X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Політика розвитку цивільної авіації в Польщі до 2030 року

06.10.2021 09:00
Наприкінці першого кварталу 2022 року цей документ буде схвалено постановою уряду
Аудіо
  - pxhere.com
Ілюстраційна світлина - pxhere.compxhere.com, CCO Public Domain

У Польщі завершується громадське обговорення проєкту документу міністерства інфраструктури «Політика розвитку цивільної авіації в Польщі до 2030 року». Після внесення змін він протягом найближчих кількох тижнів має бути готовий, а після процедури оцінки впливу на навколишнє середовище, його буде прийнято у першому кварталі наступного року. Уряд передбачає, що завдяки будівництву Центрального комунікаційного порту (неподалік міста Лодзь) та хорошому географічному розташуванню країни Польща може стати авіалідером в Центральній Європі. Про багатомільярдну інвестицію під містом Лодзь та про зміни у польській авіаційній галузі у матеріалі Володимира Прядка.

«Через 10 років польський авіаційний ринок стане значно більшим, ніж до пандемії. Ми не тільки компенсуємо збитки, а й зробимо подальші кроки вперед», - каже Державний секретар, Уповноважений уряду у справах Центрального комунікаційного порту Міністерства інфраструктури Марцін Горала.
У межах громадських консультацій щодо авіаційної політики від різних організацій, представників галузі і приватних осіб, які просто цікавляться темою, було отримано трохи більше тисячі зауважень.
«Йшлося здебільшого про актуалізацію прогноз у післяковідний період. Це виникає з певної методології праці над ситуацією, яка триває вже близько двох років. Тому ті прогнози, що робилися на початку роботи вже не актуальні. Надходять нові прогнози і вони будуть враховані в остаточній версії. Це також справи, пов’язані з діяльність регіональних повітряних портів, генеральних планів летовищ та інші справи, які часто обговорюються», - наголошує Марцін Горала.

А коли цей документ буде готовий?

- Ми вже закінчили консультації, створили рапорт цих консультацій. Зараз, вже після отих змін, що беруть до уваги надані пропозиції, триває подальша робота. Мені тяжко окреслити точну дату, йдеться про кілька тижнів. І потім рапорт буде передано до стратегічної оцінки впливу на довкілля. В рамках цієї процедури також існує етап громадського обговорення, тому буде ще одна можливість подавати пропозиції. Тож, плануємо, що в кінці першого кварталу 2022 року цей документ буде прийнято постановою уряду.

А що, згідно опрацьованого документа, буде вирішувати про конкурентність Польщі і польської авіагалузі на тлі нашого регіону?

- По-перше, ту конкурентоспроможність і отой потенціал надала нам географія, Польща має дві речі: центральне розташування і взагалі добре сполучення на різних лініях світового авіаруху. Взяти до прикладу далекосхідні напрямки, Польща - це для Європи природні ворота. А друга справа – це масштаб, адже сама Польща має великий внутрішній ринок, який генерує певну критичну масу бізнесу, завдяки чому різні починання можуть бути прибутковими, оскільки одного польського ринку для цього достатньо. Ми поки що цей потенціал не дуже помічали через надзвичайно розпорошену модель авіаперевезень у Польщі, у нас не було справжнього хаба, тому й прийнято рішення про будівництво Центрального комунікаційного порту.
У Європі є такі держави, де їхній головний аеропорт обслуговує більше пасажирів, ніж сама кількість жителів даної країни. У Польщі було навпаки – авіапорт імені Шопена у Варшаві у своєму рекордному 2019 році обслужив лише, так би мовити, половину жителів країни, - до 19 мільйонів пасажирів. Це показує який потенціал зростання ми маємо, показує, що цілий сегмент ринку все ще не використано.
А одне із завдань
майбутнього комерційно вигідного Центрального комунікаційного порту, саме на цьому й базується – ми маємо достатньо великий ринок, маємо вигідне географічне розташування і ми маємо повну можливість усім цим скористатися.    
 
А як Ви вважаєте, яким чином через десять років зміниться ландшафт польської авіаційної галузі?

