Асоціація зазначила, що ситуація у польській олійній промисловості вже «надзвичайно складна». Галузь вже стикається з дефіцитом сировини в майбутньому сезоні 2024/2025, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
Адам Стемпень, генеральний директор Польської асоціації виробників олії говорить, що продовження заборони може зашкодити переробній промисловості Польщі, а польським аграріям нема чого боятися, якщо український ріпак з’явиться на польському ринку.
Генеральний директор PSPO Адам Стемпень заявляє, що внутрішнього ріпаку не вистачає навіть для задоволення потреб ринку, тому українська сировина могла б компенсувати дефіцит без шкоди для польських фермерів. Він переконує, що це не призведе до витіснення місцевого виробництва: весь власний урожай купуватимуть за євро‑ринковою ціною, а обмеження імпорту можуть вирішуватися через квоти.
Критика стосується й того, що хоча заборона розповсюджується на сирий ріпак, імпорт готової ріпакової олії дозволений. Це, на думку PSPO, ставить польських переробників у менш конкурентні умови, адже українська олія надходить, хоча сировина блокується.
Польський уряд утримується від змін. Міністерство економічного розвитку та технологій пояснює, що чекає завершення перегляду угоди між ЄС та Україною, оскільки скасування заборони під час торгів може бути неправильно сприйняте політично.
В умовах зниження врожайності польського ріпаку, що прогнозується на рівні 3,3–3,5 млн тонн, в той час як переробні потужності можуть обробити понад 4 млн, дефіцит сировини сягає сотень тисяч тонн. Це також загрожує дефіцитом кормового білка і зростанням імпорту соєвого шроту — молочно-м’ясна промисловість починає покладатися на сторонні джерела, зокрема з Південної Америки, натомість українська соя і ріпак могли б це компенсувати, - новорить Адам Стемпєнь.
Експерти PSPO переконані, що український ріпак і соя не конкуруватимуть з польськими виробниками — вони доповнюватимуть ринок. Україна залишатиметься основним гравцем на ринку соняшникової олії та шроту, а Польща — у сфері ріпаку, створюючи взаємовигідний «економічний міст» між країнами.
16 липня ВР України прийняла законопроєкт про запровадження 10% експортного мита на ріпак і сою з 1 вересня. Адам Стемпєнь говорить, що це ситуація, яка вимагає термінового дипломатичного втручання: «Якщо саме так ми будуємо наші відносини через торговельні обмеження, то я не думаю, що це правильний спосіб створити конкурентну перевагу для нашої галузі. Якщо цей закон набуде чинності без будь-яких законодавчих дій щодо ембарго на ріпак та іншу сировину, - а ріпак є нашою головною проблемою, оскільки у нас тут є цей дефіцит, - ми вважаємо, що регламент Міністра розвитку та технологій слід розширити, включивши до нього ріпакову олію, щоб запобігти фактичній залежності вітчизняної промисловості від ласки чи неласки іншої держави, і та швидкості, з якою будуть розвиватися потужності з переробки ріпаку для імпорту ріпакової олії до Польщі з України».
Повну розмову слухайте у доданому звуковому файлі:
22:55 2025_07_21_USPR_PROFIT_POLSKA_RZEPAK_IMPORT Z UKRAINY_ADAM STEPIEN.mp3 ПРОФІТ. Польські виробники олії вимагають розблокувати імпорт ріпаку з України
Володимир Гарматюк