Останні роки перед війною тема відкритих даних звучала доволі гучно, адже з'явилось чимало сервісів на їх основі — починаючи від перевірки бізнесу і закінчуючи відстеженням екологічного стану річок та земель. Крім того, численні розслідування також спираються на відкриті дані. Недарма на нещодавньому засіданні комітету із питань цифрової трансформації з темою слухань “Як поширити базові інструменти е-демократії на всі територіальні громади” говорили саме про відкриті дані. Адже вони і про бізнес, і про соціальні ініціативи, і про контроль громадськості.
Юстина Орловська, уповноважена Прем’єр-міністра з питань GovTech — керівниця GovTech Center / CC BY-NC-ND 3.0 PL Foto: https://www.gov.pl/web/premier/justynaorlowska
Юстина Орловська, уповноважена Прем’єр-міністра з питань GovTech — керівниця GovTech Center, розповіла про ставлення уряду Польщі до відкритих даних та поділилась здобутками за рік:
«Дані є всюди. Всі ми їх використовуємо на роботі чи вдома. Щодня ми генеруємо дані, які б вмістилися на 200 мільйонів DVD-дисків. За оцінками Європейської комісії, вже через два роки вартість європейського ринку відкритих даних становитиме понад 300 мільярдів євро. Як державна адміністрація, ми приділяємо особливу увагу доступності даних. Це важливо не лише для кожного ковальського чи ковальської в їхньому повсякденному житті, але й у контексті підтримки економічного розвитку».
Одним із інструментів у розпорядженні Канцелярії Прем’єр-міністра, де публікуються отримані дані, є портал dane.gov.pl. Польща опинилась серед лідерів в рейтингу, організованому Єврокомісією, Open Data Maturity, посівши там третє місце.
«Цей успіх – результат послідовних дій Польщі в цій сфері та важливого місця, яке це питання займає в нашій державній цифровій політиці», — зауважила Юстина Орловська. Вона також поділилась, що в у планах міністерства — реалізація прийнятої Радою міністрів програми відкриття даних на 2021-2027 роки, спрямованої на постійне підвищення доступності даних, а також покращення їхньої якості, збільшення міжнародного співробітництва в цій сфері, збільшення використання та обміну даними. В межах цієї програми зокрема проводять щорічно хакатон відкритих даних, де охочі спеціалісти можуть запропонувати свої рішення, скориставшись доступними наборами.
Україна займає 6 сходинку в рейтингу Open Data maturity, який показує зрілість суспільства та запит на дані, а не їх якість та доступність, як це помилково трактують. У Польщі на порталі dane.gov.pl, який є аналогом до українського data.gov.ua та містить приблизно таку з кількість наборів, з'явився окремий блок — 12 наборів даних, що стосуються України. До прикладу, про українських студентів, торговців, щодо статусу українців через війну, про ситуацію на кордоні тощо.
Михайло Корнєєв, керівник експертної групи з відкритих даних у Міністерство цифрової трансформації України / Creative Commons Attribution 4.0 International license Foto: https://diia.data.gov.ua/team
Що трапилось із державними відкритими даними під час війни в Україні та як це вплинуло на ринок? Михайло Корнєєв, керівник експертної групи з відкритих даних у Міністерстві цифрової трансформації України, зауважує, що на жаль, ситуація за рік погіршилась:
«...Всі ми знаємо перші пів року повномасштабного вторгнення доступ до Єдиного порталу відкритих даних було обмеженою Мінцифрою, але завдячуючи і Збройним силам України і міжнародним партнерам, ситуація на полі бою починала змінюватися в кращий для нас бік. Відповідно, для того, аби не лише не програти війну зовнішньому ворогу, а й не допустити розвиток внутрішнього ворога, який був, є і, на жаль, завжди буде — це корупція, було прийнято таке політичне виважене рішення перезапустити і портал відкритих даних, і починати відновлювати сферу відкритих даних в Україні. Компромісне рішення було ще й в тому, що деякі набори даних, які були доступні до повномасштабного вторгнення, на жаль, були вилучені з публічного доступу, і зараз ми продовжуємо роботу над тим, аби відновити до них доступ хоча б в певному обмеженому вигляді…
Як ви знаєте, разом з відкриттям Єдиного веб-порталу ми запустили процес змін в законодавстві, в 835-ту Постанову, для того, щоб фактично узаконити тимчасове вилучення з публічного доступу певних наборів даних. Насправді це був такий комунікаційний або піар-хід, фактично для того, аби відновити хоча б в якомусь вигляді сферу відкритих даних. Зараз ми прекрасно всі розуміємо, що будь-яке закриття інформації і легалізація цього закриття інформації, навіть на рівні постанови Кабінету Міністрів буде мати негативний вплив».
Війна внесла свої корективи і щодо нових наборів. До відкриття, за словами Михайла, готуються такі реєстри, як реєстр пошкодженого та зруйнованого майна, санкційний реєстр від Національного агентства з питань запобігання корупції та відомості про отримання гуманітарної допомоги органами місцевого самоврядування.
Наталя Чорногуб, керівниця Асоціації відкритих даних та GR компанії YouControl / Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: YouControl
Наталя Чорногуб, керівниця Асоціації відкритих даних та GR компанії YouControl, не перший рік займається адвокацією відкритих даних. Вона поділилась своїм баченням стану галузі:
«У нас катастрофа і на внутрішньому ринку, внутрішній сфері відкритих даних, справді біда. Чому? Тому що ті сервіси, які створювалися до війни, які використовували основоположні реєстри, наприклад, Єдиний державний реєстр, інформацію про підприємства, про екологічну тематику, фінансову звітність підприємств, яка дозволяла знаходити сталість підприємства і розуміти, чи можна з нею мати справи, — зараз все закрито. Та більше, реєстр корупціонерів закрито… Закрилася багато стартапів, сервісів. Зокрема, один з відомих — це з нерухомості. Закрита кадастрова карта, закрита інформація про взагалі навіть наявність нерухомості, що стосується ринка житла, що стосується орендованого житла… Друга проблема, з якою стикається зараз українці, — це те, що неможливо перевірити партнера...
Так само зараз велика проблема і для банківської сфери, і для компаній, які виконують стандарт AML, тобто зобов'язані перевіряти контрагентів перед відкриттям рахунків, перед видачею кредитів, перше за все. Вони мають визначити, чи немає санкційних осіб у тієї людини або пов'язаної з компанією, чи немає в структурі власності компанії пов'язаних з росіянами або білорусами. Проблема в тому числі для журналістів, для проведення антикорупційних розслідувань. Закриття даних найбільше шкодить саме українцям, бо ми тут працюємо, нам тут вести бізнес…»
Наталя також наголошує на потребі даних щодо арештованого майна у контексті накладання санкцій. Адже вони дають змогу зрозуміти, яку кількість грошей вдалося залучити бюджет Україні та яке саме майно є конфіскованим.
І Михайло, і Наталя в унісон говорять про необхідність реанімувати відкриті дані для довіри іноземних партнерів та для боротьби з внутрішнім ворогом — корупцією Михайло зазначає, що при формуванні переліку даних для публікації Мінцифри орієнтується на запити громадськості, тобто самих користувачів даних. Згідно з опитуванням YouControl серед користувачів технологічних сервісів на основі відкритих даних, найбільш нагальними до відкриття є такі:
- загальні реєстраційні дані компаній;
- фінансова звітність;
- податкова заборгованість;
- реєстр нерухомості;
- декларації чиновників;
- екологічні дані.
Слухайте аудіоверсію у долученому звуковому файлі.
Антоніна Ріа