Європейський Союз у межах нового пакета санкцій проти Росії виключив російські соболині шкури зі списку товарів, на які поширюються обмеження. Це означає, що їхній імпорт до країн ЄС знову став можливим.
Рішення викликало дискусію серед держав — членів ЄС. Польща виступає проти будь-якого послаблення санкцій проти Росії. У Варшаві наголошують, що винятки можуть зменшити ефективність європейських обмежень.
За інформацією PAP, за повернення соболиного хутра на європейський ринок виступали Італія та Греція, які є одними з найбільших імпортерів цього товару в Євросоюзі. Головним аргументом стало те, що Росія посідає провідне місце на світовому ринку соболиного хутра, а альтернативні джерела постачання залишаються обмеженими.
Водночас у Європейському Союзі триває обговорення майбутнього хутрової промисловості. Серед можливих заходів розглядають обмеження розведення тварин заради хутра, а також можливе запровадження заборони на імпорт і продаж хутряних виробів.
Польський уряд представив масштабну програму розвитку залізничного транспорту. Її головна мета — збільшити кількість пасажирів до 800 мільйонів на рік і створити сучасну мережу швидкісних перевезень по всій країні.
Програма Інтегрованої залізничної мережі передбачає будівництво 2700 кілометрів ліній для високошвидкісних потягів. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що після модернізації залізнична система Польщі дасть змогу потягам розвивати швидкість до 350 кілометрів на годину.
За словами глави уряду, польські пасажири мають отримати сучасний транспорт, більшу кількість сполучень і можливість швидко пересуватися між містами.
Міністр інфраструктури Даріуш Клімчак повідомив, що на розвиток залізниці спрямують 100 мільярдів злотих. Кошти підуть на закупівлю нового рухомого складу, електрифікацію ліній, будівництво додаткових колій, цифровізацію та створення паркінгів біля вокзалів.
Міжнародний валютний фонд схвалив новий транш фінансової допомоги для України в розмірі близько 690 мільйонів доларів США. Кошти мають підтримати бюджетну та фінансову стабільність країни в умовах повномасштабної війни.
У МВФ зазначили, що Україна зберегла макроекономічну стабільність і виконала основні показники програми. Водночас фонд звернув увагу на складну ситуацію через атаки на критичну інфраструктуру та міжнародну нестабільність.
Новий транш є частиною чотирирічної програми розширеного фінансування EFF загальним обсягом 8,1 мільярда доларів. Після чергового платежу загальна сума отриманої Україною допомоги в межах цієї програми становитиме приблизно 2,2 мільярда доларів.
Польща продовжує підтримувати міжнародну фінансову допомогу Україні, наголошуючи на важливості стабільності української держави для безпеки всього регіону.
Уряд Польщі також готує запровадження цифрового податку для великих технологічних компаній. Міністерство цифровізації має представити відповідний законопроєкт до кінця липня.
Планується, що ставка податку становитиме 3 відсотки й поширюватиметься на великі міжнародні компанії, які отримують значні доходи від діяльності на польському ринку.
За оцінками уряду, новий механізм може приносити до державного бюджету кілька мільярдів злотих щороку. У Міністерстві цифровізації заявляють, що частина великих компаній отримує значні прибутки в Польщі, але недостатньо інвестує в економіку країни.
Прихильники цифрового податку вважають, що він допоможе вирівняти умови між міжнародними технологічними корпораціями та місцевим бізнесом. Водночас критики попереджають, що частину витрат компанії можуть перекласти на споживачів через підвищення вартості цифрових послуг.
Польща виділяє понад 1,26 мільярда злотих на розвиток електромобільності. Національний фонд охорони довкілля та водного господарства підписав угоди щодо створення та розширення понад 147 станцій заряджання електромобілів по всій країні.
Уряд наголошує, що розвиток електротранспорту є важливим елементом енергетичної трансформації та зменшення залежності від імпорту викопного палива.
За словами представників Міністерства клімату та довкілля, Польща щороку витрачає понад 100 мільярдів злотих на закупівлю енергоносіїв за кордоном. Перехід на електричний транспорт має допомогти залишати більше коштів у польській економіці.
Окремо в Польщі триває дискусія щодо можливого вступу України до Європейського Союзу та його впливу на аграрний сектор.
Як пише Dziennik Gazeta Prawna, головним викликом для польського сільського господарства може бути не українська конкуренція, а майбутня реформа системи європейських дотацій.
Україна має понад 41 мільйон гектарів сільськогосподарських земель, тому її включення до Спільної аграрної політики ЄС може вплинути на розподіл фінансової підтримки.
Експерти вважають, що Польща має зосередитися на створенні рівних правил конкуренції, розвитку переробки, логістики та аграрних технологій.
На їхню думку, співпраця з Україною може стати можливістю для польського бізнесу, якщо всі виробники працюватимуть за однаковими санітарними, ветеринарними та екологічними стандартами.
IAR, PAP/В.П.