У Музеї Варшавської архідієцезії до 5 квітня триватиме виставка «Святі ікони Києва та Чернігова». Загалом в експозиції представлено близько 40 предметів, серед яких найдавніші ікони, створені під впливом релігійних осередків Києва та Чернігова, а також іконографічні перекази у вигляді гравюр і фотографій, на яких зображені пам'ятки, які не збереглися до наших днів. Адже бурхлива історія України та сусідніх країн, війни, пожежі та пограбування завдали великих руйнувань православним храмам.
Про виставку Польському радіо для України розповів мистецтвознавець і директор Музею Варшавської архідієцезії Пьотр Копшак.
Пане Пьотре, розкажіть будь ласка про проєкт «Святі ікони Києва та Чернігова», як він виник і що зможуть побачити гості музею на цій виставці?
Виставка «Святі ікони Києва та Чернігова» — це нова пропозиція, якою хочемо зацікавити громадськість Варшави і Польщі. Ідея проєкту зародилася ще рік тому. Її автором і натхненником є мистецтвознавець та візантиніст Вальдемар Делюґа, а загалом виставка є результатом співпраці і вкладених зусиль багатьох різних організацій. В процесі її реалізації стало зрозуміло, що це вже міжнародний проєкт. Адже серед його учасників — Остравський Університет з Чехії, де працює згадуваний мною пан професор Вальдемар Делюґа, Національні музеї у Варшаві та в Кракові, Музей Православної Митрополії в Варшаві, Музей ікон у Варшаві і особисто його директор Віталій Міхальчук, а також приватний музей із Києва «Духовні скарби України». В Музей Варшавської архідієцезії ми досить часто проводимо виставки ікон, щороку організовуємо покази творів, які є результатом пленерів, що проводить Stowarzyszenie Przyjaciół Nowicy (Товариство друзів Новиці). Безумовно ікони є частиною і нашої постійної експозиції. Щодо створення тимчасової виставки, присвяченої історії православної ікони, ми розмірковували вже давно, і професор Вальдемар Делюґа запропонував нам тему саме Київських та Чернігівських ікон.
Виставка «Святі ікони Києва та Чернігова» має освітній вимір, оскільки це знайомство із історією іконописання і православним сакральним мистецтвом, які, на мій погляд, залишаються в Польщі недостатньо відомими для широкого загалу. Тож цією виставкою ми хотіли наблизити мистецтво Київщини та Чернігівщини, які є дуже важливими місцями для православ'я загалом, а також для історії мистецтва давньої Речі Посполитої. Саме в Києві протягом століть діяв один з найяскравіших інтелектуальних і мистецьких центрів православ'я. Ікони часів Київської Русі та їхні подальші повторення у гравюрах свідчать про тяглість традиції в українській культурі. Нечисленні твори мистецтва, що збереглися до наших днів, показують, наскільки міцними були зв'язки між Київською митрополією та рештою країни. І наскільки вражаючим цей вплив був на європейську культуру.
До проєкту охоче і зі значним зацікавленням приєднався музей із Києва — «Духовні скарби України». Це приватна колекція родини Понамарчуків. На жаль, ми не змогли отримати оригінали ікон із їхньої колекції, але нам надали репродукції — дуже хороші і в натуральних розмірах. Вони дозволяють нам принаймні побачити, який вигляд мають ці образи. І гадаю, це хороший формат для знайомства із з роботами з різних колекцій, які за різних причин є недоступними для показу. Водночас дуже цікаві експонати маємо також із зібрань Музею православної Митрополії — це стародруки, які видавали у Києві та Чернігові. Впевнений, що виставка відкриє перед варшавськими і польськими відвідувачами дуже важливий розділ в історії сакрального мистецтва Європи, яке є не настільки відоме, яким мало би бути.
А чи згадані вами копії давніх ікон, надані музеєм «Духовні скарби України», створені сучасними іконописцями спеціально для виставки, чи це є репродукції більш давнього часу?
Певно, варто зауважити, що це не живописні копії, створені художниками, а цифрові друки. Тобто, друк оцифрованих зображень, але, звичайно ж, найвищої якості, які найточніше передають деталі і зразки кольорів. Вважаю, що це теж буде цікаво для відвідувачів.
Експозиція виставки «Святі ікони Києва та Чернігова» у Музеї Варшавської архідієцезії
Експозиція виставки «Святі ікони Києва та Чернігова» у Музеї Варшавської архідієцезії
Ікони та сакральні музейні артефакти якого періоду представлені в експозиції виставки «Святі ікони Києва та Чернігова»?
Вистава присвячена сакральному мистецтву передусім XVII-XVIII століття. Це був період вражаючої барокової архітектури та оздоблення православних церков і палаців. Місцеві художники, які брали за взірець західну барокову традицію, створили на території Лівобережної України процвітаючі мистецькі осередки. Десятки художників, що навчалися в Києві, створили своєрідну школу живопису, яка поширилася по всій Східній і Центральній Україні. На цій виставці ми представляємо ікони, пов'язані з мистецькими осередками Східної України, а також роботи, створені на польсько-українському пограниччі під впливом іконографічних зразків, напрацьованих у Києві. Власне, ікона, яку ми помістили на обкладинку з ликами київських святих, демонструє високий фах майстрів цього осередку.
Також хочу ще окремо наголосити на предметах мистецтва, які нам люб'язно надали Національні музеї у Варшаві та Кракові. Національний музей у Кракові надав нам на тимчасове експонування врата з іконостасу, дві ікони з нього та дияконські врата Липовецького іконостасу з Брацлавщини, датовані серединою XVIII століття. Національний музей у Варшаві надав нам дуже цікаву православну графіку. Ще одна дуже цікава ікона із експозиції присвячена Поклонінню трьох королів (волхвів). Із збірок Національної Бібліотеки показуємо цінні зразки православної графіки, яка від XVII століття, а можливо і раніше, була найпоширенішим засобом переказу іконографічних сюжетів. Напевно, небагато хто знає, що майстри, які працювали у Чернігові, наприклад, вчилися в Ґданську. І в згаданому мною Ґданську знаходиться один цінний предмет, якого ми, на жаль, не змогли залучити до виставки, а показуємо його зменшену репродукцію. Це графіка заввишки два метри, яке складається з чотирьох частин відбитків.
Якщо говорити про представлені на виставці книги, то вони походять із збірок Православної Митрополії у Варшаві. А фотографії демонструють ті знищення, яких зазнавали церкви і сакральне мистецтво від Сталінських часів, через Другу світову, і ті руйнування, які ми бачимо зараз. Гадаю, що дуже важливим є демонстрація тих ікон, які є почтенними в Україні. Це Куп’ятицька ікона Божої Матері та Ігорівська чудотворна ікона Божої Матері. Ці лики оточені культом, з ними пов'язано чудодійство. Це такі святі образи, які дуже важливі українцям. Знайомість з ними має зближати нас. Всі, зібрані на виставці сакральні предмети показують, з одного боку, православну теологічну думку, яка розквітала в Києві та Чернігові, а з іншого, близькість цього мистецтва до мистецтва Польщі і Європи, оскільки їхні мотиви і сюжети широко з'явилися у французській чи німецькій графіці, і були у творчий спосіб переосмислені в тих осередках.
Пропонуємо слухати звуковий файл
Христина Срібняк