X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Гра на ряшівських цимбалах

05.02.2020 16:58
Цимбаліст Міхал Ридзік разом з молодшими сестрами Олею та Анною займаються грою на «ряшівських цимбалах»
Аудіо
  • Традиція гри на жешівських цимбалах у родині Ридзіків у Гродзіску Дольному
Cymbały.
Cymbały.Grzegorz Śledź

Це – один із різновидів цимбалів, які існують у Польщі. У родині Ридзіків спочатку навчився грати найстарший брат – Міхал. Це сталося дуже випадково. І ця випадковість переросла у більше вивчення цього інструменту і вже згодом він став вчителем для двох своїх сестер. Окрім гри на цимбалах, Аня і Оля відвідують музичні школи, де вчаться грі на інших інструментах з нот. Натомість, на цимбалах грають на слух і лише народну музику зі свого регіону.

 Традиція гри на ряшівських цимбалах у нашій родині почалася від мене. У 2006 році я почав вчитися у музиканта Едварда Маркоцького, якого вже, на жаль, з нами немає. Свого часу це був видатний цимбаліст. І до цього часу про нього дуже багато говорять і згадують у середовищі народної музики. Він жив на Подлєсі. А почалася все з того, що я ходив до музичної школи 1 ступеня на акордеон і одного разу я грав в осередку культури на Дні матері, це був короткий виступ. Директорка з того будинку культури почула, як я граю, їй це сподобалося і запропонувала додатково вчитися грати на цимбалах. Вона сказала, що все зорганізує, заплатить за ці заняття, інструмент осередок культури має, потрібне лише бажання, а також треба буде доїжджати до музиканта на Подлєсє. Це – сусідня місцевість від нашого Ґродзіска Дольного. І саме так почалося. Я почав їздити на ці заняття. Я також граю у капелі Ґродзіщокі, яка саме працює у нашому місті. В інших гуртах я не граю, або ж інколи, коли хтось попросить і є такі потреби. Наприклад, коли якийсь цимбаліст не може. Лише тоді. Крім цього, трапляється виступати соло. Окрім зустрічей цимбалістів, які організовує осередок культури, я також граю на різних фестивалях і конкурсах власне як соліст,  розповідає Міхал Ридзік.

За його словами, є бажаючі вчитися грі на цимбалах, але надто багато – немає. Дуже важливо зберегти репертуар, який передається з покоління в покоління.  Репертуар головним чином автентичний і оригінальний з нашого регіону, з Ґродзіска Дольного. Спочатку я грав ті мелодії, які мені показав пан Маркоцький – мій вчитель. А в нього також була родинна традиція гри на цимбалах – його батько, дід, прадід були цимбалістами. Отже, він знав ці мелодії від своїх предків. І це мені передав, навчив мене. Я також це передавав далі. А, крім цього, я почав грати нові твори, які почали з’являтися у капелі. Ми перекладали це на цимбали. Іноді, ці мелодії треба було трохи пристосувати до цимбалів, трохи змінити мелодичну лінію, аби це можна було зіграти на цимбалах, які мають діатонічну настройку. Це – передусім оригінальний репертуар з двох джерел: від людини, яка мене вчила, від Едварда Маркоцького, а також з капели, у якій я граю. І він також передається з покоління у покоління. Музиканти змінювались, але репертуар передавався.

Цікаво, що навчання грі на цимбалах відбувається передусім на слух, якщо йдеться саме про вивчення народної музики.  Так, все відбувається на слух. Я, коли ходив на заняття до пана Маркоцького, то знав ноти, бо ходив також у музичну школу. Він також знав ноти, бо закінчив середню музичну школу. Це було так, що я собі дещо нотував, аби не забути вдома. Зрештою, наука дається швидше, коли ти щось нотуєш, аніж лише на слух. Завдяки цьому, під час одного уроку я міг вивчити навіть три мелодії, а не, скажімо, половину однієї або лише одну. Було значно швидше, коли я записував щось,  ділиться Міхал.

Своїм сестрам Олі та Ані Міхал показує, як грати, і вони намагаються це наслідувати. І так крок за кроком вони вивчають, поки не вийде якась конкретна мелодія. Дівчата ще навчаються у школі, а грою почали займатися влітку 2014 року, коли їм було по 8 і 10 років. Дівчата кажуть, що цимбали – непростий інструмент, але, якщо є бажання, то без проблем можна навчитися грати.

 Щодо регіону, музику з якого ми граємо, то це – дискусійне питання. Ми походимо з Ґродзіска Дольного. Загалом, це ряшівський регіон. Але це також на прикордонні ряшівщини – пшеворської, ланьцутської культури, крім цього, ще є великі впливи лясов’ятської культури. Також є впливи русинської меншини. Також відчутні впливи і єврейської культури на музику. Можливо, різниця у культурі не є настільки відчутна, але вона є,  каже Міхал Ридзік.  Інструмент, на якому ми граємо, належить нашому осередку культури з Ґродзіска Дольного. Більш менш, можна сказати, що він має 40-50 років. Іноді майстер інструменту зазначав дату виготовлення, але тут я цього не знайшов. Може, це з часом зникло. На основі стилю цього інструменту можна сказати, що його зробив Владислав Войтина з міста Бялобжеґі. Він ще живий, грає на цимбалах, але вже їх не робить, оскільки він вже трохи старший. Зрештою, колись він навіть признався, що зробив ці цимбали. Яка ж різниця між ряшівськими цимбалами та іншими?

У Польщі є два типи цимбалів – ряшівські, які ми тут бачимо, та вільнюські, які були, як можна здогадатися з назви, на території Вільнющини, але й на території теперішньої північно-східної Польщі. Там є осередок вільнюських цимбалів. У чому ж різниця? У ряшівських у кожному пасмі зазвичай є по 5 струн, у вільнюських – 4, а іноді навіть 3. Зазвичай, з того, що я бачив на зустрічах цимбалістів, саме так і є. Вони мають по 4 струни у пасмі. Резонаторська скринька – дещо тонша, а габарит тих вільнюських цимбалів – дещо більший. І одні, і другі мають форму трапеції, але вільнюські  дещо більші. Також ці два типи цимбалів відрізняються пальцятами. Я це називаю «польчотки», а музиканти, які грають на вільнюських цимбалах, кажуть на них по-іншому, «палечкі» або ще якось. Форма пальцят – різна. І, звичайно, манера гри також інша, зокрема, йдеться про спосіб докладання іншого голосу. Це такі технічні речі.

Я розмовляв з жінкою, яка грає на гуцульських цимбалах, то вона теж мені вказала кілька різниць, передусім щодо настроювання. Загалом, правило – те саме. Є струни, які творять пасма, по кілька струн в одному пасмі. Усі струни в одному пасмі настроюються під один звук. Дуже часто з підставок, які змінюють висоту звуку, на інтервал квінти. Це вже такі нюанси. Мабуть, найбільше відрізняються угорські цимбали. Але в цьому випадку, то вже радше не народний інструмент, а більш класичний. Музику на цимбали там писали композитори, наприклад, Ліст. Цей інструмент набагато більший. Він – не переносний. Він також має педаль, яка приглушує звук. Але це вже зовсім інша історія. А народні цимбали відрізняються певними деталями. 

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Мар’яна Кріль