Перший рік президентства Кароля Навроцького супроводжується активним використанням права вето. Президент уже заблокував 41 закон — більше, ніж будь-хто з його попередників. Серед них були рішення, що стосувалися підвищення акцизів, так званого цукрового податку та правил функціонування сімейних фондів.
За оцінкою PolskieRadio24.pl, сукупні втрати бюджетних доходів через президентські вето можуть становити близько 5–6 мільярдів злотих. Економіст Ян Олешчук-Зигмунтовський вважає, що для державних фінансів це не є сумою, яка принципово змінила б ситуацію, однак додаткові надходження могли б зменшити масштаб бюджетного дефіциту.
«Кілька законів, кожен із яких десь означає марнотратство або накопичення саме надзвичайних прибутків там, де їх не повинно бути, однак якби ці кошти спрямували державі та до бюджету, то масштаб дефіциту, безумовно, був би меншим», — зазначає економіст.
На його думку, рішення президента також демонструють певний підхід до економічної політики, за якого пріоритет надається великим компаніям і заможнішим громадянам.
«Тож у кожній сфері це, я б сказав, рішення, що суперечить базовим суспільним інтересам, а радше показує, що президент Навроцький говорить: насамперед корпорації, насамперед багаті. Поляки — десь на останньому місці», — говорить Ян Олешчук-Зигмунтовський.
Тим часом Польські авіалінії LOT продовжують оновлювати свій флот. У варшавському аеропорту імені Фридерика Шопена приземлився тринадцятий із замовлених перевізником літаків Boeing 737 MAX. Таким чином, у флоті LOT тепер 31 літак цього типу.
Нові Boeing використовуватимуть передусім на європейських маршрутах та рейсах середньої дальності. За словами речника LOT Кшиштофа Мочульського, літаки можна буде побачити, зокрема, на напрямках до Ташкента, Алмати, Астани та на Близькому Сході.
«Ці літаки обслуговуватимуть маршрути європейської мережі, а також так званого medium haul, тобто їх можна буде побачити, зокрема, у Ташкенті, Алмати, Астані, а також на маршрутах на Близький Схід. Наразі тривають організаційні роботи з підготовки до введення цього літака на лінію», — пояснює Кшиштоф Мочульський.
Оновлення флоту на цьому не завершиться. LOT очікує також на два Boeing 787 Dreamliner для далекомагістральних маршрутів. Паралельно перевізник готується до введення в експлуатацію Airbus A220. Перші літаки цього типу мають з'явитися у Варшаві в першому кварталі наступного року.
«Триває навчання пілотів. Також багато чого відбувається у технічній сфері, де ми готуємося до введення цього літака в експлуатацію. Водночас перші літаки з’являться у Варшаві в першому кварталі наступного року», — розповідає речник LOT.
А восени польський перевізник планує розпочати регулярні рейси до Бангкока. Наступного року до мережі напрямків має додатися Ханой.
Ще один великий проєкт, який змінюватиме польську економіку та енергетичний сектор, — будівництво першої атомної електростанції. Для її охолодження планують використовувати воду з Балтійського моря.
Голова правління Польських атомних електростанцій Марек Вощик пояснює, що таке рішення дозволить уникнути обмежень, з якими під час періодів високих температур стикаються атомні електростанції, що використовують річкову воду.
«Навколо узбережжя Балтійського моря наразі є кілька електростанцій, адже і у Фінляндії, і у Швеції є саме об’єкти, атомні електростанції, які охолоджуються балтійською водою, морською водою з Балтійського моря. Вони не стикаються з такими обмеженнями. Звичайно, теоретично можна уявити, що потепління клімату стане настільки сильним, що певні обмеження також можуть виникнути, однак з усіх аналізів, якими ми наразі володіємо та які проводимо, нам нічого подібного не загрожує», — зазначає Марек Вощик.
Атомну електростанцію планують побудувати в гміні Хочево на Помор'ї. Перший із трьох реакторів має розпочати роботу у 2036 році.
