Українська Служба

Війна росії в Україні прискорила процеси енергетичних трансформацій в Польщі

15.03.2023 21:50
Польща давно готувала умови для своєї енергетичної безпеки, і це проявлялося в тому, як тут підходили до змін в енергетичному секторі країни
Аудіо
  • Війна росії в Україні прискорила процеси енергетичних трансформацій в Польщі
Газовоз в портуAutorstwa Maciej Margas - PGNiG archive, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=90448259

11 березня до морського порту в Свиноуйсці в Польщі прибув перший метановоз «Лєх Качинський», зафрахтований групою Orlen. Він привіз 70 тисяч тон зрідженого газу, тобто приблизно 100 млн кубометрів у газоподібному еквіваленті. На урочистості з нагоди прибуття метановоза президент  групи Орлен Даніель Обайтек і віцепрем'єр міністр Яцек Сасін говорять про надзвичайну вагу цієї події, адже це означає кінець залежності Польщі, а згодом і Європи від російських енергоносіїв, що в контексті російської агресії на Україну є дуже важливим.

Донедавна росія була основним постачальником енергоресурсів – газу і нафти до Європи. Однак, цей ресурс росія використовувала радше як зброю та інструмент шантажу для досягнення своїх цілей. І якщо до 24 лютого 2022 року це було не так гостро помітно європейськими країнами: Польща також часто наголошувала на міжнародній арені на тому, що енергетична незалежність від росії є чи не головним чинником незалежності та енергетичної безпеки, то після російського повномасштабного вторгнення в Україну це, здається, почали розуміти й інші лідери європейського континенту.

1 жовтня Польща почала отримувати газ із Норвегії через газогін Baltic Pipe. Це стратегічний інфраструктурний проєкт для створення нового коридору газопостачання. Відкриття порту у Польщі оцінили як важливий крок до незалежності від російських енергоносіїв, а отже, і обмеження впливу росії на політику та безпеку Польщі.

Тепер — прибуття першого метановоза «Лєх Качинський» до порту в Свиноуйсті. І це лише перший із восьми зафрахтованих групою Orlen газовозів.

Однак окрім самої економічної та практичної складової, в цьому є символічний вимір. На цьому, зокрема, наголосив під час під час урочистості прибуття метановоза до порту в Свиноуйсті віцепрем’єр міністр Польщі Яцек Сасін, звернувши увагу на те, що перший метановоз носить ім’я польського президента Леха Качинського.

«Він завжди, неодноразово наголошував на тому, що Польща для того, щоби вільно розвиватися, щоби сприяти процвітанню польського суспільства, має бути безпечною. І цю безпеку президент Качинський розумів у багатьох вимірах: не лише у військовій, — хоча сьогодні перед обличчям війни в Україні ми знаємо, наскільки важливою є ця військова безпека, — але також, а, можливо, навіть насамперед, є важлива енергетична безпека».

Голова управління групи PKN Orlen Даніель Обайтек підкреслив, що президент Лєх Качинський чудово розумів, що таке безпека.

«Прибуття до порту газовоза «Лех Качинський» - для нас це великий момент. Це історичний момент для всіх поляків – це вшанування пам’яті цієї великої людини, яка своєю діяльністю, позицією усвідомлював, чим є російський чобіт, що означає енергетичне поневолення. Він чудово знав, як вести цю політику. Він показав це в багатьох ініціативах. Це була не лише ініціатива газопорту, а й ініціатива придбання НПЗ у Мажейкяй (Литовської Республіки, — ред.). Ми можемо використовувати потік продукту, який надходить із цього нафтопереробного заводу. Ми незалежні, але не лише ми — це також країни Балтії. Частина України теж цим користається».

Віце-прем’єр-міністр, міністр державного майна Яцек Сасін у Свіноуйсьці зазначив, що безпека Польщі залишається найважливішим викликом польської влади. Бо у важкі часи потрібно здійснювати сміливу та ефективну політику.

«Потрібні люди, які не бояться приймати важкі рішення. Я можу з упевненістю сказати всім, що з цієї дороги наш уряд не зійде. І далі безпека Польщі і безпека поляків будуть для нас найважливішим викликом. І ми прийматимемо його так, як приймали досі. Я дуже дякую всім і вітаю всіх із цією історичною подією, я дуже радий, що ми разом можемо сьогодні бути тут і захоплюватися цим потужним кораблем. Сьогодні Польща може дивитися в майбутнє з надією і відчуттям того, що ніхто не диктуватиме нам нашої політики. Що інструменти, які досі тримали в руках володарі кремля, якими вони могли обмежувати нас в прийнятті рішень для безпеки Польщі, сьогодні більше не працюють».

12 серпня 2008 року, на п'ятий день російсько-грузинської війни, тодішній президент Польщі Лєх Качинський прилетів до Грузії, на яку напали росіяни, щоб показати грузинам, що вони не самотні. Того дня на мітингу в Тбілісі він виголосив промову, яка увійшла в історію.

Президент Лєх Качинський, який від початку конфлікту домагався рішучої відповіді з боку Євросоюзу та НАТО, вирішив особисто прилетіти до Грузії. 12 серпня пізно ввечері президент Республіки Польща звернувся до понад 200 тисяч грузин, які зібралися в Тбілісі.

Виступаючи перед будівлею парламенту, Лєх Качинський наголосив, що обов’язком міжнародної спільноти є солідарний протистояння російським імперським устремлінням.

