X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

14 серпня розпочинається 15 Фестиваль «Шопен і його Європа»

12.08.2019 16:17
Ціьогорічний фестиваль відбуватиметься під гаслом «Від Шопена до Монюшка»
Аудіо
  • Пьотр Войцєховський, речник Національного інституту Фредерика Шопена, розповів про цьогорічний фестиваль «Шопен і його Європа», що розпочинається у Варшаві 14 серпня
15
15 Фестиваль «Шопен і його Європа»Національний інститут Фредерика Шопена

З 14 серпня до 1 вересня, під гаслом «Від Шопена до Монюшка», у Варшаві триватиме 15 Фестиваль «Шопен і його Європа», організатором якого є Національний інститут Фредерика Шопена, а одним з двох головних партнерів – Друга програма Польського радіо. Окрім того, до числа медіапатронів належать, як і варто було б очікувати, Польське радіо-Шопен, та загалом – найбільша радіомовна компанія Польщі.

А детальніше розповісти про цю подію я попросив Пьотра Войцєховського, речника Національного інституту Фредерика Шопена:

- Передусім, виходячи від гасла цього фестивалю, треба згадати про 200-річчя від народження Станіслава Монюшка, що, власне, відзначається цього року. Ми, звісно, хочемо відсвяткувати її дуже голосно, по-перше, за допомогою опер. На фестивалі будуть концертні виконання двох опер Станіслава Монюшка, а також ще дві інші опери – «Краків’яни і ґуралі» Яна Стефані, тобто, можна сказати, перша польська опера, а також, вже часів Станіслава Монюшка, опера видатного італійського композитора Джузеппе Верді «Корсар» (що, можливо, менш відома в його доробку). А окрім цього, у контексті Монюшка прозвучить сольний концерт із його піснями у перекладі на французьку, виданих у Парижі ще за життя цього композитора. Їх, поруч із піснями Роберта Шумана і Анрі Дюпарка, виконає німецький тенор Крістоф Преґардьєн. Окрім цього, Монюшко з’являтиметься у рамках різноманітних сольних і камерних концертів, у вигляді різноманітних парафраз, цитат – це будуть такі твори, що або становитимуть переробку, або аранжування пісень та інших творів Монюшка для фортепіано або камерного виконання.

- Як про це свідчить назва всього фестивалю «Шопен і його Європа», і як свідчить гасло його цьогорічного випуску, йтиметься про польську музику у контексті Європи. І тут виникає питання, наскільки взагалі польська музика відома на Заході? Окрім Шопена, безперечно, бо це, безперечно, надзвичайно важлива фігура для європейської музичної традиції. Натомість, наскільки, наприклад, відомий Монюшко? І я питаю Вас про це, зокрема, при нагоді спроби реінтерпретації творчості цього польського композитора, що до неї вдався, скажімо, Фабіо Біонді.

- Гасло «Шопен і його Європа», звісно, супроводжує фестиваль від його початку, і, можна сказати, що нашою фестивальною місією є представлення не лише європейського музичного репертуару, але також, власне, польського і, так би мовити, рекламування польської музики назовні. Останніми роками це особливо помітно, особливо у контексті Монюшка і того, що робить Фабіо Біонді. Адже та італійська версія «Гальки», яку він представив, спочатку на фестивалі, але й пізніше, коли ми це представили у формі звукозапису на двох дисках, отримала величезне визнання у світі. Це нас дуже радує. І саме завдяки словам Фабіо Біонді можна сказати, що музику Станіслава Монюшка відкрили і високо оцінили наново, бо хтось з іншого культурного середовища подивився на неї і сказав нам, що її варто виконувати. Бо ми не завжди мали щодо цього певність. Натомість, черговим кроком у цей бік є цьогорічний «Фліс», також авторства Станіслава Монюшка. Його вже буде виконано в оригіналі польською мовою, але також під диригуванням Фабіо Біонді, котрий, як він наголошує в багатьох інтерв’ю, взагалі захоплений творчістю Станіслава Монюшка, і «Галька» не була тут винятком. Він дуже охоче звертався і звертатиметься до чергових сценічних творів нашого композитора.

- Отже, як Ви вже трохи відхилили завісу цьогорічного фестивалю, його гістьми будуть зірки першого плану, як, от, наприклад, Біонді. Переглядаючи програму, я знайшов також і українського виконавця – Вадима Холоденка, і про його участь я би хотів Вас попросити розповісти.

- З українських виконавців він буде єдиний, але дуже важливий у контексті усієї події, оскільки він – поруч зі своєю і життєвою, і музичною – партнеркою Альоною Баєвою, будуть одними з найважливіших артистів на фестивалі, можна сказати – артистами-резидентами. Кожен з них протягом цих трьох тижнів виступить аж тричі: двічі камерально, а раз – у супроводі симфонічного оркестру. Окрім цього, це буде дебют Вадима Холоденка на історичному інструменті, а з ним гратиме оркестр із інструментами XVIII століття, також дуже близький і фестивалю, і нашому інституту. Отже, присутність Вадима Холоденка і Альони Баєвої надзвичайно для нас важлива з перспективи усієї нарації фестивалю.

 Окрім того, оскільки Ви питаєте про гостей, то я маю обов’язково згадати, що цього року ми відзначаємо 100-річчя встановлення дипломатичних відносин між Польщею та Японією. З цієї причини настільки багато виконавців з цієї, власне, країни також виступлять на нашому фестивалі. Це будуть і два оркестри, і троє диригентів, і двоє солістів-піаністів, і двоє солістів-співаків. Отже, власне при нагоді цієї річниці ми маємо цілу плеяду японських зірок.

- І, як Ви вже зазначили, це буде не лише польська музика.

- Ні-ні, звісно. Ми намагаємося заражати закордонних артистів польською музикою, але, звісно, це, як назва фестивалю про це свідчить, такий собі мар’яж нашої польської музики з європейською. Тим більше, що польська музика невід’ємно вписується до європейської класичної музики. Хоч також ми маємо й неєвропейські мотиви, як, власне, оцей японський, тим більше, що один з творів походитиме, власне, з цієї країни.

Антон Марчинський