X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Польський оркестр XVIIІ століття

11.09.2019 12:12
Про Польський оркестр стародавньої музики, і про саму польську музику останнього століття існування І-ої Речі Посполитої розповідає Томаш Слюсарчик — засновник оркестру, його диригент та художній керівник
Аудіо
  • Польський оркестр XVIIІ століття
Zdj. ilustracyjne
Zdj. ilustracyjneshutterstock/Refat

Ми запрошуємо на зустріч зі старопольською музикою, а точніше — з Польським оркестром XVIII сторіччя, який її виконує та популяризує серед сучасних меломанів. Цей ансамбль існує з 2007 року, його створив Томаш Слюсарчик, викладач Музичної академії у Кракові і водночас музикант — видатний польський трубач, який співпрацює з низкою відомих польських оркестрів класичної музики. Саме він розповість і про Польський оркестр стародавньої музики, і про саму польську музику останнього століття існування І-ої Речі Посполитої. Та ще про її зв'язки з давньою українською музикою, оскільки (що виявилося досить несподіваним), він також є її знавцем та дослідником...

Отож, знайомтесь: доктор Томаш Слюсарчик — художній керівник Польського оркестру XVIII століття:

— З 2002 року я маю приємність співпрацювати з відомим оркестром давньої музики Франса Бріхена в Амстердамі. Цей оркестр бус створений Бріхеном ще у 1980-х роках. Фактично саме він був тим першим музикантом у Європі, який виступив з ідеєю виконувати давню музику на історичних інструментах... А якщо не на давніх, то хоч би на їх точних копіях.
Тоді ж у мене виникла ідея створити такий же самий оркестр у Польщі. І він існує. Утім, наш оркестр не є постійно діючим, штатним, так би мовити, ансамблем. Основний його стрижень — це краківські артисти, але його учасниками є теж виконавці з різних куточків Польщі та Європи. Ми — просто друзі, які хочуть разом відкривати дуже конкретний музичний стиль —останнього сторіччя існування І Речі Посполитої та ознайомлювати з цими маловідомою музичними скарбами того часу. Ми зустрічаємося кілька разів у рік, на концертах в Польщі та в Європі, ми записали 5 компакт-дисків із музикою, що її знайшли у фондах Ясногірського монастиря в Ченстохові. Та концертуючи, ми здебільшого виконуємо старопольську музику.

— Нам йдеться про те, щоб ознайомлювати з музичною культурою І-ої Речі Посполитої виконуючи твори того часу саме на давніх інструментах. Бо ж, виявляється, в наших архівах ця музика є. Хоч колись вважали, що давніх творів збереглося мало. Проте, останніми роками все більше і більше їх виявляють та видають.
На жаль, в ті часи Річ Посполита вела багато воєн. Тому в нас є відносно небагато даних про музику до шведського потопу, тобто до середини XVII століття, оскільки тоді шведи завдали великих втрат Польщі. Вони руйнували бібліотеки, грабували і вивозили все цінне, в тому числі й інструменти. Що стосується кінця XVII і XVIII століття — тут ситуація набагато краща. Найбільше музичних документів збереглося у Кракові, в Сандомирі і в Ясногірському монастирі в Ченстохові. На жаль, у Варшаві багато архівних матеріалів згоріло під час Варшавського повстання.

— Ця музика залишається маловідомою... Часто вважають, що вона була маргінальною, або що її взагалі не було. А це війни, як я вже говорив, призвели до знищення записів. Проте сьогодні, завдяки посиленій пошуковій і науковій роботі, не лише в Польщі, — тому що записи з польською музикою є архівах по всій Європі: у Швеції, Німеччині, Україні, Росії, навіть в Моравії в Чехії, — все більше творів і імен повертаються з небуття. Ці архівні джерела засвідчують про велику майстерність польських королівських композиторів, таких як Мєльчевський, Зєленський, Пенкєль — які працювали на королівському дворі у Варшаві, дехто співпрацював з королівським собором на Вавелі у Кракові, дехто — з Примасовською капелею в місті Ловіч. Звісно ж, першість (зокрема, у царині оперної музики) була за Варшавою. Прошу собі уявити, що польський король запросив працювати у Варшаві самого Монтеверді (щоправда, остаточно той відмовився, і ми не знаємо чому). А ще те , що твори польських композиторів у XVII столітті друкували у Венеції. Загалом музика того часу — це в першу чергу музика сакральна, вокально-інструментальна, здебільшого її виконували у костелах... Це такі композитори як Ґорчицький, Стахович, Шажинський, та ще багато інших... Ми їх помаленьку відкриваємо.

— В ті часи, до складу Речі Посполитої входило Велике Литовське Князівство і руські воєводства. Тому говорячи про архіви, я маю на увазі також архіви сучасної України, зокрема Бібліотеку імені Стефаника у Львові (колишнє Оссолінеум) і Бібліотеку Розумовського в Києві. Багато як старопольських творів, так і староруських, зберігаються у Росії. Сьогодні доступ до них непростий, проте ми знаємо, що вони там є. А ще, що цікаво, нині ми знаємо імена 20-ти композиторів з польськими прізвищами, яки на зламі XVII-XVIII сторіч писали твори для Православної або греко-католицької церков.
До речі, у репертуарі нашого оркестру є також церковна музика, ми виконували органну літургію, яку написав або сам Дилецький, або композитор його школи. У минулому, коли жив відомий український музикознавець професор Роман Стельмащук, ми також брали участь у фестивалі давньої музики у Львові.

У передачі пролунав твір «Completorium» Станіслава Сильвестера Сажинського, який Оркестр виконав під час 19. Міжнародного фестивалю «Салезіанське музичне літо» у Перемишлі.

Запрошуємо послухати передачу у звуковому файлі.

Галя Леськів, Антон Марчинський, Лідія Іванюх