Торговельну угоду між Європейським Союзом та країнами Меркосур планують підписати вже цієї суботи, 17 січня, у Парагваї. Це офіційно підтвердила Європейська комісія. Від імені ЄС документ підпише президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Напередодні більшість країн Євросоюзу погодилися на укладення угоди, однак частина держав, зокрема Польща, Франція, Австрія, Ірландія та Угорщина, виступили проти. Це свідчить про те, що домовленість не має повної політичної підтримки в ЄС. Попри це Єврокомісія вважає угоду важливою з економічної та стратегічної точки зору.
Йдеться про створення зони вільної торгівлі між Євросоюзом і країнами Меркосур — Аргентиною, Бразилією, Парагваєм та Уругваєм. Загальний ринок охоплює майже 700 мільйонів споживачів. Для ЄС це означає розширення доступу до південноамериканських ринків, а також кращі умови для експорту європейської промислової продукції.
Найбільше угоду підтримують у промисловості. Передусім це автомобільна галузь, машинобудування, хімічний і фармацевтичний сектори. Вони розраховують на зниження або скасування мит і спрощення торгівлі. Для багатьох європейських компаній це можливість компенсувати ускладнення доступу до інших великих ринків, зокрема США та Китаю.
Водночас серйозні застереження висловлюють фермери. Найбільше занепокоєння викликає можливе зростання імпорту м’ясної продукції з Південної Америки. Йдеться про яловичину та м’ясо птиці, які можуть бути дешевшими за європейські аналоги. Європейські фермери наголошують, що виробники з країн Меркосур працюють за менш жорсткими екологічними та виробничими стандартами, що створює нерівні умови конкуренції.
Частина аграрного сектору водночас бачить у домовленості і можливості. Зокрема, виробники молочної продукції та яблук сподіваються на розширення експорту до Латинської Америки. Тому навіть серед фермерів немає єдиної позиції щодо угоди.
Останніми тижнями Єврокомісія проводила інтенсивні консультації з урядами держав-членів, зокрема з міністрами сільського господарства та постійними представниками країн у Брюсселі. Щоб зменшити опір, Комісія наголошувала на фінансових аргументах і запропонувала у майбутньому спростити механізми державної підтримки фермерів.
Також у тексті угоди передбачені захисні положення. Вони дозволяють запроваджувати обмеження або навіть повертати мита, якщо імпорт з країн Меркосур різко зросте і почне загрожувати європейському ринку. Угода не відкриває ринок повністю і містить кількісні квоти на окремі види продукції.
Окрема дискусія точиться навколо позиції Польщі. Президент країни відкрито виступив проти угоди, вказуючи на ризики для польського сільського господарства. Уряд Дональда Туска також голосував проти, але визнав, що в документі вдалося закріпити певні захисні механізми. Це стало джерелом внутрішніх політичних суперечок, оскільки опозиція нагадує, що ключові рішення щодо угоди ухвалювалися ще кілька років тому, коли при владі була інша політична сила.
З економічної точки зору угода має також стратегічний вимір. Європейський Союз зацікавлений у доступі до критичної сировини, зокрема рідкоземельних елементів, які використовуються в промисловості та нових технологіях. Документ обмежує можливість запровадження експортних мит на таку сировину і має зробити умови постачання більш передбачуваними для європейських компаній.
Після підписання угода може тимчасово набути чинності після ратифікації хоча б однією країною Меркосур. Для повного вступу в силу потрібне схвалення Європейського парламенту. Очікується, що голосування відбудеться протягом найближчих кількох тижнів.
Для України ця угода також має значення. Посилення конкуренції на європейському аграрному ринку може створити додатковий тиск для українських експортерів. Водночас вона відкриває можливості для співпраці з країнами Південної Америки та диверсифікації зовнішньої торгівлі.
28:37 01E5CE58.mp3 ЄС підписує угоду з Меркосур: плюси для промисловості та ризики для фермерів
Володимир Гарматюк