X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Центральний комунікаційний порт отримав стратегічного партнера із Південної Кореї

03.03.2021 17:30
Найбільший інвестиційний проект Польщі - Центральний комунікаційний порт – отримав виняткового, стратегічного партнера – корейський аеропорт Інчхон
Аудіо
  • Centralny Port Komunikacyjny ma partnera strategicznego z Korei Południowej
Ілюстрація з офіційного сайту Центрального комунікаційного портуcpk.pl

Найбільший інвестиційний проект Польщі – Центральний комунікаційний порт – отримав виняткового, стратегічного партнера – корейський аеропорт Інчхон [чит. Інчон]. Партнери із Південної Кореї запивнили, що докладуть всіх зусиль задля успіху інвестиції.

У квітні 2020 року, на початку пандемії Covid-19, український літак Антонов 225 «Мрія» приземлився на варшавському летовищі імені Шопена – Варшава-Окенцє - із медичним обладнанням для потерпілих. Потенціал розвитку варшавського летовища вже майже вичерпаний, тому Польща планує побудову нового, набагато більшого аеропорту.

Представники польської та південнокорейської влади 26 лютого підписали угоду про співробітництво між обома державами. Водночас підписано договір між Центральним комунікаційним портом та летовищем Інчхон. На думку шефа польського кабміну Матеуша Моравєцького підписання угоди з корейцями починає новий етап будови стратегічної інвестиції польської економіки:

«Підписання договору про співробітництво з корейським аеропортом Інчхон починає повністю новий етап реалізації будови. Від нині одна з найбільших інвестицій в історії Польщі отримує абсолютно виняткового стратегічного партнера. Інчхон – це аеропорт, що належить до найтіснішого кола провідних світових лідерів».

На думку прем’єра Моравєцького, будова Центрального комунікаційного порту відкриває повністю «новий розділ в історії польської модернізації». Шеф польського кабміну переконаний, що вибір корейського партнера – летовища Інчхон - правильний. «Це один із найліпше організованих транспортних хабів в світі», – сказав прем’єр і додав, що «обмін знаннями між Інчхон та Центральним комунікаційним портом ще на етапі планів та проєктів становить для Польщі величезний прогресивний стрибок». Матеуш Моравєцький пояснив, що польсько-корейський договір про співробітництво між летовищами - це водночас угода інвестиційного та економічного характеру: «Співробітництво, яке нині починаємо - це поєднання знань, амбіцій, досвіду та потенціалу. Це також вагомий крок у напрямку економічного стрибка, якого дуже очікуємо», – заявив прем’єр Моравєцький.

Віцеміністр інфраструктури та уповноважений уряду з питань будови Центрального комунікаційного порту Марцін Гораля пояснив, що підписано дві угоди: перша – міжурядова угода - стосується співробітництва з корейським відомством землі, інфраструктури, транспорту, а друга – бізнес характеру між Центральним комунікаційним портом та летовищем Інчхон. «Сьогодні можемо відзначати новий розділ  розвитку польсько-корейських відносин і черговий крок у будові Центрального комунікаційного порту», – сказав міністр Гораля. На його думку, нові угоди визначають нові рамки спіробітництва, яке згодом поширюватиме ці рамки і надаватиме дедалі більше економічних переваг як Польщі, так і Кореї. Міністр Гораля, зокрема, вказує на те, що інвестиція, яка розташована у центральній Польщі неподалік Лодзі, стане воротами Далекого Сходу до Європейської Унії:

«Цього роду сполучення, враховуючи природні обмеження аеропорту імені Шопена у Варшаві, досі пропонували жителям Центрально-Східної Європи аеропороти–хаби, розташовані поза цим регіоном: Німеччина, Відень, Гельсінкі, Москва. Тепер на території Польщі ми створимо такий пункт притягання, можна сказати такої суб’єктності, суверенітету цієї території. За таким пунктом притягання, звісно, йде комунікаційне притягання регіону, а також, звісно, економічне, а десь на тлі також політичне, бо воно із цього виникає і пов’язане з цим».

Президент товариства Центральний комунікаційний порт Міколай Вільд не приховує, що проєкт, яким керує «Має амбіції опинитися у першій десятці найліпше організованих аеропортів світу». «Я радий, що нині з нами на борту представники одного з головних летовищ світу, яке багато років залишається одним із п’яти найліпше організованих аеропортів», – сказав президент Міколай Вільд. Він не приховує, що плани дуже амбітні: «Дехто стверджує, що ми надто амбітні, але саме такими були ті, що побудували Інчхон. Ця спадщина присутня у нинішій роботі цього товариства,  за чим ми можемо спостерігати багато років».

