7 січня Європейська комісія запускає новий етап дискусій щодо угоди з МЕРКОСУР.
Європейська комісія розпочинає новий етап політичних консультацій довкола торговельної угоди між Європейським Союзом та країнами МЕРКОСУР — Аргентиною, Бразилією, Парагваєм і Уругваєм. Уже цього тижня заплановані обговорення з міністрами сільського господарства держав-членів ЄС, а в п’ятницю має відбутися зустріч послів країн ЄС-27.
У Брюсселі очікують, що більшість держав-членів у підсумку погодяться підтримати угоду, яку Єврокомісія розглядає як один із ключових елементів своєї геоекономічної стратегії на тлі зростання глобальних торговельних бар’єрів і конкуренції.
Фінансові аргументи Брюсселя
Щоб розширити коло прихильників угоди, Європейська комісія робить ставку на фінансові стимули. Йдеться, зокрема, про обіцянку швидшого доступу до коштів для аграрного сектору в межах нового бюджету ЄС, а також про спрощення правил надання підтримки фермерам після 2027 року.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже звернулася з відповідним листом до президента Кіпру, який нині головує в Раді ЄС, а також до президента Європейського парламенту. У Брюсселі сподіваються, що такі кроки допоможуть змінити позицію Італії, яка раніше висловлювала застереження саме через фінансові ризики для аграрного сектору. Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні неодноразово наголошувала на необхідності додаткових гарантій для фермерів.
У Єврокомісії підкреслюють, що угода з МЕРКОСУР має вирішальне значення не лише для торгівлі, а й для ширшого економічного, дипломатичного та геополітичного позиціонування Європи.
«Однією з частин нашої геоекономічної стратегії є угода з МЕРКОСУР. Вона має ключове значення для Європи в економічному, дипломатичному та геополітичному плані. У час, коли зростають тарифи та вводяться нові торговельні обмеження, позитивний вплив цієї угоди важливий не лише для наших регіонів, а й для світової економіки», — заявила Урсула фон дер Ляєн.
Опір усередині ЄС: позиція Польщі та Франції
Попри оптимізм Єврокомісії, підтримка угоди в Євросоюзі залишається далеко не одностайною. Польща разом із Францією продовжує наполягати на посиленні захисних положень для європейських фермерів. Саме аграрний вимір став одним із найчутливіших у цій дискусії.
У грудні хвиля фермерських протестів прокотилася низкою країн Європи, зокрема Польщею, Францією, Бельгією та Грецією. Аграрії висловлювали побоювання щодо можливого напливу дешевшої продукції з країн Латинської Америки та ризиків нерівної конкуренції.
Міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський наголошує, що спротив угоді з МЕРКОСУР не є виключно польською позицією:
«Ці протести були не лише в Польщі — ми бачили страйки в Греції, Брюсселі, Франції. Фермери бояться підписання угоди між ЄС і країнами МЕРКОСУР. Ми робимо все можливе, щоб цьому запобігти», — зазначив Стефан Краєвський.
За його словами, 7 січня на прохання Польщі та Франції відбудеться зустріч із єврокомісарами та представниками головуючого у Раді ЄС Кіпру, під час якої сторони обговорюватимуть можливі механізми блокування угоди або посилення запобіжників для аграрного сектору.
Страх нерівної конкуренції
Польські фермери побоюються, що створення зони вільної торгівлі між ЄС і МЕРКОСУР може призвести до падіння цін і втрати конкурентних позицій. Серед ключових аргументів — різниця у виробничих стандартах, кліматичних умовах і підходах до використання засобів захисту рослин.
«У країнах МЕРКОСУР урожай збирають двічі або навіть тричі на рік, тоді як у нас інколи важко зібрати його один раз. Крім того, продукція не обтяжена такими високими стандартами, як у ЄС», — пояснює Стефан Краєвський.
Польща наполягає на принципі взаємності: вся продукція, що потрапляє на європейський ринок, має відповідати стандартам ЄС. Навіть у разі підписання угоди, за словами міністра, контроль якості імпорту залишатиметься обов’язковим.
Геополітичний контекст і фактор США
Дискусія навколо МЕРКОСУР активізувалася і на тлі заяв із Вашингтона. Останні висловлювання Дональда Трампа про так звану «півкулю Трампа» та роль США в Західній півкулі знову звернули увагу на Латинську Америку як арену глобальної конкуренції.
У Єврокомісії, однак, наголошують: стратегічний курс ЄС не змінюється. Речник Комісії Томас Реньє підкреслює, що Брюссель зберігає спокій і продовжує діалог з державами-членами:
«Ми переконані у важливості цієї угоди для глобальної позиції Європи й працюємо над тим, щоб якнайшвидше довести процес до завершення. Рішення мають ухвалювати саме держави-члени», — зазначив він.
МЕРКОСУР і Україна: паралельні страхи
Для польських фермерів угода з країнами МЕРКОСУР давно існує в одному дискусійному полі з темою майбутнього вступу України до ЄС. Обидва питання часто звучали під час аграрних протестів як символи страху перед розширенням ринку та посиленням конкуренції.
Стефан Краєвський підкреслює: захист польського аграрного сектору в процесі інтеграції України до ЄС не суперечить європейським прагненням Києва, а є політичним й економічним пріоритетом.
«Ми маємо захищати себе так само, як старий ЄС захищав себе, коли Польща вступала до Союзу. Україна, ставши членом ЄС, муситиме відповідати всім європейським стандартам, але виклики для аграрного ринку залишаються», — зазначив міністр.
Таким чином, нинішня дискусія навколо МЕРКОСУР дедалі більше нагадує репетицію майбутніх дебатів про розширення ЄС на схід. За гучними протестами та жорсткими заявами стоїть складний пошук балансу між відкритими ринками, геополітикою та захистом чутливого аграрного сектору Європи.
09:17 GOSPODARKA_MERCOSUR_2025_01_07.mp3 В ЄС обговорюють майбутню угоду з країнами МЕРКОСУР
Володимир Гарматюк