X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Пісні з-над Бугу

30.09.2019 19:00
Пісні польсько-українського прикордоння взаємно збагачені мовними, музичними особливостями. Це зумовлено близькістю кордону, жителями різної національності, переселеннями
Аудіо
  • Про пісні з Волині розповідають учасниці вокальної групи Ольга Козєл, Яґна Кніттель, Анна Яковська, Кароліна Подруцька та Анна Юркєвіч
Презентація проекту «Волинь у піснях»Mariana Kril

Пісні з-над Бугу, а саме з Грубешівщини, Холмщини, Любомльщини характеризуються, наприклад, спільними мелодіями, але різними текстами.

Співачка і дослідниця традиційної музики Ольга Козєл кілька років їздила територією прикордоння, спілкуючись з місцевими співачками і записуючи їхній репертуар. Зібравши його і опрацювавши, разом із запрошеними співачками, вони запрезентували пісенну програму "Волинь у піснях". Особлива увага звертається на обряд весілля, на його окремі обрядові елементи, пісні - польською і українською мовою.

- Я поїхала до сусідів своїх бабусі і дідуся, аби запитати чи вони пам’ятають якісь старі пісні. З цього зародилась ідея, аби це далі пішло у світ. І також, аби пізнати традицію осіб, які колись мешкали на Волині, а сьогодні знаходяться з іншої сторони Бугу. Я відвідала багато сіл. Але там, де я зустріла співачок, то це були такі села: Зановінє, Жмудзь, Сідлище, - розповідає Ольга Козєл.

У концертній програмі – в основному переважає одноголосся. За словами етномузикологині Яґни Кніттель, «тенденція польських пісень загалом є така, що це – одноголосі пісні». - Ольга займається дуже цікавою територією, там - багато людей, які приїхали з України, вони переміщалися. Тому ті традиції – змішані, є польські і українські пісні. Але одна справа – польські пісні співаються в один голос, але також обрядові, весільні пісні дуже часто також одноголосі, хоча може іноді з’являтися багатоголосся, - стверджує Яґна Кніттель.

Обряд весілля, на який особливу увагу звернули співачки, дуже багатий на Волині, зокрема, на польсько-українському прикордонні. - Всюди, у всіх регіонах, де відбуваються весілля, то завжди з’являються такі моменти, де є різні співанки і де є жартівливі, смішні моменти. Ми не співали на концерті пісню, яка нас винятково веселить. Вона має дуже красиву, серйозну, ліричну мелодію, а розповідається у ній про те, що жінка має такого чоловіка, який ні на що не здатен: як йде до костелу, то вона мусить з нього знімати шапку, витирати ніс, як він приходить до стайні, то його бояться корови і так далі. Багато є жартівливих пісень, це завжди є на весіллі, - каже співачка Анна Яковська.

А Ользі Козєл із весільних звичаїв найбільше запам’ятався коровай і перезви. - Я пригадую дві речі. Це – прикрашання короваю, такого, про який я раніше ніколи не чула, що ті галузки, лапи  короваю – дуже високі. Іноді вищі від самого короваю і самої молодої. А інша річ, не знаю, чи це настільки особливо, але я раніше не зустрічалася з таким звичаєм, то це те, що після весілля є звичай їхати в перезви, тобто аби їхати у відвідини до молодої.

- А як виглядає коровай?

 - Коровай треба поставити передусім вже на підлозі, аби вставити ті галузки. Спочатку ці величезні гілки треба прикрасити різними стрічками, квітами з паперу чи інших матеріалів. При цьому мають бути три людини, аби все контролювати, щоб цей коровай не розлетівся.

А для Кароліни Подруцької магія весілля найбільше відображається у піснях.

- Мій улюблений весільний мотив – це пісня, слова якої з’являються і в Україні, і в Білорусі. «Вороги, розступіться, нехай прийде Бог-Отець», потім – родина. Можливо, це трохи заклинання щасливої пізнішої долі. Це звернення до Бога і до інших позитивних сил з’являється в багатьох текстах, незалежно від регіону. Хоча ці пісні мають одну мелодію, то цей текст змінює все. Це – прості тексти, але я себе дуже добре почуваю, коли це співаю. Настільки добре, що попросила подруг, аби вони заспівали ці пісні на моєму весіллі, хоч це і не польська традиція, - розповідає Кароліна.

- Я б хотіла додати, що крім цих магічних елементів, таких як, заклинання реальності, то саме воно виводиться з того, що ті пісні і загалом свідомість людей на весіллі тоді була більш реалістична, ніж зараз. Звісно, сьогодні всі розуміють, що може бути по-різному. Але всі вдають, що все чудово, радіють і у всіх казках кінець один: вони жили довго і щасливо. А тоді так не було. І це виражалося в піснях. У них співали, що не знати, як буде. Ти йдеш в руки чоловіка, який тебе може бити… Там описано дуже конкретні речі. Про свекруху, в якої ти будеш працювати, тобі буде важко. У багатьох текстах також говориться, що – не плач, бо ще наплачешся згодом. Дуже реальне життя, що нас трохи дивує. Адже ми звикли до того, що все чудово на весіллі – біла сукня, квіти, все чудово. А потім – розлучення. А раніше не так просто було розлучитися, була сіра реальність, - додає Анна Яковська.

- Мене також зачіпає це поєднання, що, незважаючи на сумні тексти, мелодія – дуже сильна,  можна навіть сказати, що феміністична, вживаючи сучасне слово. Це також змінює те, що це не кепкування, а що це пісня, наприклад, під час слухання якої можна розчулитись. Але мотив мелодії пісні вказує на те, що це – не сучасна трагедія, - підкреслює Кароліна Подруцька.

- Це теж те, що дуже багатьох людей притягує до такого співу, зокрема, до багатоголосся. Це відкриття потужності, що має кожен. Мені йдеться про спів, якому може навчитися кожен.  І для багатьох осіб, які виховують в зовсім іншому контексті, а потім пізнають ті пісні, це дуже притягує, адже це дає величезне відчуття вмілості та сили, що ми відкриваємо те, що завжди було у моєму тілі, а зараз це творить неймовірні можливості. А також те, як Кароліна відчуває, щось, що дуже змінює відгомін тих пісень, незважаючи на те, що тексти – дуже сумні, часом вони нагадують голосіння. Часом ці весільні та похоронні мотиви переплітаються, мелодії схожі. Багато з тих весільних пісень, якщо йдеться про мелодику, то схожі до мелодій голосінь. На весіллі співали жінки, які вже були заміжні. І це факт, який також, як я думаю, показує те, що ці жінки теж мали нагоду виспівати у цих піснях свою долю. Є відчуття, що немає впливу на цю свою долю, але, принаймні, є нагода, аби це голосно виспівати, показати всі відтінки цієї долі на весіллі, - ділиться Анна Юркєвіч.

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі.

Записи пісень, які звучать у репортажі, здійснено авторкою матеріалу під час концерту «Волинь у піснях».

Мар’яна Кріль