Європейські лідери на зустрічі «Коаліції охочих» у Парижі окреслили готовність посилювати підтримку України, але без остаточних і чітких рішень. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про готовність Варшави відіграти ключову логістичну роль, тоді як Франція та Велика Британія підтвердили наміри розмістити в Україні свої війська — щоправда, лише після можливого дипломатичного врегулювання. Йдеться не про класичні миротворчі сили, а про так звані reassurance forces — контингент із широким мандатом, який зможе діяти лише у відповідь на агресію.
Як пояснює політолог Олександр Краєв, рішення коаліції поки що залишаються проміжними і можуть змінюватися.
«Ці рішення не є прикінцевими і не є фінальними — як це часто буває з "Коаліцією охочих"», — наголосив експерт. За його словами, Європа намагається уникнути прямого зіткнення з Росією, тому фокус майбутньої присутності — безпека в морі та небі, тоді як питання контролю лінії розмежування або захисту стратегічних об’єктів залишається розмитим.
Окрему напругу створює позиція США. У першому варіанті підсумкового комюніке йшлося про «парасольковий» захист операцій коаліції з боку Вашингтона, однак у фінальному тексті залучення Сполучених Штатів сформульоване максимально обережно — «відповідно до можливостей та інтересів США». Це, за словами Краєва, підтверджує тенденцію до дистанціювання Америки і змушує Європу самостійно шукати безпекові рішення, водночас залишаючись залежною від закупівель американської зброї.
У підсумку, попри позитивні сигнали — приєднання Румунії до ініціатив із закупівлі озброєнь, тристоронній меморандум Києва, Парижа і Лондона та зростання оборонних бюджетів у низці країн, Європа все ще діє фрагментовано.
«У нас немає спільної "таблички Excel", де було б зрозуміло, хто, коли і за що платить», — підсумував Краєв. «Коаліція охочих» рухається вперед, але поки що без єдиного плану, а час, за оцінками експерта, працює не на користь затяжних рішень.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі.
Євгеній Дячков