Тема відбудови у Польщі зокрема, по суті не нова. Про це говорили на конгерсі у Катовицях минулого року. Також під час великого форуму з відбудови Common Future у Познані в жовтні минулого року. Та й на інших майданчиках ця тема постійно актуальна і час від часу набуває нових значень та вимірів.
Один із таких вимірів – останні – чи то пак свіжі, бо, напевно, не останні геополітичні зміни. Позиція США, яка постійно змінюється, додалася недавно підписана угода між Україно та США, яка дещо змінює парадигму стосунків, але не є цілковито визначальною.
Даніель Шеліґовський, експерт з Польського Інституту Міжнародних Справ каже, що треба чітко артикулювати термінологію у справі припинення війни.
Він все ж береться висловити думку, що якусь форму зупинки активної фази війни буде вироблено ще цього року.
«Якщо план передбачає скасування санкцій, розблокування російських активів, ще кілька пряників для Путіна, а потім двосторонні українсько-російські переговори, це означає, що плану немає, а є план привести Росію до так званого столу переговорів. Все ж, Україна, я думаю, має шанс. Я думаю, що цього року є вікно можливостей для припинення вогню. Я не хочу вдаватися в подробиці, як довго воно може тривати, тому що це також залежить від багатьох факторів, хоча мені здається, що для Путіна також дуже важливо не перевернути цей стіл переговорів і не втратити симпатій Трампа», - говорить експерт.
Угода про рідкоземельні метали, підписана між Україною та США, вважає експосол України в Польщі Андрій Дещиця, особливо нічого не змінює в питаннях безпеки. Дипломат припускає, що це була форма тиску на Україну. А, можливо, навіть тестування такої форми тиску на інші країни, скажімо, на Гренландію.
«Мені здається, що ця угода, представлена Сполученими Штатами, була радше механізмом, щоб змусити українську сторону погодитися на умови Сполучених Штатів, і це також був один із механізмів для досягнення цього. Чи обов'язково вона гарантує безпеку? Ні, точно ні. Ми готові до партнерства, і саме до цього ми прагнемо і, зрештою, це те, за що ми боремося – це бути рівноправним партнером, чи то зі Сполученими Штатами, чи з іншими європейськими партнерами, чи з Росією також, але мають бути відносини рівноправних партнерів із сусідом, а не агресія з російського боку чи тиск з американського боку. Тому, на мою думку, ця угода недостатньо важлива для досягнення миру чи перемир'я, але якщо іншого шляху немає, і це пропозиція Сполучених Штатів зіграти трохи в дипломатичну гру, тоді ми зіграємо», - говорить Андрій Дещиця.
Голова Польсько-української палати Яцек Пєхота важає, що свою користь угода все ж відіграла. І в першу чергу – для України. Це демонстрація потенціалу: «Дуже цінно, що питання природних ресурсів України з'явилося на столі переговорів, бо воно показало світові, що Україна не є країною, що зазнала невдачі, не є країною, нездатною до економічної діяльності, що вона має власні активи, причому величезні світові активи. Це також зацікавило Європу в той час, коли президент Трамп хотів отримати рідкісні земельні ресурси України. Добре, що це питання отримало такий розголос, бо багато світових лідерів зовсім по-іншому дивляться на потенціал України, який є надзвичайно багатим».
Також Яцек Пєхота каже, Палата вже багато років намагається активізувати польські економічні кола, великі польські компанії, які мають величезний досвід у сфері гірничодобувної промисловості, зацікавити їх Україною та її потенціалом. Недарма рік тому під час Конгресу «Common Future» в Познані організували спеціальну панельну дискусію з Державним геологічним інститутом щодо цих природних ресурсів України, потенціалу польських компаній, польського досвіду з усього світу.
Що ж до самої угоди, вважає Яцек Пєхота, то вона, ймовірно, також показала Європі, що президент Трамп хотів би зробити Україну радше колонією, ніж незалежною, вільною країною: «У своєму майбутньому Україна навряд чи буде п'ятдесят першим штатом Сполучених Штатів, цього, ймовірно, не станеться. Однак існує величезна ймовірність того, що Україна стане двадцять восьмим членом Європейського Союзу. І також важливо, щоб ми в Європейському Союзі, польські політики, лідери Європейського Союзу, бачили це майбутнє саме так. Я також роками спостерігаю за змінами в Україні та українською економікою, і я також бачу прогрес, який відбувається з українського боку. Також у боротьбі з корупцією, бо це фактор, який змушує польських підприємців дивитися на Україну з великою пересторогою».
Польський образ України сьогодні діаметрально, надзвичайно відрізняється від реальності, - додає Яцек Пєхота.
Кожна бізнес-група, яка повертається з України, чи то з Києва, Львова, чи Волині, повертається під величезним враженням від того, як Україна працює в надзвичайно складних умовах, в умовах війни, але також і від того, як функціонує бізнес, зокрема польський бізнес в Україні.
«І цей образ України має бути абсолютно змінений у Європейському Союзі, у Польщі, скрізь, зокрема й у польському парламенті, бо я з великим занепокоєнням бачу зростання антиукраїнських настроїв. На жаль, перш за все, через цей стан, який не всі з нас усвідомлюють. Ми, Польща, Європейський Союз, фактично перебуваємо у стані війни з Росією, у стані гібридної війни», - говорить голова ПУЕП.
Повну версію слухайте у доданому файлі:
24:43 USPR_PRFIT_UKRAJINA_WIJAN_WIDBUDOWA_2025_05_05.mp3 ПРОФІТ. Україна: війна і відбудова. Треба готуватися до «мідітаризованої економіки»
Володимир Гарматюк