- Прогнозувати які зміни будуть за десять чи двадцять років... У нинішній ситуації тяжко сказати як через рік виглядатиме авіаринок, адже ми маємо дуже багато ризиків, серед них такий чинник, як пандемія COVID-19. Вона ще не закінчилася, тяжко передбачити як вона розвиватиметься надалі.
Крім цього, існує також цілий ряд світових, європейських тенденцій, таких як пакет пропозицій (щодо приведення політики ЄС у сфері клімату, енергетики, землекористування, транспорту та оподаткування відповідно до мети зменшити викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року) під назвою «Fit for 55», у поточній версії якого ми маємо кілька рішень, надзвичайно несприятливих для авіаційної промисловості. З іншого боку, ми маємо величезний потенціал навіть лише самого польського ринку. У кращому, 2019 році, у Польщі літало близько 50 млн пасажирів. Тобто, статистичний поляк літав приблизно один раз на рік. У західноєвропейських країнах люди літають частіше – від 2-х до 3-х разів на рік.
А якщо подивитися на заможність суспільства, то судячи з ВВП ми вже не так далеко відстаємо від людей заходу. Польське ВВП вже близько 80% середньоєвропейського рівня. Це показує, що ми маємо дуже сильний потенціал зростання і повинні цей потенціал використати. Моя приватна думка полягає в тому, що через 10 років польський авіаційний ринок стане значно більшим, ніж до пандемії, ми і втрати компенсуємо і зробимо багато кроків вперед.

Чи найближчим часом планується допомога уряду авіаційній галузі, аби врешті вийти з пандемічної кризи?

- Допомога уряду у справі виходу із кризи для авіаційної галузі має кілька аспектів. Окрім всілякого роду захисних щитів, якими користуються фірми різних галузей, в тому й з авіаційної, - адже був додатковий механізм дотацій для авіапортів, - діє також велика програма державної допомоги для вітчизняних перевізників. Подібні програми застосовуються для національних перевізників і в інших європейських країнах.
Це один струмок допомоги, а другий потік допомоги, що більше не субсидується, - це зміна нормативного середовища на більш сприятливе. Це, наприклад, закриття певної лазівки в актах про місцеві податки, податок на нерухомість, що дасть деяким польським аеропортам кілька мільйонів злотих на рік, а інших захистить від потенційного ризику додаткових витрат.
Здійснюється також новелізація авіаційного права, де ми, зокрема, передбачаємо ліквідацію певних патологій, пов’язаних зі зловживанням права до відшкодування за ніби-то «звукові» шкоди, що їх здійснюють летовища. Для багатьох аеропортів це дуже високі кошти. Певне найбільш постраждало від таких відшкодувань летовище у Познані, яке щороку сплачує кілька мільйонів злотих. Справа не в тому, що той, хто страждає від близько розташованого аеропорту та шуму від літаків, не отримує належної компенсації, але в сучасній правовій системі є також і ті, хто від цього не страждає, але дуже високу компенсацію отримує.
Це лише кілька прикладів постійної роботи з галуззю та для галузі. Ми хочемо, щоб цей сектор з високою рентабельністю, який приносить бізнес, гроші, податкові надходження та робочі місця, міг у Польщі розвивався.

Державний секретар, Уповноважений уряду у справах Центрального комунікаційного порту Міністерства інфраструктури Марцін Горала у ІІІ програмі Польського радіо оголосив, що до 2027 року будуть запущені перші ділянки залізничних ліній та автомобільних доріг, пов’язані з будівництвом Центрального комунікаційного порту. Завдяки цим інвестиціям потяги їздитимуть до багатьох населених пунктів, які зараз доступу до залізниці не мають. Підготовчі роботи на понад 1000 кілометрів залізничних ліній уже завершені. Вони стануть частиною нової польської транспортної системи, що базується довкола майбутнього суперлетовища Баранов поблизу Лодзі.

- Ми будуємо нову систему залізничного сполучення Польщі, 1800 кілометрів нових залізничних ліній, і, ймовірно користуватися ними щоб дістатися до аеропорту, будуть лише кілька відсотків громадян. Але, це будуть сполучення між містами та регіонами Польщі. У нас, у Польщі, понад 400 міст взагалі не мають доступу до залізниці. Завдяки реалізації цієї програми ми багато з них приєднаємо до залізниці.

Центральний комунікаційний порт, що його буде зведено у Баранові поблизу Лодзі, має стати найбільшим транспортним вузлом у нашій частині Європи, що охопить повітряний, залізничний та автомобільний транспорт. Будівництво авіапорту та супутньої інфраструктури коштуватиме понад 7 мільярдів 625 млн євро. Аеропорт буде уведено в експлуатацію у 2027 році.
Передбачається, що на першому етапі він міг би обслуговувати 45 мільйонів пасажирів, і згодом, - до 100 мільйонів на рік. Однак пандемія може загальмувати плани реалізації цього проєкту. Вже є голоси про те, що на першому етапі мегалетовище може бути підготовлене для 40 мільйонів авіапасажирів.
Щоправда, деякі інші аеропорти Польщі висловлюють стурбованість, адже їхній бізнес від запуску Центрального комунікаційного порту може постраждати. Але, це вже дещо інша тема і у цьому сюжеті ми вже про це не говоритимемо. Залишимо цей аспект для наступних передач.

Newseria IAR/V.P.