Українська Служба

Не тільки про зростання: що Польща отримала і що втратила після вступу в ЄС

24.03.2026 09:52
Вступ Польщі до Європейського Союзу у 2004 році часто подають як історію успіху — зростання економіки, нові дороги, відкриті ринки. Але за цими змінами стоїть складніший процес: тривала перебудова держави, зміна правил гри й помітна соціальна ціна. Пьотр Анджеєвський, головний аналітик Західного Інституту у Познані, наголошує: «Це не одна дата в календарі. Це приблизно десять років підготовки — зміни законів, процедур, інституцій».
Аудіо
  • Не тільки про зростання: що Польща отримала і що втратила після вступу в ЄС
Ілюстративне фотоpxhere.com/CC0 Domena publiczna

Економіка: швидке зростання, яке не з’явилося саме по собі

Пьотр Анджеєвський каже, економічний ефект очевидний. «ВВП Польщі сьогодні приблизно на 40% вищий, ніж був би без вступу до ЄС. Експорт зріс у п’ять разів, знизилося безробіття і рівень бідності». Ключову роль у цьому відіграли не лише європейські гроші, а зміни всередині держави. «Найважливіше — це якість інституцій. Держава почала працювати ефективніше. Без цього розвитку не було б».

Саме ці зміни дозволили бізнесу працювати в більш передбачуваному середовищі, а малим і середнім підприємствам — конкурувати на рівних. Однією з найбільш відчутних змін стало поступове зникнення неформальних практик.

«Раніше багато питань вирішувалися через знайомства або “конверти”. Це був так званий другий обіг, який фактично визначав, як працює система», — каже Анджеєвський.

Інституційні реформи поступово витіснили цю модель. «Корупція не зникла одразу, але стало на кілька порядків краще. З’явилися прозорі правила». Це змінило сам принцип конкуренції: вигравати почали ті, хто пропонує кращий продукт, а не має кращі зв’язки.

Зміни стали помітними і в повсякденному житті — передусім в інфраструктурі.

«Польща довгий час мала високий рівень смертності на дорогах — через погану інфраструктуру і звички водіїв. Завдяки коштам ЄС почалося будівництво автомагістралей і швидкісних доріг». Це дало швидкий ефект. «Кількість смертельних аварій значно зменшилася». Разом із дорогами змінювалася і поведінка — дотримання правил поступово стало нормою.

Регіони: різний темп розвитку

Європейські фонди дали поштовх розвитку навіть невеликим громадам. «Деякі регіони змогли залучити майже всі доступні кошти з програм ЄС — до 95–100%», — говорить експерт. Це дозволило швидко реалізовувати проєкти, на які раніше йшли десятиліття: ремонти інфраструктури, будівництво доріг, розвиток місцевих послуг. Водночас розвиток був нерівномірним. Великі міста і економічні центри росли швидше, ніж менші населені пункти.

Спільний ринок: головна перевага

Однією з ключових змін стало відкриття спільного ринку. «Польські компанії отримали доступ до великої кількості заможних споживачів. Це дозволило їм стати потужною експортною силою». Сьогодні близько 80% польського експорту йде до країн ЄС, а 88% — до Європи загалом.

Разом із можливостями з’явилися і втрати. Одразу після вступу почалася масова трудова міграція. «Близько 2,4 мільйона людей виїхали працювати до інших країн ЄС», — зазначає Анджеєвський. Особливо це стосувалося менших міст і регіонів, де бракувало роботи.

З одного боку, це означало додаткові доходи — частина зароблених грошей поверталася в країну. З іншого — Польща втратила значну частину працездатного населення. 

«З’явилося явище “євросиріт” — дітей, які росли без одного або обох батьків». Цей соціальний ефект, за його словами, був відчутним і його не можна ігнорувати.

Експерт вважає, що повністю уникнути відтоку людей було неможливо. «Люди завжди прагнуть жити краще. Якщо з’являється можливість швидко покращити своє життя — частина поїде». Спроби штучно обмежити виїзд могли б мати зворотний ефект. Натомість держава може лише пом’якшувати наслідки — інвестувати в регіони і створювати умови для повернення.

«На початку не було достатньої комунікації, що варто залишатися. Було відчуття: якщо Захід відкрився — треба їхати».

Використання європейських коштів значною мірою залежав від якості інституцій.

«Польща і Угорщина — два різні приклади. У Польщі кошти здебільшого використовувалися ефективно і працювали на розвиток».

Слабка підготовка держави може призвести до протилежного ефекту — розчарування і недовіри, каже експерт. Попри економічне зростання, у Польщі зростає сприйнятливість до критики ЄС.

«Це пов’язано зі зростанням витрат і невизначеності, а також із наративами про втрату суверенітету», - каже Пьотр Анджеєвський.

Частину таких настроїв підсилює інформаційний простір. Бракує пояснення, що членство в ЄС не зменшує, а збільшує можливості держави. Польща, за його Пьотра Анджеєвського, стала економічно сильнішою і має більше впливу, ніж раніше. Водночас дискусії про роль ЄС і надалі залишаються частиною внутрішньої політики.

19:57 PROFIT_UE_ANDRZEJEWSKI_2026_03_24.mp3 Не тільки про зростання: що Польща отримала і що втратила після вступу в ЄС 

 

Володимир Гарматюк