Польща серед лідерів економічного зростання в ЄС, але з найбільшим дефіцитом бюджету
Польща залишається серед лідерів Євросоюзу за темпами економічного зростання. Про це йдеться у весняному прогнозі Європейської комісії, яка підтвердила свої оцінки, оприлюднені в листопаді. Водночас цього року Польща матиме найбільший у ЄС дефіцит державних фінансів.
Цьогорічне зростання ВВП становитиме 3,5 відсотка, що забезпечить Польщі друге місце в Євросоюзі після Мальти. Наступного року Польща опуститься на третю позицію зі зростанням на рівні 2,8 відсотка ВВП. Лідером залишиться Мальта, а на друге місце вийде Ірландія, яка цього року стане єдиною країною ЄС, що увійде в рецесію.
Минулого року польська економіка показала кращі результати, ніж очікувала Єврокомісія. ВВП зріс на 3,6 відсотка.
Польська економіка залишається однією з найдинамічніших у Євросоюзі завдяки стабільному приватному споживанню та високому рівню інвестицій, профінансованих із фондів ЄС. Наступного року темпи зростання мають сповільнитися через скорочення інвестицій і державного споживання.
Польща вимагає від Єврокомісії оцінити вплив торговельних угод на аграрний сектор
Польща вимагає від Європейської комісії оцінити вплив торговельних угод із країнами поза Євросоюзом на сільське господарство держав-членів. Таку вимогу в Брюсселі озвучив міністр сільського господарства Стефан Краєвський під час зустрічі міністрів ЄС.
Він заявив, що йдеться як про аналіз впливу на внутрішні ринки окремих країн, так і про оцінку чутливих товарів, зокрема цукру.
«Ці угоди охоплюють близько 16 відсотків загального виробництва цукру на європейському ринку — це більше, ніж виробляє Польща. Не може бути так, що з одного боку ми шукаємо кошти для підтримки наших фермерів і переробників, а з іншого — вільно підписуються угоди, які несуть численні загрози для місцевих виробників», — заявив міністр.
Від початку цього місяця діє угода з країнами Меркосур — Аргентиною, Бразилією, Парагваєм та Уругваєм. Нещодавно Єврокомісія також завершила багаторічні торговельні переговори з Індією та Австралією.
Кілька днів тому Комісія уклала угоду і з Мексикою. Як пояснив Стефан Краєвський, вона не становить загрози для європейських фермерів, оскільки Мексика радше імпортує, а не експортує аграрну продукцію.
У Польщі сповільнюється зростання зарплат і промислового виробництва
У Польщі погіршується ситуація на ринку праці, а уповільнення помітне, зокрема, у промисловості. Головне статистичне управління повідомило, що середня брутто-зарплата у квітні була на 5,4 відсотка вищою, ніж рік тому, і становила 9 тисяч 530 злотих 74 гроші.
Головна економістка Banku Pocztowego Моніка Куртек заявила, що зарплати зростають найповільніше з березня 2021 року.
«Якби зовнішня ситуація, насамперед глобальна, почала покращуватися, це, ймовірно, відчулося б також на ринку праці. Однак через те, що триває війна на Близькому Сході та триває війна в Україні, західні підприємства скорочують кількість робочих місць або інколи, як у випадку Польщі, навіть закривають свою діяльність. Усе це, на жаль, відображається на ринку праці», — сказала Моніка Куртек.
Вона додала, що сповільнилося також промислове виробництво. У квітні воно зросло на 3,1 відсотка, тоді як у березні зростання становило 9,4 відсотка.
«Березневий стрибок був спричинений наближенням Великодніх свят і зростанням попиту. У квітні цього імпульсу вже немає, тому виробництво сповільнилося. Водночас ситуація залишається залежною від зовнішніх факторів. Значна частина промислової продукції експортується, і залежно від того, як формуються експортні замовлення, виробництво або прискорюється, або сповільнюється», — пояснила економістка.
