Улюблена художниця голлівудських зірок та аристократів, «Баронеса з пензликом», «Королева ар-деко», законодавиця «м'якого кубізму», – все це про неї, Тамару де Лемпіцьку. Життя і творчість цієї жінки овіяні легендами, які, між іншим, вона вигадувала сама. Художниця і, як сьогодні модно говорити, світська левиця Тамара Лемпіцька переписувала власну біографію усе життя. Тому дослідження її життєпису – справа не з простих. Вона любила і часто вдавалася до містифікацій: «скинути» собі кілька років у розмовах з журналістами або представитися сестрою власної дочки. Навіть знаменитий «Автопортрет у зеленому Bugatti» вона писала, сидячи у маленькому жовтому Renault. Уміле маніпулювання фактами свого життя у поєднанні з елегантністю та вродженим шармом допомагали Тамарі Лемпіцькій зачаровувати кожного, хто траплявся їй на шляху.
Як наголошувала художниця сама, найважливішим для неї в живописі була елліністична концепція краси: порядок, гармонія, пропорції та ритм. Протягом усього свого життя Лемпіцька залишалася вірною класичним ідеалам, незважаючи на зміну стилів та експерименти з матеріалами, технікою, формою та сюжетами.
«Мені здається, що ця виставка є символічним поверненням Тамари Лемпіцької додому. Ми дуже довго розмірковували над її назвою і на допомогу прийшла сама художниця, про яку можна сміливо сказати, що вона була людиною цілої Планети. І її життя нерозривно пов'язане з подорожами, тому наша виставка так і називається «Тамара Лемпіцька – жінка у подорожі», – розповів головний куратор Національного музею у Любліні Лукаш Вйонцек.
Виставка «Тамара Лемпіка – жінка у подорожі» – це запрошення у світ бунтарських 1920 та 1930 років, незвичайну епоху, підпорядковану новому стилю – ар-деко. На виставці представлено власних 60 робіт Тамари Лемпіцкої. Звичайно, що в експозиції можна побачити такі хіти мисткині, як «Дівчина в зеленій сукні», «Портрет Тадеуша Лемпіцького», «Санкт-Моріц», «Кізетта на балконі», «Кізетта в рожевій сукні», «Автопортрет у зеленому Bugatti» та інші.
Виставка умовно розподілена на десять секцій, кожна з яких складається як з робіт самої Тамари, так і експонатів, авторство яких належить іншим художникам чи скульпторам, творчість яких була безпосередньо пов'язана з Лемпіцькою, або ж їх зближував стиль, в якому вони творили. Відкриває експозицію розділ «Народження авангарду», який дозволяє нам порівняти роботи Лемпіцької з тим, що робили її колеги на той час. Навпроти розмістилася галерея «Натюрмортів» (1920–1940 років), які не є такими відомими, як її портрети, але які вона створювала упродовж всього життя. Організатори виставки у Любліні спробували максимально детально передати атмосферу побуту, що оточував Тамару Лемпіцку. Тож, окрім її особистих речей, в експозиційній залі ретельно відбудовані інтер'єри кафе, квартир, студій з речами, що становили світ цієї діви. Зокрема, можна побачити стілець і стіл, спроєктовані Стефаном Сеницьким, професором Варшавського технологічного університету, який у 1930-х роках у дизайні – як і Лемпіцька в живописі, поєднував класичні та звичні ідеї з авангардними формами.
Тамара Лемпіцька вела багате світське життя, принаймні намагалася підтримувати цей образ. Вдень вона багато працювала над портретами у майстерні, а вечорами вдягала вишукані сукні й відвідувала наймодніші вечірки, де шукала собі клієнтів. Замовити портрет у художниці, в перерахунку за сучасним курсом, коштувало близько 25 тисяч доларів.
В 1930-х роках Тамара Лемпіцька з другим чоловіком оселилася в Голлівуді, де, як і раніше, влаштовувала гучні вечірки. Втім, американська преса зовсім не була прихильною до неї. Фіаско закінчилася виставка художниці в Нью-Йорку. На певний час вона покинула живопис і ще більше поринула у світське життя. Її голлівудські банкети були дуже відомі, про них пліткував весь Лос-Анджелес. В 1974 році Лемпіцька оселилася в Мексиці, де за 6 років і померла.
Запрошуємо послухати матеріал у доданому звуковому файлі
Христина Срібняк