«Інчхон стане для нас другими очима. Він підтримуватиме нас у прийнятті найважливіших рішень щодо планів та стратегії. В офісі Центрального комунікаційного порту почав вже працювати колектив, який координує роботу нашого радника».

Корейські партнери бачать чимало подібних завдянь при будові аеропортів в Інчхон [Інчон] та неподілк Лодзі. Говорить президент товариства, яке управляє хабом у Південній КореїКім Ґюнк Ук: «Усі процеси, що стосуються будови летовища, дуже подібні».

Летовище Інчхон відкрито у 2001 році. Рішення про його будівництво прийнято після Оліпійських ігор у Сеулі у 1988 році, у результаті того, що летовища Сеул–Кімпхо стало недостатньо. Інчхон побудовано на острові – за 52 кілометри від Сеулу. У 2019 році Інчхон забезпечив обслуговування понад семидесяти мільйонів пасажирів.

Про плани уряду будувати великий хаб неподалік Лодзі громадяни дізналися ще декілька років тому. Крім експертів та політиків, як завжди, у випадку подібних інвестицій, була чимала кількість критиків та прихильників. Так у квітні 2018 року доцільність будови такого проєкту пояснив на хвилях Польського радіо Міколай Вільд – нинішній президент товариства Центральний комунікаційний порт:

«Центральний комунікаційний порт - це програма, яка має три цілі. Перша ціль - найбільш відома - тобто будова міжконтинентального аеропорту – за 40 кілометрів від Варшави, із зручним сполученням, яке забезпечить залізниця та мережа автобанів. Так, щоб із центрального залізничного вокзалу у Варшаві ми змогли доїхати до нового летовища за п’ятнадцять хвилин. Водночас - це розбудова мережі залізничних сполучень – так, щоб ми нарешті через 100 років після здобуття незалежності, змогли інтегрувати три залізничні системи, які надалі працюють у нашій державі. Це будова 850 кілометрів нових залізничних маршрутів, тобто більше, ніж побудовано після ІІ Світової війни. Це підвищення комфортабельності та швидкості пересування територією Польщі всім жителям. І, врешті-решт – це інтеграція Лодзі та Варшави завдяки створенню в одній третині шляху між містом Лодзь та Варшавою найліпше сполученого місця у Польщі, а можна навіть ризикнути сказати, що у цій частині Європи».

Міколай Вільд впевнений, що аеропорт неподалік Лодзі матиме валичезне економічне значення також для польської столиці:

«Лодзь та Варшава спільно мають 5 мільйонів жителів. Сполучення міст в один міський організм, саме в дуо-поліс, надає можливість утворення агломерації, яка за масштабністю стає глобальною. Як знаємо, інтенсивний розвиток, зокрема, відбувається у містах. Отже, це також дуже вагомий економічний імпульс не лише для жителів цих регіонів, але також для усієї Польщі».

Люди відповідальні за інвестицію усвідомлюють суспільні проблеми, що може викликати новий хаб. Проблему пояснював Міколай Вільд:

«Немає сумнівів, для жителів теритрії, де планується розташування летовища, - це емоційна тема. Тому ми підтримуємо постійний зв’зок. Завдяки жителям місцевості Бараново та околиць, закон про будову аеропорту став ліпшим. До закону додано юридичні механізми, які відповідають очікуванням мешканців: беруть до уваги фермерський характер цих земель, поширюють можливість участі жителів у цій інвестиції, на відміну від інших законів. Отже ми не легковажимо цього питання і тепер, коли ми знатимемо конкретних жителів, у яких хотітимемо купити за чесною ціною конкретне нерухоме майно, наші зв’язки будуть ще тіснішими».

Міністри, відповідальні за будівництво летовища наголошують, що графік робіт дуже напружений. В інтерв’ю для Радіо Ґданськ міністр Гораля повідомив, що перші літаки мають приземлитися уже у 2027 році:

«Інвестиційний проєкт триває постійно: 2023 рік, як каже прислів’я, перша лопата у землі, а 2027 – перший політ, тобто десять років від рішення, першого рішення до перших польотів – це рекордні темпи, принаймі за європейськими стандартами. Під юрисдикцією Європейської Унії так швидко великого летовища ніхто не будував. Це дуже амбітний графік, але наразі вдається його дотримуватися».

Економісти наголошують, що кожен злотий, інвестований у будівництво аеропорту в центрі Польщі, дозволить підприємцям, які працюють на польську економіку, заробити наступні три злотих.

Надіємось, що у 2027 році, якщо буде така потреба, найбільший літак світу – українська «Мрія» - буде приземлятися неподалік Лодзі за дуже комфортабельних умов.

Андрій Рибалт

Побач більше на цю тему: Центральний комунікаційний порт