X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Різдвяні традиції польсько-чеського прикордоння

25.12.2019 20:00
Про те, що готують на святвечір і як святкують Різдво майже на чеському кордоні, у так званій Моравській брамі розповідає Патриція Ціш
Аудіо
  • Патриція Ціш з Нижньої Сілезії розповідає про різдвяні традиції у своєму регіоні
Ілюстраційне фотоpxhere.com, CC0 Public Domain

Різдвяні традиції у Польщі – дуже різні. Все залежить від регіону, впливів інших культур і родинних традицій. Наприклад, мешканці Нижньої Сілезії, а конкретно – регіону Моравської брами, який межує з Чехією, не знають, що таке кутя, яка також є у польській традиції. Натомість, у них є своя інша страва, яка готується на Різдво лише на Силезії, а саме «мочка». Про це розповіла Патриція Ціш - жителька цього регіону, де досі культутивують відмінні від решти території Польщі традиції. 

Чим відрізняється свят вечір і Різдво у вас?

Що мене завжди дивувало, чим відрізняється польський святвечір від мого, сілезького, але того не з сілезької височини, а з низовини, з Моравської брами, то це те, що  у нас вдома та довколишніх місцевостях, у моєму селі, немає вареників і борщу. Що замість цього ми їмо? Звісно, є короп, хоча нема заливного коропа. Лише подається теплим. Ми споживаємо капусту, але не з горохом, а з грибами. Звісно, картоплю також. А щодо супу, то у нас це гороховий суп. Контактуючись з поляками з інших регіонів, то ці вареники і борщ помалу також з’являються на нашому столі, однак, варто сказати, що традиційна сілезька кухня завжди складалася з м’яса і картоплі. М’ясо давало силу господарям, робітникам, а картопля мала неймовірні властивості очищення. Так є до тепер. Тому картопля, різні вироби з неї у нашій кухні дуже популярні і цінні. Що ще? У Польщі є щось таке, як кутя. Уперше я зустрілася з цією стравою у дорослому житті. Я зовсім не знала цієї страви. Але зате відомою стравою і то не лише на моїй частині Сілезії, але і в ширшому розумінні цього регіону, є «мочка». Але у кожному регіоні її по-різному готують. У нас , те, що спільне з моєю «мочкою» і з цією стравою з верхньої Сілезії, то це те, що це – десерт на прянику. Але, як я сказала, у кожному домі свій рецепт. Наприклад, у Верхній Сілезії додають пиво до мочки. У нас таким чином ніколи мочку не робили. Це і страва, і також десерт. Пам’ятаю, як моя бабуся готувала це дуже довго у день святої вечері. Іноді вона злилася, що, наприклад, помилилася з пропорціями, що за мало пряника і мочка була занадто рідка або цього пряника було забагато. Вона тоді казала, що у неї вийшла мочка як кіт, тобто така густа, у якій ложка стоїть, і вже не можна жодним чином розмішати. Мочка – коричневого кольору від того пряника. Можна додавати крихкий пряник. І моя бабуся також так робила, аби додати до тої мочки натурального солоду. Але так насправді має також додаватися пряник у таких блоках, це ріжеться. Протягом кількох годин він мокне. Як він уже намокне, то тоді помалу починає варитися. Звісно, додаються різні цукати і бакалії. Колись це було синонімом багатства. Це у різний час у Польщі було важко доступне. Тому кожна господиня завчасу мусіла здобути ці бакалії.

А чи постять у вас у день святої вечері?

Моя бабуся завжди повторювала, що у день святої вечері треба так постити, аби побачити «золоте теля». Ми завжди задумувались над тим, а що це таке оте «золоте теля»? Ми знали, що у Біблії є золоте теля. Але чому саме золоте теля? Потім виявилося, що бабуся сама створила свою традицію. І так сказала про те «золоте теля», що означало просто зімліти. Вона так жартувала. Але моя бабуся також пам’ятає, як ритуально люди вмивалися. Це було точно на Великдень, але також і на Різдво. Але у цей день постили. Звісно, зараз це змінюється у свідомості. Але це найстарше покоління зберігає піст. Досі є традиція, що під час адвенту, тобто різдвяного посту не було гучних забав, хоч це – радісний час. Але цю традицію найстарше покоління підтримує.

Як у вас виглядає різдвяне богослужіння? Чи колядують після святвечора і якою мовою?

Всією родиною ми ходили на Пастерку – урочисте різдвяне богослужіння. У моєму селі це залежало від священика. Коли я була мала, то ця пастерка була опівночі, згідно з традицією. Але наш теперішній священник вже багато років служить цю месу о 10 вечора після святвечора. Аби встигнути на трансляцію меси з Риму. Але, так, у нас пастерка є. Я протягом багатьох років брала участь у музично-мистецькій частині цієї служби. Мій дідусь був органістом і був керівником сільського хору. До цього часу вдома у нас є ноти з початку ХХ століття «Transeamus usque Bethlehem». Бабуся і мама, поки той хор ще існував, завжди згадували, як вони сиділи на хорах разом з дідусем, там ще на горі у храмі були намальовані фрески останнього суду. І коли звучала коляда «Transeamus usque Bethlehem», то мама розповідала, що вона аж виростала у цій музиці, це співалося на 4 голоси. При цьому також грали органи. Мені здається, що колись ця меса мала більший вимір, цьому присвячували більше уваги – цьому святкуванню, часу, проведеного разом, цьому моменту піднесення. Зараз все менше не це звертають увагу. Це особливо відчутно саме у цьому музичному супроводі. У мене складається таке враження, що це дуже змінюється. Можливо, тому, що я стаю старша.

Щодо колядування діалектом, то у моїй місцевості цього нема, але поруч до сьогодні моляться моравською, тобто чеським діалектом. Але, взагалі, якщо йдеться про колядників, то я особисто їх не пам’ятаю. У нас ця традиція колядування радше не збереглася у такій традиційній формі. Однак у нас є традиція ходити до родини і знайомих на Новий рік. Я пригадую таке коротке віншування, якому навчила нас бабуся: «Winszujemy, co wam trzeba, a po śmierci fig do nieba». Це така віншівка і з нею ходили на Новий рік, 1 чи 2 січня, на Новий рік, часом також вже й 31 грудня, якщо було багато родичів і знайомих. Я дуже сподіваюся, що хоча б цей звичай збережеться. Адже Новий рік треба починати з доброю енергією, щиро, це багато дає.

У програмі прозвучали давні колядки з Силезії, а саме:

Ej, byliśmy bracia pastuszkowie - pastorałka, виконавиця - Ружа Золенська, нар. 1929 року у Пєкарах Шльонських, запис здійснено там же у 1998 році. Джерело: серія Kolekcja Muzyki Ludowej Muzyka Źródeł, Śląsk, 12, Polskie Radio 1999.

Usedla si holubica čistá - марійська пісня моравським діалектом, виконавиця - Патриція Ціш, запис: Мар'яна Кріль, 2019, Polskie Radio.

Anioł się zwiastuje owczarzykom, виконавці - чоловіча співоча група Груні з Вісли, запис здійснено у 2004 році на Фестивалі капел і народних співаків у Казімєжу Дольному, записи: Анна Боруцка-Шотковська і Анна Шевчук-Чех. Джерело: серія Kolekcja Muzyki Ludowej Muzyka Źródeł, Kolędy i Pastorałki, 24, Polskie Radio 2012.

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Мар'яна Кріль