Тімоті Снайдер: війна в Україні — загроза для всієї Європи
Свіжий номер польського Newsweek публікує велике інтерв’ю з американським істориком Тімоті Снайдером, одним з найвідоміших дослідників історії України, Росії та Центрально-Східної Європи. Розмову провів Славомір Сєраковський. На обкладинці видання — заголовок «Чому ми потребуємо історії».
Однією з головних тем розмови стає російська війна проти України. Снайдер розповідає про свою недавню поїздку до Києва, Харкова та Запоріжжя. Він говорить про масштаб російських атак і наголошує, що сьогодні війна вже не сприймається як конфлікт, віддалений від решти Європи.
Історик звертає увагу на систематичні російські удари по українській енергетичній інфраструктурі та наголошує, що наслідки війни можуть виходити далеко за межі України.
Окремо Снайдер говорить про Польщу та її ставлення до України. На його думку, польському суспільству варто уважніше подивитися на власну історію та на те, як вона впливає на сприйняття сучасної України. Він нагадує про інтелектуальну традицію Єжи Ґедройця, для якого незалежна Україна була важливою передумовою безпеки Польщі.
Історик також порушує тему пам’яті про Голодомор. Він наголошує на значенні цієї пам’яті для українського суспільства та на тому, що Росія протягом десятиліть намагалася замовчувати або переосмислювати цю історію у власних інтересах.
Практичний вимір має розмова про українців у Польщі. Снайдер вважає, що їхня присутність має значення не лише з погляду підтримки України, а й для самої польської економіки. За його словами, українці, які живуть і працюють у Польщі, можуть сприяти її економічному розвитку.
Ще одна тема — майбутнє трансатлантичних відносин і політика Дональда Трампа. Снайдер називає американського президента непередбачуваним і говорить про необхідність для Польщі, України, Великої Британії та країн ЄС посилювати власний потенціал, водночас зберігаючи співпрацю зі США.
10:26 0087BA15.mp3 Польська преса: війна Росії, безпека Польщі, майбутнє України, відносини Європи з Москвою
Sieci: війна в Україні як безпосередній виклик для Польщі
Тижневик Sieci цього тижня зосереджується на безпеці Польщі на тлі погіршення ситуації в Україні. Матеріал Марека Будзіша та Пшемислава Журавського вель Ґраєвського має назву «Критичний момент для нашої безпеки».
Автори закликають Варшаву переглянути свою стратегію щодо України та сформувати новий суспільний консенсус навколо питань безпеки. Окремо вони аналізують останні російські атаки й стверджують, що удари по об’єктах у Польщі та безпосередньо біля польсько-українського кордону не варто розглядати як випадкові.
У матеріалі йдеться про зміну російської моделі ведення війни — від дій безпосередньо на українському фронті до ширшого тиску на держави, які підтримують Україну.
Sieci також аналізує російські атаки на українську інфраструктуру, енергетичні об’єкти, залізницю та міста. Автори розглядають удари по водопостачанню, електроенергії, теплопостачанню та цивільній інфраструктурі як частину стратегії виснаження українського суспільства напередодні зими та створення умов для нової хвилі міграції на Захід.
Для Польщі це, на думку авторів, означає необхідність посилення протиповітряної оборони, захисту критичної інфраструктури, кібербезпеки та підготовки до можливих диверсій.
Водночас у матеріалі порушується питання політики Німеччини та позицій частини німецьких політичних сил, які виступають за відновлення співпраці з Росією.
Головна теза авторів полягає в тому, що Польща не може формувати свою політику без урахування України. Йдеться не лише про військову допомогу Києву, а про довгострокову співпрацю України, Польщі та інших держав Центральної та Східної Європи.
Przegląd: якими будуть відносини Європи з Росією після війни
У польському Przegląd — інтерв’ю з істориком, дипломатом і колишнім послом Польщі Пшемиславом Ґрудзінським під заголовком «Чи знає Європа, як вибудувати відносини з Росією?».
Розмова значною мірою присвячена тому, якими можуть бути відносини України, Росії та Європи після завершення війни.
Ґрудзінський ставить під сумнів уявлення, що після війни Україна або Росія автоматично стануть головними силами Європи. Він наголошує, що Росію неможливо просто викреслити з європейської політики, зокрема через її ядерний потенціал. Тому в перспективі, на його думку, доведеться шукати певну форму співіснування — своєрідний modus vivendi.
Водночас дипломат наголошує на принциповій відмінності української позиції. Після пережитого під час війни Україна, за його словами, не погодиться повернутися до спільного політичного простору з Росією. Тому майбутня модель може передбачати не відновлення такого простору, а лише мінімальні умови співіснування Європи, України та Росії.
Ґрудзінський також говорить про залежність України від західної допомоги та залежність Європи від Сполучених Штатів, особливо у сфері оборони.
Для Польщі це означає, на його думку, необхідність чіткіше визначати власні інтереси. Окремо він звертає увагу на майбутню відбудову України та її можливу інтеграцію до ЄС, які вимагатимуть значних фінансових ресурсів і можуть тривати роками.
Do Rzeczy: наскільки швидко НАТО може відповісти Росії
Тижневик Do Rzeczy аналізує заяви міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо можливостей НАТО у разі російської атаки.
У своїй колонці Павел Лісіцький ставить під сумнів оцінки, що в разі прямого конфлікту Росія могла б бути дуже швидко переможена. Сікорський, зокрема, говорив про значну перевагу НАТО в авіації та можливість завдати серйозного удару по російській енергетичній інфраструктурі.
Лісіцький наголошує, що досвід українських ударів по російських НПЗ не можна механічно переносити на потенційний прямий конфлікт між Росією та НАТО. У такому випадку масштаб протистояння був би іншим, а одним із ключових факторів залишався б російський ядерний потенціал.
Автор також окремо говорить про межу між підтримкою України та безпосередньою участю Польщі у війні. На його думку, частина публічної риторики може створювати враження, що Польща вже фактично стала стороною конфлікту.
Wprost: що може розповісти Польщі знайдений у Балтійському морі дрон
Тижневик Wprost звертає увагу на знайдений у Балтійському морі безпілотник. Апарат виявили біля пляжу в районі Русіново неподалік Ярославця, після чого його передали військовим для аналізу.
У фейлетоні генерала Анджея Павликовського наголошується на необхідності обережно ставитися до висновків щодо походження та завдань безпілотника. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомляв, що дедалі більше даних вказує на ймовірно російське походження апарата і на те, що це може бути нова модель типу Gerbera. Водночас точне походження, маршрут та обставини його появи біля польського узбережжя ще потребують перевірки.
За словами Павликовського, особливу цінність може мати сам апарат, якщо він зберігся майже неушкодженим. Його дослідження може дати інформацію про навігацію, системи зв’язку, програмне забезпечення, камери, сенсори та захист від радіоелектронних перешкод.
Водночас питання про конкретну місію безпілотника залишається відкритим. Серед можливих варіантів автор називає розвідувальне спостереження за узбережжям, інфраструктурою або військовими об’єктами, але наголошує, що наявних даних недостатньо для остаточного висновку.
Історія з безпілотником також привертає увагу до стратегічного значення Балтійського моря, де розташовані порти, LNG-термінали, військові бази, енергетична та телекомунікаційна інфраструктура, а неподалік знаходиться російський Калінінградський ексклав.
Для Павликовського цей випадок є прикладом нового характеру протистояння: навіть інцидент із безпілотником, який не обов’язково означає підготовку до атаки, дозволяє перевірити, наскільки ефективно працюють радари, системи спостереження, зв’язок із союзниками та протидронова оборона.
Опрацював Тарас Андрухович