Офіційна статистика — не завжди повна картина
За останніми даними Центрального статистичного управління Польщі, рівень безробіття в країні залишається низьким. Та, як зазначає Ірина Сєрова, ці цифри можуть не відображати реальної ситуації на ринку праці. Часто не враховується приховане безробіття — коли люди формально не мають роботи, але й не зареєстровані як безробітні. Це спотворює уявлення про справжній стан справ.
До того ж демографічні зміни: зменшення частки працездатного населення та зростання кількості пенсіонерів створюють структурний дефіцит робочої сили. Утім, не завжди попит на працівників дорівнює можливостям і очікуванням тих, хто шукає роботу.
Зміна вектора: від ринку працівника — до ринку працедавця
Останні роки польський ринок праці функціонував у режимі «ринку працівника». Компанії змагалися за кадри, пропонуючи бонуси, підвищення зарплат, соціальні пакети. Проте нині ситуація змінюється. За даними аналітичного центру «Gremi Personal», Польща поступово переходить у фазу «ринку працедавця».
Це означає, що кількість вакансій зменшується, а вимоги до кандидатів зростають. Як наслідок, знайти роботу — навіть фізичну — стає дедалі складніше. Особливо це стосується українців, які становлять найбільшу групу серед іноземних працівників у Польщі: майже 67% усіх легально працюючих іноземців.
Стабільні галузі — з обмеженими можливостями
Попри загальну турбулентність, деякі галузі, як-от логістика та склади, залишаються відносно стабільними щодо попиту на робочу силу. Водночас саме тут найбільше спостерігається текучка кадрів, не завжди конкурентні зарплати та складні умови праці. Висока плинність персоналу зумовлює потребу в постійному залученні нових працівників — як з України, так і з інших країн.
Глобальна конкуренція: нові мігранти з Азії та Латинської Америки
Одним із нових викликів для українців на польському ринку праці стала поява дедалі більшої кількості працівників із країн, що раніше були рідкісними в міграційній структурі Польщі. Лише за минулий рік кількість колумбійців у Польщі зросла на 200%, філіппінців — на 52%, індусів — на 12%.
На думку експертки, приватний бізнес позитивно оцінює працівників з цих країн: вони менш вибагливі, дисципліновані, з низьким рівнем плинності та криміногенності. Водночас польська держава не завжди готова до широкої інтеграції таких мігрантів і посилює міграційні політики.
Українці: між стабільністю та транзитом
Попри кількісне домінування українців серед іноземців у Польщі, зростає тенденція до транзитної міграції. Польща все частіше стає не країною призначення, а «трампліном» до інших країн ЄС. В умовах дії тимчасового захисту в межах Євросоюзу багато українців обирають для праці Німеччину, Нідерланди, Чехію чи Скандинавію.
У разі нових хвиль вимушеної міграції з України, зумовлених бойовими діями або змінами на фронті, Польща знову може стати першою зупинкою. Проте не обов’язково — остаточним пунктом призначення.
Конкуренція посилюється
Якщо Польща активніше залучатиме працівників із далеких країн, це може створити додатковий тиск на українських трудових мігрантів. Уже зараз українці можуть обирати вакансії, змінювати роботодавців у пошуках кращих умов. Але якщо працедавці переключать увагу на менш вимогливу, стабільнішу робочу силу з інших країн, українцям доведеться або адаптуватися до нових реалій, або розглядати альтернативні напрямки працевлаштування.
Послухати можна у доданому звуковому файлі:
10:18 GOSPODARKA_SEROWA_RYNOK PRACI_USPR_2025_06_25.mp3 ЕКОНОМІКА. Ринок більше не належить працівнику: що змінюється для українців у Польщі?
Володимир Гарматюк