Загострення ситуації на Близькому Сході традиційно впливає на світові енергетичні ринки. Будь-яке зростання напруженості у цьому регіоні майже миттєво відбивається на цінах на нафту та газ, а зрештою — на вартості енергії для європейських економік. У Європейському Союзі ці ризики обговорюють на політичному рівні: міністри країн G7 та представники ЄС аналізують можливі наслідки для енергетичної безпеки та шукають механізми стабілізації ринків.
У Брюсселі неодноразово наголошували, що повернення до російських енергоресурсів не розглядається. Європейська комісія працює над посиленням стійкості енергетичної системи, щоб кризи на світових ринках менше впливали на економіку ЄС.
Про стан енергетичної безпеки Європи та перспективи розвитку атомної енергетики говорить доктор Вітольд Остант — головний аналітик Інституту досліджень безпеки, енергетики та клімату у Варшаві, керівник кафедри загроз безпеки в Інституті теорії безпеки на факультеті національної безпеки Академії воєнного мистецтва у Варшаві.
Європа після енергетичної кризи
За словами Вітольда Останта, нинішня ситуація не є першою серйозною енергетичною кризою для Європи. Найгостріший виклик виник після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли Москва використала енергоресурси як інструмент політичного тиску.
«Насправді найсерйозніша енергетична криза за останні два десятиліття сталася після повномасштабного нападу Росії на Україну та пов’язаного з цим енергетичного шантажу», — зазначає експерт.
Після цих подій Європейський Союз та держави-члени почали активно змінювати свою енергетичну політику. За словами аналітика, приблизно з 2020 року були створені нові механізми співпраці та взаємної підтримки.
«Європейський Союз і держави-члени справді виконали серйозну роботу. Сьогодні в Європі є запаси газу і нафти, і можна сказати, що приблизно на 90 днів ми маємо природного газу», — говорить Вітольд Остант.
Польський досвід енергетичної залежності
Польща має власний історичний досвід залежності від російських енергоресурсів. Після розпаду соціалістичного блоку Москва використовувала постачання газу та нафти як політичний інструмент.
«Одні ціни були для так званих дружніх держав — відносно низькі, навіть демпінгові. А для тих країн, які відходили від співпраці з Росією, ціни були значно вищі», — пояснює експерт.
Саме тому після 2000 року Польща почала активно диверсифікувати постачання енергоресурсів — будувати нову інфраструктуру, розвивати термінали та інтерконектори.
Ядерна енергетика як стратегічний ресурс
На думку Вітольда Останта, дискусії про енергетичну безпеку Європи неможливо вести без теми ядерної енергетики. Він переконаний, що саме атомна енергетика здатна забезпечити стабільність енергосистеми.
«Якщо говорити про найдешевше і найстабільніше джерело енергії сьогодні, то це атомні електростанції, які працюють уже багато років», — наголошує він.
Експерт пояснює, що реактор будується на десятиліття.
«Коли ми будуємо атомну електростанцію, ми фактично будуємо її на 60 років. Ми можемо продовжити її роботу до 80 років», — говорить Вітольд Остант.
Для порівняння, вітрові турбіни або сонячні панелі мають значно коротший термін експлуатації.
«Вітрову турбіну ми будуємо максимум на 20 років, тому доведеться робити заміну кілька разів за той самий період, що працюватиме АЕС», — зазначає аналітик.
Проблема залежностей у новій енергетиці
Остант також звертає увагу на те, що перехід до відновлюваної енергетики не завжди означає зменшення залежностей.
«Сьогодні вітрова турбіна або сонячна панель здебільшого виробляється в країнах Східної Азії, головним чином у Китаї. Якщо Китай заблокує доступ до певних компонентів, ці турбіни просто не будуть побудовані», — пояснює він.
На думку експерта, це створює нову форму енергетичної залежності.
«Насправді лише ядерна енергетика може бути єдиним стабільним рішенням», — додає Вітольд Остант.
Доступ до ядерного палива
Ще одним аргументом на користь атомної енергетики експерт називає доступність урану. За його словами, це ресурс, який широко поширений у світі.
«Уран є у Сполучених Штатах, в Африці, країнах Азії, Австралії та Казахстані. Тож ми можемо диверсифікувати постачання», — говорить він.
При цьому вартість палива для атомних електростанцій залишається відносно низькою.
«Ціна урану для атомної електростанції набагато нижча, ніж ціна газу для електростанції або навіть вугілля», — зазначає експерт.
Повільність європейських процедур
Однак розвиток атомної енергетики в Європі стримується бюрократією та складними процедурами.
«У сфері атомної енергетики є велика проблема — повільність процедур і надмірна бюрократія. Документи та дозволи займають надзвичайно багато часу», — говорить Вітольд Остант.
Для порівняння він наводить приклад Китаю.
«У Китаї подібні реактори будують приблизно за п’ять років і майже утричі дешевше, ніж у Європі або США», — зазначає аналітик.
На його думку, якщо Європейський Союз зможе створити масштабну програму будівництва реакторів, це знизить вартість енергії та підвищить конкурентоспроможність економіки.
«Якщо ЄС вирішить побудувати, наприклад, 120 реакторів упродовж кількох десятиліть, ціна кожного наступного буде значно нижчою завдяки ефекту масштабування», — пояснює експерт.
Український фактор у ядерній енергетиці
Вітольд Остант вважає, що важливим партнером для Європи у сфері атомної енергетики може стати Україна.
«Україна має висококласних спеціалістів і великий досвід роботи з атомними електростанціями», — говорить він.
За словами експерта, ще до початку повномасштабної війни планувалися масштабні проєкти модернізації української атомної енергетики та інтеграції її в енергосистему Європи.
«Планувалося створити великі енергетичні мости до Польщі, Словаччини та інших країн Європейського Союзу», — зазначає Вітольд Остант.
Він переконаний, що співпраця у сфері атомної енергетики могла б включати спільні університетські програми, технологічні платформи та підготовку фахівців.
«Польща сьогодні фактично створює власні кадри для ядерної енергетики заново. Допомога України могла б бути ідеальною, як спільне підприємство або технологічна співпраця», — говорить експерт.
30:05 U 0315 TRANSFORMACJA ENEGR_30536677_2026-03-16T09-37-15.697.mp3 Вітольд Остант: ядерна енергетика має стати основою енергетичної безпеки Європи
Володимир Гарматюк