми» для Німеччини. На думку Майстера, результат показав, що стратегія ізоляції ультраправої партії більше не працює, а політичний ландшафт країни входить у період глибоких змін. Традиційні партії, які визначали політику Німеччини після Другої світової війни, втрачають статус масових. У майбутньому, прогнозує дослідник, партійна система стане більш фрагментованою, а уряди формуватимуться складними коаліціями за участю менших політичних сил. Через різницю між партнерами такі уряди можуть бути нестабільними.
Окрему роль Майстер відводить партії Сари Вагенкнехт BSW, яка набрала близько 5% і може стати вирішальною під час формування уряду в Саксонії-Ангальт. Попри ліве походження BSW, її позиції щодо міграції та Росії частково збігаються з поглядами AfD.
Майстер вважає Саксонію-Ангальт своєрідним політичним експериментальним майданчиком для Німеччини. Результат AfD, на його думку, підриває авторитет канцлера Фрідріха Мерца та ХДС. Самого Мерца дослідник називає «людиною минулого», яка досі мислить категоріями 1990-х і не врахувала економічних та політичних змін останніх років.
Newsweek Polska
Тривожний сигнал для Польщі: Трамп звинувачує Зеленського в цінах на пальне
Публічна критика Дональдом Трампом Володимира Зеленського замість Росії є тривожним сигналом для Польщі та всієї Європи. Так оцінює ситуацію головний редактор Rzeczpospolita Міхал Шулджинський. Він звертає увагу на заяви президента США про зростання цін на дизельне пальне. Трамп звинуватив Зеленського в тому, що українські удари по російських нафтопереробних та транспортних об’єктах спричинили дефіцит пального і, відповідно, підвищення цін. На думку Шулджинського, така позиція особливо непокоїть Польщу після російських атак по Україні та ударів дронів поблизу польського кордону. Оглядач припускає, що публічний тиск на Київ може бути частиною переговорної стратегії США, адже поки Трамп критикує Зеленського, його представники нібито можуть вести жорсткі переговори з Володимиром Путіним. Водночас автор застерігає, якщо Вашингтон справді вирішив тиснути лише на Україну, змушуючи її погодитися на невигідні умови, це стане «дуже небезпечним сигналом» для Європи. Особливо з огляду на наближення чергової зими та можливий вплив результату війни на безпеку всього континенту.
Rzeczpospolita
Тімоті Снайдер: Трамп може бути зацікавлений в атаці Ірану на США напередодні виборів
Тімоті Снайдер вважає, що Дональд Трамп може бути зацікавлений у новій атаці Ірану на території США напередодні проміжних виборів. Про це американський історик пише в колонці для Gazeta Wyborcza. Снайдер проводить паралель між реакцією США на теракти 11 вересня 2001 року та нинішньою політикою Вашингтона. На його думку, після атак Сполучені Штати обрали шлях, якого очікували терористи. Американська інтервенція, — пише історик, також послабила міжнародні правила і створила для Росії сприятливіший контекст для агресії проти України.
Окремо Снайдер критикує війну Трампа проти Ірану. Він називає її непопулярною та такою, що вже зазнає поразки, а також стверджує, що Сполучені Штати витрачають на Близькому Сході боєприпаси, які могли б використовувати для допомоги Україні. На його думку, війна з Іраном водночас послаблює американські оборонні можливості й допомагає Росії продовжувати війну проти України.
Снайдер припускає, що напередодні проміжних виборів Трамп може розраховувати на іранську провокацію у США. У разі атаки президент, за його оцінкою, міг би спробувати обґрунтувати перенесення виборів або розширення військової присутності в американських містах. Водночас історик застерігає: навіть якщо такого нападу не станеться, влада може заявити, що він був підготовлений або відбувся. Висновок Снайдера — американцям варто самостійно оцінювати ситуацію і не дозволяти терористичним атакам визначати їхні політичні рішення.
Gazeta Wyborcza
Британці обирають Польщу для життя
Британці дедалі частіше бачать Польщу як привабливу альтернативу батьківщині, але цей образ значною мірою створений ідеологією та не відповідає реальності країни, — пише Newsweek Polska у матеріалі «Біла утопія».
Видання розповідає про британців, які переїхали до Польщі та вважають її комфортнішою й доступнішою для життя. Один із героїв, музичний промоутер Алістер, мешкає в Лодзі 25 років і порівнює її нинішній розвиток із погіршенням ситуації у Великій Британії після Brexit. Водночас валлійська журналістка Тарін Адамс застерігає, що у британському інтернеті формується міф про Польщу як «білу», традиційну та праворадикальну утопію. Вона вважає цей образ спрощеним і далеким від сучасної Польщі.
Newsweek Polska
Такої «Ляльки» не було у школі
Новий серіал «Лялька» на платформі Netflix за романом Болеслава Пруса отримав схвальні відгуки за сміливу переосмислену версію класичного твору, — пише Rzeczpospolita. Автор рецензії Яцек Цєсляк наголошує, що творці серіалу (реж. Павел Масьльон) зберегли основу роману, але побудували на ній власну історію. У центрі залишаються Вокульський і Ленцька, однак їхні стосунки показані через сучасну оптику класових конфліктів, нерівності та боротьби за соціальний статус. Серіал значно змінює окремих персонажів і сюжетні лінії, через історії яких творці порушують питання кріпосницької спадщини, патріархату та соціальної мобільності.
Новою є й інтерпретація головних героїв. Сандра Джимальська грає Ленцьку як незалежну жінку, яка поступово звільняється від класових стереотипів, а Томаш Шухардт показує Вокульського як підприємця, що намагається подолати власні комплекси та соціальні бар’єри.
На думку оглядача, серіал використовує «Ляльку» для розмови про сучасні польські суспільні поділи. Автор вважає, що творці свідомо відмовляються від буквальної екранізації, натомість пропонуючи глядачеві переосмислити проблеми, які Прус описав понад століття тому.
Водночас 30 вересня на широкі кіноекрани у Польщі вийде ще одна екранізація роману у режисурі Мацєя Кавальського.
Rzeczpospolita
Підготувала Христина Срібняк