Тема аграрної продукції з України знову піднята у Польщі. Принаймні є дві заяви. Міхал Колодзєйчак, колишній заступник міністра сільського господарства, заявив, що агропродукція з України загрожує сільському господарству в Європейському Союзі.
Міхал Колодзєйчак заявив, що Україна активно реформує аграрний сектор, об’єднавши міністерства сільського господарства, економіки та клімату. «Українці не хочуть продавати сировину. Вони прагнуть виходити на світові ринки з готовими продуктами та напівфабрикатами», — зазначив політик.
Він навів приклад: Україна вже запровадила 10% мито на експорт ріпаку та сої, щоб розвивати власне виробництво.
Колодзєйчак попередив, що нова торгова угода між Україною та ЄС створить серйозну конкуренцію для польських фермерів, а уряд, за його словами, «повинен діяти рішучіше».
Прем’єр Польщі Дональд Туск розповів про складні переговори щодо українського зерна. Він визнав, що врегулювання цього питання вимагало численних розмов та переконування в Єврокомісії, серед європейських партнерів, а також із самою Україною.
Туск зауважив, що Київ гостро реагував на інциденти з висипанням зерна на кордоні, трактуючи їх як «незрозумілу агресію»: «Було потрібно заспокоїти ці емоції», — зазначив він.
Очільник уряду підкреслив, що нині у Польщі діють внутрішні механізми контролю кордону, які мають захистити польських фермерів. «Якщо говоримо про українські продукти, то немає сумніву: потрібно бути дуже уважними, адже там не діяли жодні стандарти», — наголосив прем’єр.
Український економіст Олександр Крамаренко у розмові з «Польським радіо для України» зауважив, що реальна ситуація має інший вигляд. Він нагадав, що пільговий режим безмитного доступу українських аграрних товарів до ЄС завершився ще в червні і тепер діють квоти та мита, як до 2022 року.
«Це той самий режим, який існував до початку війни, і він польських агровиробників цілком влаштовував», — сказав експерт.
Олександр Крамаренко вважає, що розмови про відсутність стандартів — це маніпуляція. «Український агросектор експортоорієнтований. Якщо ми продаємо зерно в ЄС, то всі фітосанітарні норми дотримані. Великі українські виробники мають сучасні лабораторії, використовують точні технології, дрони, системи GPS. Це питання не лише стандартів, а й собівартості», — наголосив він.
За словами експерта, різниця між Україною та Польщею не у «якості» продукції, а у структурі виробництва. Польське село історично складається з дрібних господарств, тоді як в Україні — великі агропідприємства, які можуть інвестувати у контроль і технології.
«Це не добре і не погано — просто дві різні моделі. Але саме тому українці здатні утримувати конкурентоспроможність навіть без державних дотацій», — пояснив Олександр Крамаренко.
Економіст зазначив, що політична риторика у Польщі часто підлаштована під сільських виборців.
«Політики намагаються бути більшими патріотами села, ніж самі селяни. Легше звинуватити Україну, ніж говорити про необхідність технологічного оновлення фермерства», — сказав він.
Тема дотацій також, на його думку, показова. Польські аграрії отримують найбільшу фінансову підтримку від Євросоюзу, але це не призвело до технологічного ривка. «Дотації не можуть бути постійним вирішенням. Це має бути перехідний етап, щоб інвестувати в розвиток. Якщо вони перетворюються на звичку — це дорога в нікуди», — вважає експерт.
За словами Олександра Крамаренка, інтеграція України до ЄС дала б Брюсселю можливість встановити єдині правила, замість того, щоб реагувати на кожну кризу окремо. «Україна — це відповідь на глобальні виклики, а не проблема. Коли Іспанія та Італія потерпали від посухи, саме українські поставки врятували їхнє тваринництво», — підсумував він.
Повну розмову слухайте у доданому звуковому файлі:
29:43 PROFIT_2025_10_20_KRAMARENKO_AGROZAGROZA_Z_UKRAJINY.mp3 Зернове непорозуміння: чому польські політики бояться українського експорту
Володимир Гарматюк