Польща та Україна мають не дуже добрий досвід транспортування української агропродукції через територію Польщі. Протести аграріїв на кордонах вже, вочевидь, оскому набили. Проте питання досі у підвішеному стані. Навіть оновлена угода про торгівлю між Україною та ЄС викликає покищо більше питань, ніж дає відповідей. Тут претензії польських представників до ЄК, яка, за словами їхніми та й колишнього міністра села Чеслава Сєкерського, непрозоро підійшла до цієї угоди і неналежно прокомунікувала питання з європейськими країнами.
Згадали під час дебатів і про угоду з МЕРКОСУР, яка дуже часто на протестах стоїть поряд з українською агропродукцією. І про так зване неякісне зерно з України і про так званий вплив України на ціноутворення в Польщі. Все те, чим гудів агросектор і соцмережі під час тих подій минулого року. Та й сьогодні нічого не змінилося. Тут свою роль зіграла дезінформація і тролі, які дуже сильно вплинули на польське суспілсьство, говорять представники бізнесу та й політики.
Польський місцевий урядовець, чиновник та садівник, доктор сільськогосподарських наук, депутат Сейму Ярослав Жепа нагололошує, що фермери сьогодні дуже голосно говорять про три сфери, які становлять для них загрозу. Про угоду Меркосур, яка викликає багато сумнівів не лише у польських фермерів, до речі, щодо її виконання.
Друга тема – продукція з України. І ця друга тема, безумовно, ближча до Польщі. Зараз тут є ще одне занепокоєння щодо імпорту, насамперед зерна з України. Раніше це було питання транзиту. Під час цього транзиту багато зерна залишалося в Польщі та дестабілізувало польський ринок. Принаймні так тоді говорили. Каже Яросла Жепа: «Тоді ми обмежували вирощуввання та мали автоспоживання в Польщі, а цього року у нас, на жаль, профіцит зерна, ймовірно, 10 мільйонів тонн. І щось із цим потрібно робити. Звісно, найкраще було б експортувати. Але за якою ціною? Ціна зараз нижча за собівартість, коли йдеться про основні продукти, скажімо, зернові, головним чином».
І тут починається проблема. Транспортери хотіли б імпортувати дешевшу пшеницю з України, ймовірно, включно з тими, хто переробляє її на корм, тому вони були б раді цим скористатися. Але тоді виникає конфлікт інтересів з внутрішнім ринком польських виробників зерна. І додалася ще угода між Україною та ЄС, яка також потрапила до Польщі, за словами Ярослава Жепи, через задні двері.
Яцек Пєхота, Голова Полько-української економічної палати, який вже неодноразово і тоді під час протестів, і зараз піднімав це питання – каже, що проблема набагато глибша. Питання в тому, чи хоче Польща і її агросектор бути конкурентоспроможними. З нинішньою структурою господарства, а ще й без України в ЄС, переконує Яцек Пєхота, це зробити буде неможливо: «Ми, як Палата, організували круглий стіл на тему "Шлях українського сільського господарства до Європейського Союзу", і висновок цих дебатів, був однозначним. Найгірший сценарій присутності українського сільського господарства в Європейському Союзі був би кращим для нас, ніж сценарій його перебування поза Європейським Союзом. Чому? Бо Україна зі своїми ресурсами, кліматичними умовами та структурою сільського господарства засипле світ навколо Європи, і Європа залишиться з величезним надлишком зерна та сільськогосподарської продукції. Скільки вона зможе протриматися, субсидуючи фермерів, щоб забезпечити прибутковість сільськогосподарського виробництва в Європейському Союзі?».
І саме тема вступу України до ЄС дуже тісно стоїть із агросектором і протестами, на чому добре грають політики і пропаганда. Переважно російська. Бо мова значною мірою саме про конкуренцію, а не про так зване невиконання Україною вимог і стандартів. Бо ж багато країн у тому числі у Європі купують українську продукцію, отже, зі стандартами там все гаразд. Яцек Пєхота каже, всі стали свідками гібридної війни проти Польщі високої інтенсивності, бомбардування польських соцмереж безліччю фейкових новин та відеоісторій, які доводили, що все зерно нібито залишається у Польщі і впливає на ціни.
Транзит відбувався, каже Яцек Пєхота, вагони пломбувалися, моніторили перевезення, все це відбувалося. Але публічно постійно демонструвалося, що все це залишається в Польщі і впливає на ціни на зерно. Кожен, хто розуміється, має інформацію, знає як формуються ціни на зерно на світових ринках. Що ключове значення тут має Паризька фондова біржа. Але ж ні! У суспільній свідомості «українське зерно впливало на ціни на польському ринку».
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
10:01 GOSPODARCZY_20225_10_01_29594694_2025-10-02T11-08-39.097.mp3 Польща дискутує про безпечну логістику з Україною. Як впливає дезінформація?
Володимир Гарматюк