Все більше українських вимушених переселенців знаходять роботу у Польщі. На жаль, майже половина з них виконує лише просту роботу. Про це читаємо на шпальтах свіжої «Rzeczpospolita».
Як зауважує видання, громадяни України можуть працювати у Польщі без необхідності отримання спеціального дозволу. За даними Міністерства праці та соціальної політики, вже 102 тисячі громадян України, котрі приїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україну, знайшло у країні над Віслою роботу.
Як читаємо, усунення дозволів на працю значно зменшило бюрократію і відкрило гостям з України повний доступ до ринку праці у Польщі. За словами міністерки родини та соціальної політики Марлєни Мальонґ, щодня число працівників з України, котрі прибули до Польщі після початку рашистського вторгнення, збільшується на тисячі. Тільки 2 травня їх стало на понад 2 тисячі більше.
«Щодня декілька тисяч громадян України знаходять роботу, отримуючи таким чином джерело доходу та можливість самостійно жити в нашій країні. Ці люди в основному виконують просту роботу в галузях, в яких роботодавці повідомляють про нестачу персоналу, - вказує міністр Мальонґ.
Якщо порівнювати дані Мінпраці з кількістю громадян України, які отримали номер PESEL після 24 лютого, то приблизно 20 відсотків українських переселенців працездатного віку знайшли у Польщі роботу.
Однак, як зазначає головний економіст «Роботодавців Республіки Польща» Каміль Соболєвський, працюючих біженців може бути набагато більше, і найближчим часом їх кількість зросте.
«Близько 60% біженців працездатного віку повинні знайти роботу. Рішення про працевлаштування має бути прийняте протягом кількох місяців, а не кварталів, після їхнього прибуття до Польщі. Тому, на перший погляд, цифра 100 тис. або 20 відсотків здається низькою. Проте дані Мінпраці враховують лише осіб, які легально влаштувалися на роботу. На практиці біженці також беруть участь у тіньовій економіці, наприклад, займаючись простими домашніми справами, такими як догляд за дітьми чи прибирання, рільництво і садівництво, а також підтримка сімейного бізнесу. Це не обов’язково повна зайнятість. Проживання біженців у польських сім’ях сприяє забезпеченню роботи без реєстрації – допомога домочадцям у повсякденній діяльності є природним рефлексом гостя, який отримує допомогу», – зазначає Соболєвський.
Експерт очікує зростання числа працевлаштованих українських вимушених переселенців в урядовій статистиці до приблизно 200 тисяч.
Утім, як пише із жалем «Rzeczpospolita», приблизно половина із українських гостей, котрі вирішили працевлаштуватися у Польщі, виконує просту роботу. І тільки 17,7 відсотків працюють офісними працівниками, фахівцями або техніками. Решта працюють у сфері послуг та в промисловості.
Як пояснює газета, така структура цієї роботи випливає із того, що 75 відсотків працевлаштованих є жінками, здебільшого некваліфікованих та без знання польської мови.
«У випадку працівниць з України відсутність кваліфікації може мати ключове значення для їхнього працевлаштування. Україна – держава, яка в силу своєї історії є сильно патріархальною. Жінок часто виключені з ринку праці, а це означає, що наразі вони не мають кваліфікації, щоб задовольнити навіть мінімальні вимоги роботодавців. Крім того, також бракує базових знань польської мови», – вказує Маріуш Зєльонка, економічний експерт «Конфедерації Левіатан».
«Rzeczpospolita»/Т.А.