X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Краківська шопка — це наче місто Краків у мініатюрі

27.12.2019 19:05
Що таке шопка? Саме слово «шопка» — це дослівно сарайчик, повітка, це також місце, де (і не лише за польською традицією) народився Христос
Аудіо
Pokaz krakowskich szopek
Pokaz krakowskich szopekWiola Wiaderek/shutterstock

Що таке шопка? Саме слово «шопка» — це дослівно сарайчик, повітка, це також місце, де (і не лише за польською традицією) народився Христос. Отож шопка це, можна сказати, польський вертеп – і дуже важлива складова різдвяної обрядовості. А першу шопку, з Дитятком у яслах, Марією, Йосифом, живими тваринами тощо, встановив святий Франциск 1223 року в італійському містечку Ґреччо (Greccio). І вона миттєво поширилася по всій Європі та по всьому християнському світі. Різновидів шопок дуже багато. Серед іншого, шопка може бути статичною і рухомою виставкою, спектаклем, і формою лялькового театру, може бути невеликою конструкцією, такою собі вертепною скринею, з якою колядники мандрують від хати до хати. Саме до цих останніх можна зарахувати традиційну краківську шопку. Втім, вона не цим унікальна і не тому її нещодавно, 2018 року, її внесли до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО. А чому саме — про це розкаже Славомір Сьмілек — віце-президент Федерації товариств екскурсоводів Кракова:

— Краківська шопка — це дуже давня традиція нашого міста, але не традицій магнатських, шляхетських чи заможного міщанства, а простого люду. Вона була популярна ще в ХІХ столітті. Її започаткували мулярі, жителі одного з кварталів Кракова — Кроводжа. Взимку, коли у них не було роботи, щоб заробити хоч якийсь гріш на прожиття, вони виготовляли шопки і ходили з ними колядувати до заможних міщан.
Як відомо, шопку започаткував святий Франциск, аби наблизити людям народження Христа. Ну, але ми тут, у Кракові, дещо переробили цю традицію, і насправді від Вифлеємських ясел у нас залишилося дуже мало, натомість до нашої шопки увійшло дуже багато з пейзажу Кракова. Тому вона і краківська.

Краківська шопка унікальна тим, що зображує народження Христа не в стайні, а у палаці, посеред міської архітектури міста Кракова. Її конструкція – струнка, багатошарова, гарно оздоблена, дуже кольорова, вона зроблена з легких, загалом натуральних матеріалів, у ній безліч мініатюрних елементів старовинної архітектури міста.
— Шопка — це начебто Краків у мініатюрі. Тому що конструкція шопки має посилатися на архітектурні символи міста. Це у першу чергу вежі краківських храмів: Маріацького костелу, Вавельської катедри, це Ратушна вежа і найвідоміші історичні пам'ятки міста, наприклад, королівський замок Вавель, оборонна будівля Барбакан, давній ярмарок Сукенниці на Ринку та його споконвічні мешканці — голуби. Оскільки шопки колись виготовляли прості люди, то у них часто присутні персонажі краківських легенд, як-от Майстер Твардовський із місяцем або Ляйконік... Ну і шопка не була би собою, якби у ній забракло вавельського дракона. Справжня краківська шопка дуже різнобарвна, її конструкція обклеєна кольоровим папером і алюмінієвою фольгою. А ще дуже часто вона підсвітлена. І це поєднання, кольорових мініатюрних краківських споруд й персонажів із ілюмінацією, робить неабияке враження. Одним словом, вона виглядає як глазурована казочка.

У деяких шопках є рухомі елементи — наприклад Ляйконік або постаті людей (нерідко вони одягнені в традиційний краківський народний костюм) — рухаються, танцюють. Власне кажучи, шопка виконана дуже точно, у неї сила-силенна деталей. Вона може бути малого розміру (бувають такі, що зроблені з сірників), як і солідної дерев'яної конструкції заввишки у 3 метри. У Кракові є справжні династії шопкарів, які займаються цим ділом з діда-прадіда. Неабияке значення для збереження цієї традиції має діяльність музейників.
—1937 року Історичний музей міста Кракова вирішив проводити конкурси на найкрасивішу шопку, аби зберегти цю гарну традицію і мотивувати містян споруджувати їх ще більше. З того часу змагання шопкарів проводяться майже безперервно (за винятком років ІІ Світової війни). Також у часи ПНР. Тоді шопки часто мали політичний підтекст. Наприклад, іноді у них були символи опозиції до влади, чи особи, які не подобалися тогочасному режиму, наприклад, папа римський Іван Павло ІІ. Забороненим був, звісно, логотип «Солідарності». Хоч подекуди його вдавалося тишком-нишком розмістити. Ці краків'яни, які уважно роздивлялися шопки, могли в них прочитати різні тексти, в тому числі й такі, що їх цензор пропустив. Утім були й випадки, коли якусь шопку не допустили до участі в конкурсі.

За традицію, завершення конкурсу відбувається у перший четвер грудня на центральному історичному майдані міста, біля пам’ятника Адамові Міцкевичу, і тоді також там експонують шопки, які змагалися у конкурсі.
— У святковий різдвяний період, як тепер, десь приблизно 100 шопок встановлюють на вулицях міста у спеціальних скляних стендах або у вітринах крамниць та ресторанів. До середини лютого шопки можна також побачити в Історичному музеї Кракова.
У конкурсі може взяти кожен, не тільки будівельники й мулярі, які їх створювали в минулому. Конкурс проводиться у різних вікових категоріях. Одна з них — дитяча, оскільки шопки у Кракові роблять навіть діти у садочках. А деякі дорослі шопкарі виготовляють шопку круглий рік або і довше. З огляду на кількість деталей, це дуже тонка робота, вона вимагає великої майстерності.
Музей історії Кракова активно співпрацює з музеями по всьому світі. Наші шопки презентували, серед іншого, на виставках у Франції, у Канаді, Великобританії.

У згаданому Історичному музеї Кракова знаходиться найбільша колекція шопок, у його фондах є приблизно 300 шопок. Музей знаходиться у будівлі під назвою Целеста по вулиці Любіч, що неподалік центральних авто- і залізничного вокзалів. Щороку музей закуповує у переможців конкурсу найцінніші, на думку експертів, артефакти.
—Такою найбільш резонансною і неочікуваною була шопка виготовлена з хліба. На жаль, як знаємо, хліб сохне, це натуральний процес, тому реставратори вкладають багато праці, щоб цю хлібну шопку зберегти. А, на мою думку, найкрасивішими не обов'язково є найбільші шопки. Найкращі такі, які ми можемо охопити одним поглядом і розгледіти кожну деталь.

Галя Леськів, Тарас Андрухович, Антон Марчинський


Побач більше на цю тему: Різдво Краків