Паралельно в Польщі готують новий інструмент для приватних заощаджень та інвестицій — Особисті інвестиційні рахунки, або OKI. За оцінкою Брокерського бюро PKO, протягом перших трьох років ними можуть скористатися понад два мільйони людей. Закон уже ухвалив Сейм, тепер його має підписати президент Кароль Навроцький.
У рамках OKI можна буде інвестувати без сплати податку до 100 тисяч злотих, зокрема в акції та інвестиційні фонди. Для депозитів та державних ощадних облігацій неоподатковуваною буде сума до 25 тисяч злотих.
Аркадіуш Пончка з Федерації польських підприємців вважає, що новий механізм може заохотити поляків більше заощаджувати та вкладати кошти на фінансовому ринку. Водночас, на його думку, людям потрібно буде зрозуміло пояснити принцип роботи нового інструменту.
«Я думаю, що за умови хорошої інформаційної кампанії для громадян, яка пояснить, що це ще один продукт, який не має служити якійсь заплутаній інвестиційній логістиці, а насправді має дозволити нам заощаджувати й отримувати з цього певні переваги до визначеної суми. Адже раніше в інших формах у нас забирали податок...», — зазначає Аркадіуш Пончка.
Міністр фінансів та економіки Анджей Доманський наголошує, що OKI розраховані не лише на найбагатших інвесторів. За його словами, цей механізм має бути насамперед інструментом для людей, які регулярно відкладають кошти та хочуть інвестувати їх на вигідніших умовах.
«Це не зміна для вузької групи найбільш заможних інвесторів. Це рішення, розроблене передусім для людей, які систематично нарощують свій капітал і хочуть робити це на кращих умовах, ніж сьогодні. Ця систематичність у заощадженні є абсолютно ключовою. Рішення, завдяки якому більша частина отриманого прибутку залишатиметься у тих, хто інвестує», — сказав міністр.
За словами Доманського, збільшення кількості людей, які заощаджують та інвестують, може також впливати на розвиток польських підприємств.
«Більше капіталу зможе потрапити до підприємств, що розвиваються. Більше інноваційних проєктів зможуть отримати фінансування. Саме про це тут і йдеться. Більше польських компаній зможуть швидше розвиватися та ефективніше конкурувати на світових ринках», — наголосив Анджей Доманський.
І ще одна тема, яка безпосередньо стосується польської економіки, — присутність українців на ринку праці. Польський бізнес критично оцінює пропозицію політиків «Права і справедливості» щодо можливої депортації з Польщі українських чоловіків призовного віку, які не працюють.
Представники бізнесу попереджають, що такі правила можуть вплинути не лише на інтеграцію українців, а й на ситуацію польських роботодавців, оскільки громадяни України залишаються значною частиною іноземної робочої сили в країні.
За словами заступниці директора Конфедерації Lewiatan Надії Вінярської, близько 67 відсотків іноземців, які легально працюють у Польщі, — громадяни України.
«Дійсно, існує ризик, що такі рішення можуть призвести до відтоку українців з Польщі. Звісно, бізнес цього боїться. Сьогодні навіть 67% працюючих у Польщі легально іноземців — це громадяни України. Вони є дуже важливою підтримкою для польського ринку праці», — говорить експертка.
Водночас відсутність роботи не обов'язково означає, що людина не хоче працювати. Працівник може втратити роботу, перебувати у процесі пошуку нового місця, мати сімейні обставини або інвалідність. За даними, наведеними експерткою, пошук нової роботи в Польщі в середньому може тривати до семи місяців.
Тому прив'язування права на перебування до наявності роботи, на думку представників бізнесу, може створити додатковий тиск на працівників і вплинути на польський ринок праці.
Окремо експерти звертають увагу на проблему нелегального працевлаштування. Вона стосується не лише громадян України, а й інших іноземців та поляків. Замість створення окремих обмежень для українців бізнес пропонує посилювати контроль за дотриманням правил працевлаштування для всіх працівників.
10:41 0080DE34.mp3 Польська економіка: вето президента, нові інвестиції, атомна енергетика та українці на ринку праці
Володимир Гарматюк