Питання енергетики, модернізації та відновлення критичної інфраструктури України опинилися в центрі уваги 17-го Балтійського бізнес-форуму, що пройшов у польському місті Свіноуйсьце. Захід, організований Польсько-українською економічною палатою, об’єднав представників урядів, бізнесу та енергетичного сектору обох країн для обговорення перспектив спільної енергетичної трансформації в умовах війни.
Як зазначив модератор панелі Лукаш Шельонґ, тема енергетики — не лише технічне, а стратегічне питання безпеки. Через постійні атаки з боку Росії Україна втратила значну частину енергетичних потужностей і наразі імпортує електроенергію. Втім, попри війну, енергосистема країни виявилася стійкою: минулу зиму вдалося пройти без масштабних відключень.
За словами Ольги Пономарчук, керівниці відділу міжнародних зв'язків Міністерства енергетики України, Польща є ключовим партнером України у процесі модернізації енергетики. Польські компанії допомагають переходити від вугілля до біопалива, забезпечують технології для локальної генерації в зонах ризику та підтримують створення нових джерел енергії — розосереджених і стійких до атак.
Україна була однією з перших країн у Європі, яка повністю відмовилася від російських енергоносіїв, ще до повномасштабного вторгнення. Натомість Польща, як зазначив Іренеуш Біль, голова правління Energy Gate Europe, зробила цей крок лише у 2022 році під тиском обставин. Деякі країни ЄС, зокрема Франція й Іспанія, досі імпортують російський скраплений газ.
У межах стратегії RePowerEU до 2030 року Євросоюз має повністю позбутися залежності від російських ресурсів. Україна вже бере участь у формуванні нового європейського енергетичного ринку — інтегрованого, стійкого та кліматично нейтрального.
Значну роль у цій трансформації відіграють інвестиції в інфраструктуру. Серед ключових проєктів — будівництво високовольтної мережі 400 кВ, яка дозволяє постачати польську електроенергію до України. Польські компанії беруть участь у розвитку сховищ газу, що можуть стати важливим резервом для країн ЄС.
Україна має одні з найбільших у Європі потужностей для зберігання газу — до 15 млрд м³. Європейські компанії могли б використовувати їх без мит і податків, що дозволило б створювати запаси в періоди цінової нестабільності, говорить Ольга Пономарчук.
Сьогодні як Польща, так і Україна зосереджуються на розвитку розподілених джерел енергії — біогазу, сонячних та вітрових станцій. Їх важче знищити, вони ефективні в кризових умовах, а Україна вже випередила деякі країни ЄС, зокрема Польщу, у впровадженні біометанових установок.
Президент Biogas-System S.A. Марцін Бялек наголошує: попри війну в Україні вже під’єднано першу біометанову установку до енергомережі. Водночас співпраця гальмується через бюрократичні труднощі, зокрема недосконалі тендерні процедури.
Павел Кашубський, директор департаменту розвитку PGE S.A., переконаний, що пріоритетами залишаються безпека, накопичення енергії та відновлювані джерела. Польща інвестує у вітропарки на Балтійському морі та великі накопичувачі енергії, інфраструктуру, яка стане в пригоді й Україні.
Найбільший виклик — перетворити зруйновану систему на нову, сучасну і стійку. Парадоксально, але війна дала Україні унікальну можливість «перестрибнути» через застарілі етапи розвитку енергетики і будувати одразу сучасні, з використанням ШІ. Якщо країна зможе залучити інвестиції та подолати внутрішні бар’єри, вона стане невід’ємною частиною європейської енергетичної екосистеми, вважають експерти.
Повну програму можна послухати у доданому звуковому файлі:
22:00 USPR_ENERGETYCZNA TRANSFORMACIJA_2025-06_01.mp3 Партнерство, що живить: як Польща та Україна спільно відновлюють енергетику
Володимир Гарматюк