Україну в міжнародному контексті найчастіше сприймають як державу, яка отримує допомогу — гуманітарну, фінансову, військову або експертну. Проте після початку повномасштабної війни поступово формується новий напрям співпраці: українські громади починають ділитися власним досвідом з європейськими партнерами. Йдеться не лише про взаємну підтримку, а й про передачу практичних знань щодо управління містами у кризових умовах, цифровізації, організації комунальних служб та функціонування інфраструктури під час надзвичайних ситуацій.
Про це розповіла засновниця Міжнародного саміту мерів, експертка з міського розвитку Ірина Озимок у програмі «Профіт» Української служби Польського радіо.
За словами Ірини Озимок, під час дослідження партнерств між українськими та європейськими містами команда її проєкту намагалася відійти від традиційної моделі, коли Україна виступає лише отримувачем допомоги. Саме з цією метою було створено документальний проєкт «ДНК міста. Партнерства», який складається з семи історій про співпрацю різних громад.
«Ми хотіли показати, що партнерство — це не лише про допомогу Україні. Є багато сфер, у яких наш досвід сьогодні може бути корисним для європейських громад», — говорить Ірина Озимок.
У межах проєкту досліджувалися різні формати співпраці. Серед них — партнерство між Данією та Миколаєвом, співпраця між польським Любліном і Луцьком, а також взаємодія невеликих громад у Німеччині та Україні. Один із таких прикладів — співпраця між німецькою громадою Хофштеттен і Тростянецькою громадою на Львівщині. Хоча у Хофштеттені проживає лише близько двох тисяч мешканців, їм вдалося зібрати для України понад 1,6 мільйона євро допомоги.
Водночас партнерство не обмежувалося лише фінансовою підтримкою. Під час одного з візитів до України бургомістр німецької громади звернув увагу на швидкість мобільного інтернету.
«Він був здивований, що в Україні швидкість мобільного інтернету значно вища, ніж у його громаді. Після цього він подався на державні програми і залучив близько семи мільйонів євро для розвитку швидкісного інтернету у себе вдома», — розповідає Ірина Озимок.
Подібні приклади показують, що український досвід може бути корисним навіть у тих сферах, які здаються звичайними для українців.
Особливий інтерес у партнерів викликає досвід українських міст у кризовому управлінні. Після початку повномасштабної війни багато громад були змушені приймати нестандартні рішення, щоб забезпечити життєдіяльність населення.
Одним із таких прикладів став Миколаїв, який після руйнування інфраструктури залишився без централізованого водопостачання. Міська влада організувала понад 250 точок видачі води по всьому місту, а також створила мобільний застосунок «ХодиДоВоди», що допомагав мешканцям швидко знайти найближче місце набору води.
«Партнерів найбільше вражало, що навіть у такій ситуації не було хаосу. Люди знали, куди йти, як діяти, і місто змогло організувати процес так, щоб уникнути паніки», — зазначає експертка.
Іншим прикладом нестандартних рішень стало використання морської води у водопровідній системі Миколаєва для технічних потреб. Це рішення було вимушеним і могло пошкодити мережі, але дозволило уникнути гуманітарної катастрофи.
«Українські міста часто змушені ухвалювати рішення дуже швидко, оцінюючи ризики і потреби людей. Цей досвід кризового управління сьогодні цікавить багатьох європейських партнерів», — пояснює Ірина Озимок.
Окремий напрям співпраці пов’язаний із цифровізацією. За останні роки Україна суттєво просунулась у створенні електронних сервісів і модернізації адміністративних послуг. Зокрема, місто Вінниця регулярно приймає делегації з різних країн, які приїжджають вивчати роботу центрів надання адміністративних послуг і відкритих офісів.
За словами експертки, у багатьох європейських країнах подібні структури створювалися десятиліттями раніше, і зараз вони потребують модернізації. Україна ж розбудовувала їх уже з урахуванням нових цифрових стандартів.
Читай також:
Український досвід цікавить не лише муніципалітети, а й великі міжнародні компанії. Наприклад, на одній із конференцій у шведському місті Лінчепінг українські фахівці розповідали про роботу енергетичної системи під час атак на критичну інфраструктуру. Серед учасників заходу були представники таких компаній, як Scania та Siemens.
За словами Ірини Озимок, інтерес до українського досвіду значною мірою залежить від того, наскільки країни усвідомлюють потенційну загрозу з боку Росії. Особливо уважно до українських напрацювань ставляться скандинавські держави.
«Скандинавські країни краще розуміють ризики. Вони географічно ближчі до Росії і історично знають, що таке ця загроза», — пояснює експертка.
Водночас співпраця між Україною та Європою часто стає об’єктом інформаційних атак. Російська пропаганда намагається посварити суспільства і підірвати довіру між партнерами.
«Російські агенти працюють у багатьох країнах — серед політиків, коментаторів і навіть у медіа. Їхня мета — зменшити підтримку України і створити конфлікти між суспільствами», — зазначає Ірина Озимок.
Саме тому важливо демонструвати результати співпраці. Коли донори бачать, як використовується передане обладнання або допомога, це допомагає протидіяти маніпуляціям.
На думку експертки, ключову роль у майбутньому відіграватимуть горизонтальні зв’язки між містами. Йдеться не лише про офіційні угоди між мерами, а й про співпрацю між комунальними службами, університетами, культурними інституціями та громадськими організаціями.
«Україна сьогодні не лише отримує підтримку. Ми маємо досвід, який може бути корисним іншим — у цифровізації, управлінні кризами та роботі інфраструктури», — підкреслює вона.
На завершення Ірина Озимок наголошує, що головний урок українського досвіду полягає у готовності до різних сценаріїв.
«Не варто вірити Росії і потрібно бути готовими до будь-яких загроз. Це не означає жити в паніці, але означає мати план дій», — говорить експертка.
Сьогодні українські міста фактично стали майданчиком для формування нових підходів до управління кризами. І дедалі більше європейських громад розуміють, що цей досвід може бути для них важливим у майбутньому.
29:44 OZYMOK_PARTNERY_30492705_2026-03-08T19-05-00.168.mp3 ПРОФІТ. Громади України вчать партнерів управляти містами під час криз
Володимир Гарматюк