Повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила ситуацію в енергетичному секторі. Через постійні атаки на інфраструктуру підприємства й громади шукають автономні рішення та звертаються до державних і міжнародних програм фінансування.
Одна з них - програма «5-7-9». Про неї говорила під час Конгресу співпраці з Україною Common Future у Познані 22-23 вересня цього року голова парламентського комітету з питань місцевого самоврядування Олена Шуляк. Вона нагадала, що в Україні діє стратегія регіонального розвитку до 2027 року, а понад 900 громад уже розробили власні плани. Проте більшість не здатні реалізувати їх через слабку інституційну спроможність. «Єдиний інвестиційний портфель держави нараховує 149 проєктів на понад 11 трильйонів гривень. Це інструмент, який дозволяє громадам планувати, але багато хто просто неготовий ним скористатися», — підкреслила Шуляк. Також Олена Шуляк зазначила, що держава має інвестиційні пріоритети. Вони стосуються, перш за все, фінансування інфраструктурних проєктів.
«Зруйновані сьогодні енергетичні потужності і зруйнована енергетична інфраструктура потребують, перш за все, фінансування з державного бюджету і можливостей не просто відновитися, а створити таку енергетичну незалежність Ураїни для того, щоб це була така розподілена генерація, щоб ми менше залежали від того, коли будуть зруйновані ті чи інші об'єкти, щоб громади самостійно, децентралізовано могли виконувати свої завдання в сфері енергопостачання. Звичайно, для нас питання енергоефективності і енергонезалежності будуть залишатися таким же пріоритетом, як і питання нашої безпеки. Ми бачимо, що Росія не зупиняється, вона обстрілює саме енергетичну інфраструктуру, тому всі проєкти, які реалізуються на місцях, саме в частині енергоефективності, термомодернізації, забезпечення альтернативними джерелами енергії, вони на сьогодні будуть залишатися у фокусі уваги, де держава буде допомагати громадам і залучати інвестиції, і безпосередньо їх реалізовувати. Саме для того, аби в громадах розвивалася місцева економіка, держава також пропонує різні програми, наприклад, програма «5-7-9», коли через пільгове кредитування стимулюється на місцях робота перш за все переробних підприємств, і кожна громада, коли бачить потребу у відповідному залученні бізнесу до роботи в тій чи іншій території, може також долучатись до співфінансування державної програми і надавати ще більш привабливі можливості для роботи інвесторів».
Про досвід інвестицій в енергетичні проєкти в рамках цієї програми говорить Наталія Кононова, фінансова директорка компанії «Укртрубоізол», українського виробника труб великого діаметру, поліетиленових труб та антикоррозійної ізоляції поліетиленових та сталевих труб. За її словами, «середні підприємства можуть отримати кредит до 150 мільйонів під відсоткову ставку 5, 7 або 9 залежно від сфери виробництва». Їхня компанія, говорить Наталія Кононова, скористалася цією можливістю для будівництва сонячної електростанції потужністю 2 МВт, на яку отримала кредит у 40 мільйонів гривень.
«За п’ять місяців ми її встановили, запустили в експлуатацію в січні. Це дозволило нам вийти на 70% власної генерації влітку», - розповіла Наталія Кононова. За рік підприємство зекономило близько 10 мільйонів гривень на електроенергії.
Наталія Кулик, керівниця відділу маркетингу компанії «Альтек», найбільшого імпортера та виробника, розробника обладнання для альтернативної енергетики в Україні, зазначає, що зараз попит на розподілену енергетику суттєво зріс. І не лише у приватному секторі, а й серед малого та середнього бізнесу. За словами експертки, це видно і за результатами виставки «EcoEnergy Expo 2025», де було 194 учасники, з них 40 іноземних компаній і понад 8 тисяч відвідувачів.
Наталія Кулик вважає, що інтерес до відновлюваної енергетики в Україні є частиною ширшої тенденції, яку спостерігають також у Європі.
Крім програми «5-7-9», в Україні діють інші механізми фінансової підтримки. Як розповіла Наталія Кулик, «ЄБРР може компенсувати до 20% вартості обладнання через українські кредити», а банки - Ощадбанк, Укргазбанк і Приватбанк - пропонують «спеціальні умови для фізичних осіб під 0% річних без застави та комісії до 10 років кредитування». Для приватних домогосподарств держава покриває до 70% вартості обладнання.
Банки, за словами Наталії Кононової, зазвичай працюють лише з акредитованими підрядниками. «Якби ми вибрали підрядника, який не акредитований, йому б прийшлося пройти перевірку банку і стати в офіційний список», - пояснила вона. Така процедура знижує ризики для банку і позичальника, а для самих підрядників є можливістю підвищити довіру до себе.
Наталія Кулик навела приклад співпраці українських громад із міжнародними партнерами. У межах проєкту «Зелена відбудова України», реалізованого за підтримки Міністерства закордонних справ Чехії, одна громада отримала 195 тисяч гривень на встановлення системи накопичення енергії. «Це дозволяє підтримувати освітлення, вентиляцію, роботу насосів і систему опалення у разі знеструмлення», - розповіла Наталія Кулик.
Попри воєнні ризики, інтерес іноземних компаній до українського ринку зберігається. «До нас цього року приїжджало п’ять іноземних СЕО, які не побоялися приїхати. Вони бачать, як розвивається ринок», - зазначила Наталія Кулик. Українські підприємства сприймаються як надійні партнери, що вчасно виконують свої фінансові зобов’язання.
Програма «5-7-9» зараз дещо змінюється. Як пояснила Наталія Кононова, у листопаді минулого року було встановлено ліміт на отримання державної допомоги - 200 тисяч євро на три роки, але вже є інформація, що президент підписав законопроєкт про зняття цього обмеження. Тож зацікавлені очікують, що з початку нового року фінансування знову відновиться», сказала Наталія Кононова.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі:
24:56 ENERGETYCZNA_TRANSFORMACJA_2025_10_18.mp3 ЕНЕРГЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ. Програми підтримки українських енергетичних проектів
Володимир Гарматюк