«Ми тут, аби висловити цілковиту солідарність. Ми тут, очільники 5 країн – Польщі, України, Естонії, Латвії і Литви. Ми тут, аби боротися. Вперше за багато років наші сусіди з півночі показали своє обличчя, яке ми знаємо вже сотні років. Ці сусіди вважають, що народи навколо них повинні бути від них залежними. Ми кажемо "ні!" Ця країна вважає, що часи розваленої 20 років тому імперії повертаються. Що знову домінування буде рисою цього регіону. Не буде! Ці часи давно закінчилися. Мі всі свого часу пізнали це домінування, це нещастя для всієї Європи. Ламання людських характерів, навязування чужого устрою, навязування чужої мови. Але в чому різниця сьогоднішньої ситуації від тієї, що була багато років тому? Сьогодні ми тут разом. Сьогодні світ мусить відреагувати, навіть якщо не хоче реагувати. І ми тут сьогодні, аби світ реагував ще сильніше. Особливо Євросоюз і НАТО. І я хочу сказати не тільки вам, але хочу сказати це всім з нашого ЄС, що Центральна Європа, Грузія, весь наш регіон є важливими. І всі ми добре знаємо, що сьогодні Грузія, завтра Україна, пізніше країни Балтії, а пізніше, може і час на мою країну — на Польщу. Але ми зможемо протистояти цьому, якщо цінності, на які має опиратися Європа, мають якесь значення на практиці. Тому вся Європа має бути тут».

В лютому 2022 року росія почала повномасштабну війну в Україні. Основними цілями ударів російської терористичної армії стали, окрім цивільної інфраструктури, інфраструктура енергетична України. Європа почала потроху розуміти те, на чому наголошувала Польща всі ці роки. Були прийняті рішення про ембарго на російські енергоносії. Але багато часу було втрачено.

Польща давно готувала умови для своєї енергетичної безпеки і це було видно в тому, як тут підходили до змін в енергетичному секторі країни, говорить доктор економічних наук інституту структурних досліджень Йоанна Мазуркевич. Її наукові інтереси включають сталий розвиток, функціонування енергетичних ринків та оцінку інструментів енергетичної політики. Вона виконувала дослідницькі проекти для міжнародних інституцій та місцевого самоврядування. В Інституті структурних досліджень зосереджується на економічних і соціальних наслідках енергетичної трансформації.

«Тема енергетичної безпеки у Польщі є важливою темою впродовж багатьох років. Це з огляду на те, як укладено польський енергетичний сектор. Він переважно опирається на місцеву сировину. Бо йдеться про те, що ми маємо бути дуже незалежні енергетично і це головна ідея Польщі. Звідси також причина обмеження різних зовнішніх постачань стратегічної сировини для виробництва енергії. І щоби мати змогу бути незалежними, в Польщі також дуже активно впроваджується система енергетичної трансформації. І як ми бачимо це особливо останньому році після розв’язання повномасштабної війни росії в Україні, така енергетична трансформація прискорюється. Це видно не тільки у відкритті терміналу СПГ і можливості диверсифікації постачання енергетичної сировини з іншого напрямку, ніж східний, але й використання альтернативних джерел енергії, що останнім часом дуже активно розвивається у Польщі в умовах нового погляду на те, як виглядатиме польський енергетичний сектор. Ми спостерігаємо сьогодні дуже сильний ріст зацікавлення фотовольтаїкою, сильне зацікавлення домогосподарств тепловими насосами, тобто швидке повернення до відновлювальних джерел енергії, які використовують в Польщі. Тобто, цей підхід Польщі до енергетичної незалежності, відображається в процесі енергетичної трансформації. Тому, я вважаю, що це дуже важливо підкреслити, коли ми говоримо про зміну в польському енергетичному секторі, коли ми говоримо про його формування у Польщі.

Від середини 2021 року Польща була експортером енергії. Дуже суттєво, каже експертка з енергетичних трансформацій, доктор Йоанна Мазуркевич, є те, що країни Європи мають міжсистемні поєднання, і країни можуть підтримувати одна одну взаємно, а енергетичний сектор може гнучко працювати на імпорт чи експорт енергії.

«Важливо, що країни Європи можуть співпрацювати між собою і підтримувати себе в постачанні енергії, не обов’язково творячи якісь структури, які б узалежнювали одну країну від іншої. Але безсумнівно Польща була і залишається експортером електоренергії, підтримуючи енергетичні системи інших країн».

Метановоз «Лех Качинський» доставив до польського порту в Свиноуйсті близько 70 тис. тонн скрапленого природнього газу. Це приблизно 100 млн кубометрів газоподібного природний газ. Це відповідає середньому тижневому споживанню природного газу всіма домогосподарствами в Польщі. Загалом Orlen зафрахтує 8 одиниць газовозів на 10 років.

LNG-термінал, який з 2022 року належить Gaz-System, має комерційну потужність регазифікації 6,2 млрд кубометрів на рік. Об’єкт розширюється, завдяки чому він збільшить потужність до 8,3 млрд кубометрів газу на рік, що покриє понад 40 відсотків орієнтовної річної потреби польських клієнтів.

Зараз триває будівництво третього резервуара та нового причального терміналу.

У Gaz-System наголошують, що завдяки терміналу до Польщі вже було доставлено 22 мільярди кубометрів газу після регазифікації.

У планах на 2023 рік — розвантаження понад 60 партій газу.

Слухайте матеріал у доданому звуковому файлі.

IAR/В.Г.