Польща офіційно переходить до категорії розвинених ринків після понад тридцяти років економічної трансформації. За словами експерта з економіки та міжнародного бізнесу Лукаша Шельонга, цей статус є результатом тривалого розвитку польської економіки, залучення інвестицій, інтеграції до Європейського Союзу та поступового переходу від конкуренції дешевою робочою силою до конкуренції технологіями, знаннями та інноваціями.
Лукаш Шельонг наголошує, що Польща сьогодні сприймається іноземними інвесторами як стабільний і безпечний майданчик для ведення бізнесу. Після вступу до ЄС країна отримала доступ до значних обсягів капіталу, що дозволило модернізувати інфраструктуру, розвивати підприємства та створювати нові виробництва.
Водночас польська економіка вже не намагається приваблювати інвесторів лише нижчою вартістю праці. Серед ключових переваг країни Лукаш Шельонг називає технології, кваліфікацію працівників, інновації та розвинену логістику.
Показовим є розвиток технологічного сектору. У Щецині працює ІТ-кластер, який об’єднує понад сотню компаній, що створюють програмне забезпечення та технологічні рішення для міжнародних ринків. У різних регіонах Польщі також розвиваються проєкти у сфері водневого транспорту, електромобільності та сучасного виробництва.
Окрему роль у цьому процесі відіграють європейські фонди. Саме завдяки їм вдалося реалізувати низку інноваційних проєктів, однак, на думку Лукаша Шельонга, європейська інтеграція не була виключно історією успіху. Польща втратила частину власного промислового потенціалу, зокрема окремі підприємства автомобільної, залізничної та суднобудівної галузей.
Лукаш Шельонг вважає, що одним із важливих уроків трансформації стало усвідомлення необхідності збереження власних технологій і виробничих компетенцій. У цьому контексті Польща може орієнтуватися на досвід Чехії, де такі бренди, як Skoda і Tatra, змогли зберегти позиції та продовжити розвиток.
Одночасно Польща намагається повернутися до розвитку власного промислового потенціалу. Це стосується, зокрема, суднобудування, оборонної промисловості, електротранспорту та виробництва автомобілів.
Значний потенціал Лукаш Шельонг бачить у Західному Помор’ї. Розвиток контейнерного термінала у Свіноуйсьці, залізничної інфраструктури, вантажного аеропорту та портів має створити додаткові можливості для регіонального бізнесу.
Ще одним фактором стає доступ до зеленої енергії. Західне Помор’я має значний потенціал відновлюваної енергетики, що може стати перевагою у залученні сучасних виробництв, дата-центрів та інфраструктури для розвитку штучного інтелекту. Умови, за яких виробники дедалі частіше повинні підтверджувати використання чистої енергії, можуть зробити такі регіони особливо привабливими для інвесторів.
Окремий виклик для Польщі — конкуренція з Китаєм на автомобільному ринку. Китайські виробники електромобілів швидко нарощують присутність у Європі, тоді як польський проєкт власного електромобіля має вийти на ринок лише наприкінці десятиліття.
Лукаш Шельонг вважає, що попри запізнення Польща все ще має шанс створити власний автомобільний бренд. У країні вже існує значна база виробників автомобільних компонентів, а польські фахівці займають керівні посади у міжнародних концернах. Їхній досвід може бути використаний для створення власних технологій і продуктів.
На думку Лукаша Шельонга, затримка з розвитком польського електромобіля може навіть частково зіграти на користь проєкту. За кілька років споживачі можуть бути значно більше готовими до переходу на електротранспорт, а польські компанії матимуть можливість накопичити необхідні компетенції.
Важливим питанням залишається повернення до Польщі кваліфікованих фахівців, які раніше виїхали за кордон. Лукаш Шельонг зазначає, що рішення про повернення залежить не лише від економічних умов, а й від безпеки, податкової системи, сімейних обставин та загальної якості життя. Польща, за його словами, має важливу перевагу — відчуття безпеки, яке дедалі більше цінується європейцями.
Окремо Лукаш Шельонг оцінює перспективи переходу Польщі на євро. Він не вважає це питання однозначним. Власна валюта дає польському уряду інструменти впливу на економіку, тоді як запровадження євро могло б спростити міжнародні розрахунки, зменшити валютні ризики та полегшити доступ бізнесу до європейського капіталу.
За словами Лукаша Шельонга, для різних компаній наслідки переходу на євро можуть бути різними. Експортерам та підприємствам, які постійно працюють з іноземною валютою, це могло б спростити діяльність. Водночас збереження злотого також дає польській економіці певну гнучкість. Тому остаточне рішення потребує широкого економічного аналізу.
Підвищення статусу польського ринку може мати значення і для вартості фінансування. Якщо великі інвестиційні фонди сприймають Польщу як стабільну економіку, більше капіталу може спрямовуватися до польських компаній. Вища довіра до країни потенційно означає доступ до більшого обсягу коштів і нижчу вартість залучення фінансування.
Це створює додаткові можливості і для українського бізнесу. Польща може стати ще стабільнішим економічним партнером для українських компаній, особливо з огляду на майбутню відбудову України.
При цьому економічні зв’язки між двома країнами вже стали значно тіснішими. У Польщі щороку зростає кількість українських підприємців і компаній, заснованих громадянами України. Водночас польські компанії продовжують шукати можливості для роботи в Україні.
Лукаш Шельонг вважає, що польсько-українська економічна співпраця не повинна обмежуватися конкуренцією. Навіть у сферах, де між країнами існують суперечності, можна створювати спільні ланцюги доданої вартості. Наприклад, українська сільськогосподарська продукція може вироблятися або вирощуватися в Україні, а потім перероблятися в Польщі у готові продукти.
Польські компанії, своєю чергою, можуть надавати Україні логістичні, технологічні та інші послуги. Для українського бізнесу присутність у Польщі також може стати способом отримати доступ до європейського капіталу, партнерів і ринків без необхідності одразу шукати вихід на Німеччину чи Францію.
Таким чином, перехід Польщі до категорії розвинених ринків може мати значення далеко за межами самої країни. Для Польщі це закріплення результатів тридцятирічної трансформації та можливість залучати більше капіталу. Для українського бізнесу — шанс отримати поруч стабільного економічного партнера та нові можливості для розвитку.
У підсумку, на думку Лукаша Шельонга, посилення економічних позицій Польщі може стати вигідним для обох країн, якщо конкуренція поступово доповнюватиметься кооперацією та спільними проєктами.
26:12 008413CF.mp3 ПРОФІТ. «Польща та Україна разом від цього виграють»: Лукаш Шельонг про новий статус польської економіки
Володимир Гарматюк