X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Єврозона розширюється, тепер черга – на хорватів»

09.07.2019 14:28
Після вступу Болгарії та Хорватії, поза єврозоною залишаться Польща, Угорщина, Чехія, Швеція і Данія
Głównym celem funduszy norweskich jest przyczynianie się do zmniejszania różnic ekonomicznych i społecznych w obrębie Europejskiego Obszaru Gospodarczego.
Głównym celem funduszy norweskich jest przyczynianie się do zmniejszania różnic ekonomicznych i społecznych w obrębie Europejskiego Obszaru Gospodarczego.shutterstock

Курси валют за Національним банком Польщі:

1 USD – 3,80 PLN

1 EUR – 4,26 PLN

1 UAH – 0, 15 PLN

 

«Єврозона розширюється, тепер черга – на хорватів», - пише «Rzeczpospolita». Видання повідомляє, що Болгарія та Хорватія хочуть у 2023 році вступити до зони спільної валюти євро. «Загреб вже звернувся з відповідною заявою, щоби включити куну в Європейський механізм валютних курсів ERM2, обов’язковий для країн-кандидатів. «Після брекзиту, який має відбутися 31 жовтня, центр тяжіння в ЄС ще більше подрифує в напрямку спільної валюти євро. Від 1 листопада до єврозони буде належати 70% євроссоюзних держав, в яких живе 77% мешканців ЄС. Після вступу Болгарії та Хорватії, поза єврозоною залишаться Польща, Угорщина, Чехія, Швеція і Данія», - читаємо. Поки що конкретної дати переходу на євро не визначила Румунія, але про такі плани Бухарест вже повідомив.

 

«Dziennik. Gazeta Prawna» пише про плани інтеграції енергетичних систем Литви, Лавтії та Естонії з європейською електроенергетичною мережею. Ключовим елементом цього проекту є «harmony link», тобто електроенергетична перемичка між Польщею та Литвою, яка проляже морським дном. Конкурс на прокладання кабелю мають оголосити 2021 року, а процедура повинна початися 2023 року, у 2025 році перемичка повинна вже працювати. «Але вже сьогодні можна передбачити, що найбільшим викликом, теж для партнера проекту – Польських електроенергетичних мереж – стане Російська Федерація», - читаємо на шпальтах видання. «Якщо спробувати прокласти кабель найкоротшою трасою, то вона пролягатиме через російську виняткову морську економічну зону. Це води, які, щоправда, не є територією РФ, але відповідно до міжнародного права, російська сторона повинна дати згоду на будь-які інвестиції в цій зоні».

 

На кінець – про потенціал туристичний і, як наслідок, економічний. Неолітичний рудник каменю в Кшемьонках внесено у список світової спадщини ЮНЕСКО. Родовище смугастого кременю поблизу селища Кшемьонки (Свєнтокшиське воєводство Польщі) експлуатували протягом двох тисячоліть, починаючи з IV тис. до н. е. «Це для нас – величезна честь!», - говорить виданню «Gazeta Polcka Codziennie» директорка музею Неолітичного рудника каменю Беата Кобялка. Туристична траса в Кшемьонках маю 1,5 км довжини, щороку цей об’єкт відідує 30 тисяч туристів. Але після того, як Кшємьонкі стали 16-тою польською позицією в списку ЮНЕСКО, кількість туристів, сподіваємося, стрімко зросте.

Я.С.