«Росатом» без санкцій: чи готова Європа відмовитися від російських ядерних технологій?

Попри санкції проти Росії у багатьох секторах економіки, її атомна галузь досі значною мірою зберігає присутність на європейському ринку. Рішення Німеччини дозволити виробництво ядерного палива за російською технологією у Лінгені знову поставило питання: чи може Європа одночасно говорити про енергетичну незалежність і продовжувати співпрацю з «Росатомом». Про ризики співпраці з російською атомною галуззю в програмі «Енергетична трансформація» Української служби Польського радіо говорив генеральний менеджер з безпеки та стійкості DiXi Group Михайло Бабійчук.

Фото ілюстративне. Електростанція Emsland (нім. Kernkraftwerk Emsland) — колишня атомна електростанція, розташована поблизу міста Лінген у районі Емсланд федеральної землі Нижня Саксонія в Німеччині.

Autorstwa Krd - Praca własna, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=68171855

Попри масштабні санкції проти Росії, її атомна галузь досі значною мірою зберігає присутність на європейському ринку. Рішення Німеччини дозволити виробництво ядерного палива за російською технологією в Лінгені знову порушило питання: чи може Європа одночасно говорити про енергетичну незалежність і продовжувати співпрацю з «Росатомом».

Під час Конференції з питань відновлення України в Гданську українська сторона закликала європейські країни звернути увагу на російський ядерний сектор і поширити санкції також на цю сферу. Як зазначалося, доходи від діяльності російської атомної промисловості поповнюють бюджет РФ і таким чином опосередковано фінансують війну проти України. Про ризики співпраці з російською атомною галуззю в програмі «Енергетична трансформація» Української служби Польського радіо розповів генеральний менеджер з безпеки та стійкості DiXi Group Михайло Бабійчук.

«Росатом» залишається поза масштабними санкціями

Коли йдеться про санкції проти Росії, найчастіше згадують нафту, газ, банки, технологічний експорт чи російський «тіньовий флот». Водночас атомна галузь, зокрема державна корпорація «Росатом», досі не потрапила під системні обмеження.

«Не можна сказати, що щодо "Росатома" взагалі немає санкцій. Це неправда. США вже запроваджували обмеження проти окремих структур, пов’язаних із корпорацією, а деякі компанії з її орбіти потрапили під санкції Європейського Союзу. Але ці заходи залишаються точковими», — пояснив Михайло Бабійчук.

За його словами, чинні санкції не охоплюють «Росатом» як цілісну систему та не забороняють повністю співпрацю європейських компаній із російськими ядерними технологіями.

Одним із проявів цієї залежності залишається використання російського ядерного палива в низці європейських країн.

Лінген: виробництво російського палива в Німеччині

Особливу увагу експерт звертає на ситуацію із заводом ядерного палива в німецькому місті Лінген.

Міністерство довкілля, енергетики та захисту клімату Нижньої Саксонії дозволило розширити виробництво паливних елементів російського типу. Йдеться про виготовлення палива за російською ліцензією з використанням технології компанії ТВЕЛ, яка входить до структури «Росатома».

Виробництво здійснюватиме французька компанія Framatome, однак із використанням російської технологічної бази.

Дозвіл було видано з низкою обмежень: передбачено обмежений доступ російських представників до виробництва, а також контроль обладнання й програмного забезпечення.

«Сам факт запровадження таких умов свідчить, що ризики визнаються. Німецька сторона фактично враховує можливість шпигунства, саботажу чи іншого втручання», — зазначив експерт.

Водночас, за його словами, головне питання полягає не лише в технічному контролі, а й у стратегічному виборі: чи повинна російська технологія залишатися частиною європейського ядерного ринку.

Залежність лише змінює форму

Міністр довкілля Нижньої Саксонії Крістіан Мейер заявив, що з політичного погляду вважає співпрацю з російською атомною корпорацією помилковою.

«Основна увага має бути зосереджена на зменшенні, а не на збільшенні залежності від Росії, особливо в такому чутливому секторі, як ядерна енергетика», — сказав він.

Однак німецький регулятор не мав юридичних підстав відмовити компанії, оскільки загальної санкційної заборони щодо «Росатома» не існує.

За словами Михайла Бабійчука, аргумент про те, що виробництво в Європі автоматично означає незалежність від Росії, є хибним.

«Якщо паливо виробляється в Німеччині, але за російською ліцензією, з використанням російської інтелектуальної власності та технічної документації, залежність не зникає. Вона лише змінює форму», — наголосив експерт.

«Росатом» — це не лише атомна енергетика

Однією з головних причин, через які Україна закликає посилити санкції проти російської атомної галузі, є не лише енергетична залежність.

Як зазначають у DiXi Group, «Росатом» тісно інтегрований у російський військово-промисловий комплекс.

«Це не просто компанія, яка будує атомні електростанції та виробляє паливо. Це державна корпорація, що є частиною ширшої технологічної системи Росії», — пояснив генеральний менеджер з безпеки та стійкості DiXi Group.

Підприємства, пов’язані з корпорацією, залучені до виробництва товарів подвійного призначення, електроніки, окремих компонентів для військової техніки та іншої продукції, яка підтримує російський оборонний сектор.

Таким чином, доходи від цивільної діяльності «Росатома» також стають частиною економічної системи, що забезпечує ведення війни проти України.

Читай також:

• Westinghouse: Польща та Україна можуть стати центром атомної співпраці регіону

Чому ЄС не запроваджує санкції проти «Росатома»

Однією з головних перешкод залишається відсутність політичної єдності серед держав Європейського Союзу.

Експертка Польського інституту міжнародних справ Ельжбєта Каца зазначає, що країни Балтії та Польща регулярно порушують питання санкцій проти російської атомної галузі, однак наразі для такого рішення немає підтримки всіх 27 держав ЄС.

«Багато країн поступово скорочують залежність від Росії у сфері атомної енергетики, але кілька держав залишаються залежними. Саме це і є головною політичною проблемою», — зазначила вона.

За словами представника DiXi Group, Європейський Союз має визначити чітку кінцеву мету — повністю відмовитися від технологічної залежності від Росії.

Український досвід показує: відмова можлива

Після початку повномасштабного вторгнення Україна була змушена швидко відмовитися від російського ядерного палива.

Сьогодні держава працює над розвитком власного виробництва паливних збірок у співпраці із західними партнерами, зокрема компанією Westinghouse.

«Український приклад показує, що такий перехід можливий. Це не відбувається за кілька місяців, але це цілком реальний процес», — сказав генеральний менеджер з безпеки та стійкості DiXi Group Михайло Бабійчук.

На його думку, Україна разом із Польщею та іншими країнами регіону може відіграти важливу роль у створенні альтернативного ядерного ринку Європи.

Лінген як тест для європейської політики

Ситуація навколо заводу в Лінгені стала символічною для майбутньої енергетичної політики Європи.

З одного боку, країни ЄС прагнуть зменшити залежність від Росії. З іншого — окремі економічні та технологічні зв’язки з «Росатомом» продовжують існувати.

«Лінген — це тест на послідовність європейської політики», — підсумував Михайло Бабійчук.

За його словами, рішення ще може бути оскаржене, а найближчі місяці покажуть, чи готова Європа перейти від політичних заяв про енергетичну незалежність до конкретних дій.

25:34 ET_ROSATOM_BABIJCZUK_2026_07_26_OK.mp3 Росатом у Європі: чому співпраця з Росією в ядерній сфері залишається проблемою безпеки

 

Володимир Гарматюк