Позитивним сигналом є зростання будівельно-монтажного виробництва на 4,5 відсотка у річному вимірі. За словами Моніки Куртек, у будівельній галузі помітне пожвавлення після складної зими.
Польський бізнес закликають не чекати завершення війни для інвестицій в Україну
Польський бізнес не повинен чекати завершення війни, аби заходити на український ринок. Про це заявив голова Агентства розвитку промисловості Польщі Бартош Бабуська.
За його словами, Україна вже зараз є одним із ключових напрямків польського експорту, а після війни може стати воротами для польських товарів на ринки Близького Сходу. Торік Польща експортувала до України продукції на 14 мільярдів євро.
Бабуська наголосив, що український ринок залишається перспективним для польських компаній, а держава має допомагати бізнесу фінансуванням, гарантіями та підтримкою прозорих процедур.
«Для кожного підприємця інша країна — це певний виклик. Але це точно не Індія, ми дуже близькі одне до одного. Тому український ринок, на мою думку, щонайменше вартий уваги. Ми бачимо, що провідні представники польської промисловості вже інвестували в Україну і, наскільки мені відомо, не скаржаться. Звісно, війна є трагедією і впливає на економічне життя», — заявив він.
Водночас Бартош Бабуська визнав, що вести бізнес в Україні непросто, особливо в умовах війни. Серед головних викликів — складні адміністративні процедури та потреба в державній підтримці польських інвесторів.
Він також закликав не відкладати підготовку до післявоєнних проєктів.
«Немає сенсу чекати. Найкраще це показують турки, які інвестують попри війну і вже мають дуже хороші стартові позиції, отримуючи значну частину державних замовлень у дорожньому будівництві. Тому чекати не варто.
Також не варто чекати, тому що дорожні чи інфраструктурні інвестиції — це не лише вихід бульдозерів на будмайданчик. Перед цим іде цілий етап процедурної, юридичної та проєктної підготовки. Ми повинні мати готові проєкти, щоб одразу після завершення війни виходити на будівельні майданчики», — наголосив він.
У Варшаві відбудеться Польський економічний конгрес
28 травня Варшава стане місцем однієї з найважливіших економічних дискусій року. У Музеї Війська Польського відбудеться Польський економічний конгрес, організований організацією Pracodawcy RP та Fundacją Pozytywnych Idei.
Очікується близько 2000 учасників, у тому числі понад 200 спікерів, представники державної адміністрації, бізнесу, керівники найбільших польських компаній та інвестори. Спеціальним гостем стане колишній прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон.
Гасло цьогорічного заходу — «Час переваги». Організатори зазначають, що Польща перебуває в особливому моменті розвитку, а традиційні джерела економічного зростання поступово вичерпуються.
Конгрес має обговорити моделі збереження економічного зростання на найближчі десятиліття. Про це розповів речник організації Pracodawcy RP Томаш Богуславський.
За його словами, тематично конгрес поділено на кілька напрямків: «амбіція», «геоекономіка», «стійкість» та «людина».
«Амбіція» стосується пошуку шляхів подальшого розвитку Польщі попри геополітичні виклики та війну за східним кордоном. «Геоекономіка» присвячена функціонуванню економіки в умовах відходу від глобалізації та зростання міжнародної напруги.
Напрям «стійкість» охоплює питання фізичної та кібербезпеки, а «людина» — демографічні виклики. Щороку з польського ринку праці вибуває близько 120 тисяч осіб.
Томаш Богуславський додав, що не випадково економічний конгрес у Варшаві відбувається безпосередньо перед форумом Ukraine Recovery у Гданську.
За його словами, неможливо говорити про Польщу, Європу та економіку без контексту війни, яка триває в Україні, та майбутньої відбудови країни. Він наголосив, що події за східним кордоном Польщі впливають на всю Європу.
09:23 GOSPODARKA_2026_05_28.mp3 ЕКОНОМІКА. Польща, ЄС та Україна: економічне зростання, ринок праці й перспективи післявоєнної відбудови
Володимир Гарматюк